Рішення № 30899867, 24.04.2013, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 252/1678/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Добінчак О.П., при секретарі Самойленко Г.В. за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кузнецова М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства Шахта "Комсомолець" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом до ДП Артемвугілля, ОСОБА_3 просить стягнути з відповідача 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що працював на Структурному підрозділі "Шахта "Комсомолець" ДП "Артемвугілля" з 12.05.1986 р. до 18.05.1989 р., з 02.10.1989 р. до 14.11.2002 р. машиністом гірновийомчих машин, електрослюсарем 3, 4, 5 розрядів, з повним робочим днем під землею. 14 листопада 2002 року був звільнений у зв'язку з переходом на пенсію.

04.06.1995 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок. Відповідно до виписки з акту огляду у МСЕК від 12.12.1995 р. № 044493 йому первинно було встановлено 20% втрати професійної працездатності.

09.03.1999 року при виконанні трудових обов'язків з ним вдруге стався нещасний випадок. Комісією з розслідування нещасного випадку був складений Акт по формі Н-1 № 33 від 10.03.99 року, а довідкою МСЕК в 1999 році було встановлено 10 % втрати професійної працездатності повторно (по травмі 1995 року), та первинно - 10% втрати професійної працездатності (по травмі 1999 року) безстроково.

Клінікою профзахворювань ДУ "Інститут медицини праці АМН України" м. Києва, йому було вставлено діагноз: основний - пневмоконіоз першого ступеня, захворювання професійне.

Відповідно до виписки (довідки) з акту огляду у МСЕК від 13.02.2012 р. йому у сукупності було встановлено 40% втрати професійної працездатності, з яких:

20% втрати професійної працездатності - первинно, у зв'язку з профзахворюванням,

10% втрати професійної працездатності - повторно, у зв'язку з травмою на виробництві, яка сталась у 1995 році,

10% втрати професійної працездатності - повторно, у зв'язку з травмою на виробництві, яка сталась у 1999 році.

Оскільки саме на Відповідача законодавчо покладені обов'язки по забезпеченню належних, безпечних і нешкідливих умов праці, а він не виконав ці обов'язки, що призвело до виникнення та розвитку професійного захворювання, вважає, що Відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, яка полягає в тому, що він: постійно переживає та морально страждає у зв'язку із пошкодженням здоров'я; в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя; в порушенні відносин з оточуючими людьми, що потребує додаткових зусиль для організації свого життя. Він постійно зазнає фізичного болю у легенях, серці, животі, що виникає навіть при незначному фізичному навантаженні, змінах погодних умов, що в період загострень буває нестерпним. Наслідки травм на виробництві та професійна хвороба прогресують і невідомо, як в подальшому вплинуть на стан його здоров'я. Його турбує слабкість та швидка втомлюваність, задуха, що порушує спокій та відпочинок. Все це негативно відобразилося на характері, взаємостосунках з оточуючими. Він змушений відмовитися від активного відпочинку із сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту, сім'ї.

Моральні страждання напряму пов'язані з фізичним станом та полягають у постійному душевному хвилюванні, оскільки він переживає за стан свого здоров'я, оскільки втратив 40% працездатності, тобто майже половину своєї працездатності.

Крім цього, він періодично змушений звертатись до медичних закладів, оплачувати проїзд до них, купувати медичні препарати для підтримки свого здоров'я. Все це призвело до того, що він не має можливості сплачувати в повному обсязі комунальні послуги, купувати необхідні продукти харчування, одяг, здійснити курортне лікування. Тобто, постійне лікування від професійного захворювання та наслідків трудового каліцтва потребує від додаткових зусиль для організації свого життя. Заподіяну моральну шкоду оцінює в 20 000 грн.

Ухвалою суду від 21 лютого 2013 року первісний відповідач ДП «Артемвугілля» замінений належним ДП «Шахта Комсомолець».

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, просив відшкодувати моральну шкоду тільки внаслідок отриманого професійного захворювання пневмоконіоз, яке встановлене довідкою МСЕК від 13.02.2011 року, з підстав зазначених у позовній заяві, оскільки, з приводу отриманих травм у 1995 та 1999 р.р. позивач вже звертався до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди. Просив відшкодувати позивачу моральну шкоду в сумі 20 000грн.

Представник відповідача ДП «Шахта Комсомолець" Кузнецов М.М. в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що вже відповідач отримуе страхові виплати у зв'язку з втратою працездатності в тому числі йому було сплачена одноразова допомога. Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодування моральної шкоди не передбачено, крім того, позивачем не доведено факт спричинення моральної шкоди, тому просив у позові відмовити.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач працював у підземних умовах на підприємстві вугледобувної промисловості - Шахті "Комсомолець".

У зв'язку з роботою в підземних умовах у ОСОБА_3 розвинулося хронічне професійне захворювання - пневмоконіоз, яке було встановлене Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 15.12.2011 року. Професійне захворювання спричинило йому стійку втрату працездатності і встановлення медико-соціальною експертною комісією від 13.02.2012 року з 10.01.2012 року 20% втрати професійної працездатності за профзахворюванням - пневмоконіоз, усього 40%, з них 10% за травму1995 року та 10% за травму в 1999 році.

З пояснень позивача, наданих позивачем копій медичних документів вбачається, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що, зокрема, встановлено висновком МСЕК про встановлення позивачу втрати професійної працездатності у 20%, необхідність медикаментозного та реабілітаційного лікування.

За статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням трудових обов*язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Наведені вище докази свідчать про те, що професійне захворювання та ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні і фізичні страждання.

Суд вважає, що обов'язок по відшкодуванню позивачу моральної шкоди з приводу відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання слід покласти на відповідача.

За вимогами ст.237-1 КЗпП України у випадку, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, відшкодування морального збитку здійснюється власником підприємства.

Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує: ступінь втрати позивачем професійної працездатності за професійним захворюванням пневмоконіоз у 20% , неможливість відновити втрачене здоров'я, та дійшов до висновку про задоволення позову у розмірі 6 000 гривень.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними заперечення відповідача про те ,що позивач вже отримує страхові виплати, оскільки моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової , та не пов'язана з розміром цього відшкодування. ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на які посилається представник позивача, на правовідносини, які виникли між сторонами не поширюеться.

На підставі ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково, стягнути з Державного підприємства "Шахта Комсомолець" (код 35626746) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудового обов'язку 6 000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства „ Шахта Комсомолець" судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням суду - 29 квітня 2013 року, відклавши на цей строк складання повного рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О.П. Добінчак