Рішення № 30898307, 17.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.13 Справа№ 914/962/13-г

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер", м.Тернопіль

до відповідача Львівського комунального підприємства "Львівсвітло", м.Львів

про стягнення 170 143,47 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Бригідир Н.Г. - юрисконсульт (довіреність від 25.03.2013р. № 349);

від відповідача Стецик О.В. - юрисконсульт (довіреність від 26.02.2013р. б/н).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Шредер" до Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" про стягнення 170 143,47 грн., з яких 163 969,57 грн. основний борг та 6 173,90 грн. пеня.

Ухвалою суду від 12.03.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.03.2013р. В судовому засіданні 27.03.2013р. оголошено перерву до 17.07.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

27.03.2013р. поштою до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву вих. № 01/164 від 25.03.2013р. (вх.№9032/13 від 27.03.2013р.). Однак, представником відповідача подано клопотання вх. №9837/13 від 02.04.2013р., в якому він просить суд не брати до уваги відзив на позовну заяву від 25.03.2013р., оскільки в ньому помилково викладені обставини іншої судової справи та просить суд долучити до матеріалів справи відзив від 28.03.2013р.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву вих. № 01/177 від 28.03.2013р., відповідно до якого ЛКП "Львівсвітло" заборгованість перед ТзОВ "Шредер" в сумі 163 969,57 грн. визнає та зазначає, що борг виник у зв'язку з відсутністю фінансування даного проекту Львівською міською радою. Зокрема, представник відповідача зазначив, що ЛКП "Львівсвітло" перебуває у власності Львівської міської ради, а тому розрахунки за об'єкти, які є власністю міста проводяться з місцевого бюджету, після прийняття Львівською міською радою відповідної ухвали, шляхом перерахування коштів із місцевого бюджету до Державного казначейства відповідного району. Згідно ухвали Львівської міської ради № 2117 від 28.02.2013 р. виділено кошти лише на оплату реконструкції зовнішнього освітлення фасаду храму Святого Михаїла в сумі 124 154,60 грн., які Львівська міська рада перерахувала УДКСУ у Шевченківському районі м.Львова. Як зазначає відповідач, УДКСУ у Шевченківському районі вимагає продовження договору №12 від 12.09.2011р. для перерахування коштів ТзОВ «Шредер», проте, останнє відмовилось підписувати додаткову угоду. Відповідно дані кошти залишаються на рахунку УДКСУ у Шевченківському районі м.Львова.

Крім того, у відзиві відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, а також відмовити позивачу у стягненні неустойки (штрафу, пені), оскільки даний борг виник не з вини відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача просив не брати до уваги клопотання про відстрочку виконання рішення та не розглядати його по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд,-

встановив:

12.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шредер» (генпідрядник) та Львівським комунальним підприємством "Львівсвітло" (замовник) було укладено договір підряду №12 (надалі - договір), відповідно до умов якого генпідрядник зобов'язується, на умовах цього договору, виконати проектні та монтажні роботи по реконструкції зовнішнього освітлення фасадів церкви святого Михаїла м.Львова, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх вартість.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість та витрати з виконання зазначених робіт, які доручаються генпідряднику визначаються згідно договірної ціни включаючи вартість експертизи проектно-кошторисної документації. Всього на суму 193 193,94 грн.

Відповідно до п.3.2. та п.3.3. договору, що замовник протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору перераховує на поточний рахунок генпідрядника аванс в розмірі 38 750,00 грн. Розрахунки за виконані роботи здійснюються після підписання актів виконаних робіт, щомісячно: в поточному році в розмірі 20 000,00 грн. в місяць; в наступному році - 1/6 від суми заборгованості, що виникла станом на 31.12.2011р.

Згідно із п.4.1. договору роботи передбачені договором, генпідрядник зобов'язується виконувати з моменту перерахування авансового платежу до 31.12.2011р. з правом дострокового виконання.

