Постанова № 30898504, 28.03.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 рокум. Ужгород№ 807/33/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

з участю сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача - Сільваші В.М.,

представника відповідача - Бондарєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «База» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 28 березня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 квітня 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «База» (далі - позивач) звернулося у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби (далі - відповідач 1), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: прокуратура Закарпатської області (далі - третя особа), якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 18.12.2012 року за № 0002342303, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 21 100,00 грн.

Під час судового розгляду прокуратурою Закарпатської області заявлено клопотання щодо відхилення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «База» щодо залучення прокуратури до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Судом задоволено клопотання прокуратури за наслідками нарадчої кімнати по закінченню підготовчого провадження у даній справі (а.с.35,36).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та не законним, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з мотивів наведених у письмових запереченнях (а.с.23-25). Вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «База» зареєстровано державним реєстратором Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, як юридична особа, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А 01 за № 598715 (а.с.10).

Місцезнаходження позивача згідно вищезазначеного свідоцтва: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд. 142 «Б».

Судом встановлено, що 13 грудня 2012 року працівниками Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби було проведено перевірку суб'єкта господарської діяльності ТОВ «База» на підставі направлення від 29.11.2012 року за № 817/22-30, 818/22-30. На підставі перевірки та виявлених порушень законодавства було складено акт від 13.12.2012 року за № 009379 (а.с.28-31). Даним актом встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 8,00 грн., порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання), а саме: здійснюється продаж товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку на загальну суму 10 549,50 грн., порушення порядку опломбування реєстратора розрахункових операцій, а саме: до перевірки не встановлено угоду на технічне обслуговування РРО з центром сервісного обслуговування. Вищезазначений акт під розписку було вручено представнику позивача в день його складення, що підтверджується підписом директора в примірнику акту про ознайомлення з ним та отримання його копії.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 13.12.2012 року за № 0155/07/01/22/31179051 за порушення п.12 п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 Податкового кодексу України до товариства з обмеженою відповідальністю «База» податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0002342303 від 18 грудня 2012 року, у відповідності до якого до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 21 100,00 грн.(а.с.7).

Судом встановлено, що згідно листа від 19.12.2012 року за № 788/10/22-03 податковий орган направив позивачу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.12.2012 року за № 0002342303 для сплати штрафу в добровільному порядку (а.с.6).

Як встановлено матеріалами справи та підтверджено у судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_3, представники податкового органу 11 грудня 2012 року від нього, як від керівника товариства з обмеженою відповідальністю «База», вимагали хабар у розмірі 40 000,00 грн. за не проведення перевірки діяльності товариства, зменшення суми штрафних санкцій, проведення перевірки тільки в одному із товарних закладів позивача. У противному випадку йому погрожували численними перевірками та великими сумами штрафних санкцій.

Судом встановлено, що директор товариства з обмеженою відповідальністю «База» звернувся до відповідних правоохоронних органів та повідомив їм про даний злочин, що підтверджується довідкою від 11 грудня 2012 року про прийняття і реєстрацію заяви пана ОСОБА_3 слідчим в особливо важливих справах прокуратури Закарпатської області старшого радника юстиції В. Іванцьо (а.с.9).

З 11 грудня 2012 року по 19 грудня 2012 року працівниками Служби Безпеки України Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області проводилися відповідні оперативні та слідчі дії в ході яких був належним чином задокументований факт вимагання та отримання хабара в розмірі 40 000,00 грн. та зменшення штрафних санкцій товариства з обмеженою відповідальністю «База» до 21 100,00 грн. працівниками державної податкової служби у Закарпатській області.

Як стверджував позивач всі документи, які підписувалися зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «База» були підписані виключно в ході проведення оперативних заходів працівниками Служби Безпеки України Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області. Жодної фактичної перевірки податковим органом не проводилося, отже й суми штрафних санкцій нічим не підтверджуються.

Зокрема свідок ОСОБА_4 під час судового засідання у своїх поясненнях пояснила, що податковим органом, перевірка, як така не проводилася, документи, усі одночасно, підписувалися в останній день та виключно в ході проведення оперативних дій, попередньо погоджених із правоохоронними органами.

Судом встановлено, що оригінали документів, які слугували проведенню податковим органом перевірки та винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вилучені на підставі Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2013 року та знаходяться в матеріалах кримінального провадження реєстраційний № 42012070000000008 (а.с.62-65).

На виконання вищезазначеної ухвали оперативним працівником Служби Безпеки України Закарпатської області було вилучено вищезазначені документи та складено відповідний опис речей і документів від 28 лютого 2013 (а.с.66).

Отже, виходячи із тверджень позивача, які підтверджуються належними та допустимими доказами по справі, суд констатує, що акт перевірки № 0155/01/22/31179051 від 13 грудня 2012 року та податкове повідомлення-рішення за № 0002342303 від 18 грудня 2012 року не відповідають фактичним обставинам справи та всі документи, які підписувалися позивачем під час перевірки підписувалися виключно з метою викриття злочину.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, згідно з яким посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «База» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 17, 94, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «База» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби форми «С» від 18.12.2012 року за № 0002342303.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «База» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.