Постанова № 30898428, 25.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/696/13-а

11:00

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд визнати протиправними та скасувати постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про розшук майна боржника від 20.02.2013 року ВП№33083529.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на його адресу надійшли постанови від 20.02.2013 року ВП№33083529 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про розшук майна боржника, згідно яких накладено арешт на майно, а саме автомобіль марки ВАЗ 2107, держаний номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Позивач вважає, що зазначені постанови є протиправними, оскільки такий автомобіль ніколи не належав позивачеві на праві власності і не може бути предметом арешту та розшуку.

Відповідач позову не визнав, подав заперечення в якому зазначив, що на примусовому виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ перебуває виконавче провадження №33083529 по виконанню виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №2а/2470/3730/11 від 07.06.2012 року за позовом прокурора Сад гірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі ДПІ у м. Чернівці про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДПІ у м. Чернівці заборгованість в розмірі 73877,00 грн.

18 червня 2012 року відповідно до ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження по вищевказаному виконавчому документі та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Рішення боржником самостійно в строк наданий державним виконавцем виконано не було, тому державним виконавцем розпочато примусове виконання вказаного виконавчого документа.

Відповідач зазначив, що згідно облікових даних наданих УДАІ УМВС України в Чернівецькій області станом на 15.01.2013 року, за боржником зареєстрований транспортний засіб марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2.

За адресою проживання боржника вказаною у виконавчому документі транспортного засобу, належного боржнику, не виявлено, що підтверджується актом державного виконавця. В подальшому на даний транспортний засіб державним виконавцем був накладений арешт та винесено постанову про розшук вказаного майна для забезпечення повного та фактичного виконання рішення.

Отже, відповідач вважає, що всі виконавчі дії вчинені державним виконавцем по виконанню виконавчого провадження №33083529 вчинені в межах законодавства України і тому не можуть бути протиправними.

Представник позивача та представник відповідача подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу без участі сторін по справі на підставі наявних в ній матеріалів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення до них, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

18 червня 2013 року головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ виніс постанову ВП№33083529 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2а/2470/3730/11 виданий 07.06.2012 року Чернівецьким окружним адміністративним судом(а.с. 16).

13 лютого 2013 року відповідач склав акт в якому зазначено, що з виходом за адресою на стук та дзвінок у двері ніхто не відчиняв, що дало підставу вважати, що вдома нікого не було. Поблизу будинку транспортного засобу ВАЗ2107, НОМЕР_1 не виявлено (а.с. 17).

20 лютого 2013 державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ Манжосов М.П. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зазначено постановою накладено арешт на ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, що належить боржнику ОСОБА_1; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми боргу(а.с.5).

20 лютого 2013 року державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ Манжосов М.П. виніс постанову про розшук майна боржника, якою оголошено розшук майна ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, що належить боржнику ОСОБА_1(а.с. 5 на звороті).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV із змінами і доповненнями (далі - Закон № 606-XIV).

Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).

Статтею 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 18 червня 2013 року головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ виніс постанову ВП№33083529 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2а/2470/3730/11 виданий 07.06.2012 року Чернівецьким окружним адміністративним судом.

Відповідно до ч.1,2 ст.57 Закону № 606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як зазначається вище, 20 лютого 2013 державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ Манжосов М.П. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зазначено постановою накладено арешт на ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, мотивуючи це тим, що вказаний автомобіль належить боржнику ОСОБА_1. Вказаним рішенням також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми боргу.

20 лютого 2013 року державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ Манжосов М.П. виніс постанову про розшук майна боржника, якою оголошено розшук майна ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, що належить боржнику ОСОБА_1.

Згідно ч.1 ст.40 Закону № 606-XIV, у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 23 квітня 2013 року заступник начальника УДАІ УМВС України в Чернівецькій області надіслав на адресу відповідача лист-відповідь на запит від 25.03.2013 року №7274/20 в якому зазначив, що за гр.ОСОБА_1 автомобіль марки ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 не значиться, для корегування бази даних "Автомобіль" просить зняти обмеження з даного транспортного засобу, що були помилково накладенні.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в частині пункту 1 резолютивної частини - накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, та постанова про розшук майна боржника (цього автомобіля) в цілому є протиправними та підлягають скасуванню в наведеній частині, оскільки за гр.ОСОБА_1 автомобіль марки ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 не значиться, що підтверджується листом заступника начальника УДАІ УМВС України в Чернівецькій області від 23.04.2013 року №8/1512.

Вирішуючи даний спір, суд вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в іншій частині, а саме пунктів 2, 3, 4 резолютивної частини скасуванню не підлягає, оскільки цими пунктами відповідач окрім накладення арешту на зазначений автомобіль, вчинив дії (реалізував владні функції) щодо заборони відчуження будь-якого іншого майна, що є правомірним з огляду на встановлені вище обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В свою чергу відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не спростовано доводів позивача в частині протиправного накладення арешту на автомобіль та оголошення його розшуку, а тому адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а тому слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 86,03 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції від 20.02.2013 року ВП№33083529, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині пункту 1 резолютивної частини.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції від 20.02.2013 року ВП№33083529 про розшук майна боржника.

3. Стягнути на користь - ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 86,03 грн. із Державного бюджету України.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Боднарюк