За умовами п.5.1.1., п.5.3.2. договору генпідрядник зобов'язувався своїми силами і засобами якісно виконати усі роботи в обсязі і в строки, передбачені даним договором та здати їх по акту здачі-приймання виконаних робіт замовнику. Замовник зобов'язувався оплатити генпідряднику роботу, передбачену п.1.1. договору, на умовах встановлених договором.

Позивач згідно умов договору підряду №12 від 12.09.2011р. свої зобов'язання виконав повністю, про що сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011р. на загальну суму 163 969,57 грн. Акт підписано відповідачем 01.12.2011р. без жодних застережень та зауважень щодо якості робіт.

Проте, відповідач зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, зокрема від 03.01.2012р. вих.№02, від 16.01.2013р. вих.№54 та з претензією від 28.01.2013р. за вих.№101, які залишенні без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду для захисту своїх порушених прав та інтересів, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи в сумі 163 969,57 грн.

Позивач керуючись умовами п.8.2. договору, у зв'язку із порушення термінів оплати, нарахував відповідачу пеню на суму 6 173,90 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, яку ТзОВ "Шредер" просить стягнути на його користь з ЛКП "Львівсвітло" становить 170 143,47 грн., з яких 163 969,57 грн. основного боргу та 6 173,90 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підряду №12 від 12.09.2011р. на суму 163 969,57 грн. підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011р., який підписано відповідачем 01.12.2011р. без жодних застережень та зауважень щодо якості робіт.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порядок розрахунків за виконані підрядні роботи визначено у п.п. 3.1.-3.3. договору, які передбачають, що замовник протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору перераховує на поточний рахунок генпідрядника аванс в розмірі 38 750,00 грн.. Розрахунки за виконані роботи здійснюються після підписання актів виконаних робіт, щомісячно: в поточному році в розмірі 20 000,00 грн. в місяць; в наступному році - 1/6 від суми заборгованості, що виникла станом на 31.12.2011р.

Як вбачається із матеріалів справи договірних зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт відповідач належно не виконав. Станом на день подання позову заборгованість за виконані роботи становить 163 969,57 грн. та не заперечується відповідачем.

За клопотанням представника позивача, суд звертався до Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області із запитом від 27.03.2013р. вих.№ 914/962/13-г/1/13 про надання інформації щодо дати реєстрації укладеного між сторонами договору підряду № 12 від 12.09.2011р.

На вказаний запит Головним управлінням Державної казначейської служби у Львівській області надано відповідь від 05.04.2013р. вих.№ 9.2-10/3287 про те, що укладений між сторонами договір підряду № 12 від 12.09.2011р. на суму 193 193,94 грн., був зареєстрований в управлінні Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова лише 27.12.2012р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 163 969,57 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.8.2. договору передбачено, що за порушення термінів оплати замовник оплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, за кожен день прострочення терміну оплати.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню 6 173,90 грн. пені згідно поданого позивачем розрахунку.

Заперечення відповідача проти стягнення пені з тих підстав, що у невиконанні зобов'язання відсутня його вина є безпідставними з огляду на наступне.

Стороною договору підряду від 12.09.2011р. № 12 є юридичні особи. Так, згідно ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до положень ст.218 ЦК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на положення ст.ст.96, 617 ЦК України, ст.ст.218, 229 ГК України, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність коштів у місцевому бюджеті, їх невиділення Львівською міською радою, а також специфіка фінансування відповідача, не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Клопотання про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців судом не розглядається, оскільки відповідач просив не брати його до уваги.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №263 від 06.03.2013р. на суму 3 402,87 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 96, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 617, 627, 629, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193, 217, 218, 229, 230-232 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" (79058, м.Львів, вул.Лінкольна, 8; код ЄДРПОУ 03348577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер" (46005, м.Тернопіль, вул.Микулинецька, 46-Б; код ЄДРПОУ 00231024) 163 969,57 грн. основного боргу, 6 173,90 грн. пені та 3 402,87 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 19.04.1013р.

Суддя Сухович Ю.О.