Рішення № 30898217, 18.04.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013 р. Справа №917/543/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,36023

до Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання", вул. Заводська, 1,Нова Галещина, Козельщинський район, Полтавська область,39140

про Стягнення грошових коштів в сумі 8 354,24 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_3 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 13.02.2002 року

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 18.04.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 8 354,24 грн. заборгованості за договором про створення проектної документації № 102/2012 від 07.05.2012 року, в т.ч. 7 231,00 грн. основного боргу, 644,85 грн. пені, 349,42 грн. інфляційних, 128,97 грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивач озвучила письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку зі платою відповідачем 7 231,00 гривень основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 644,85 грн. пені, 349,42 грн. інфляційних, 128,97 грн. 3% річних.

Відповідно до п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд приймає заяву позивача та розглядає позовні вимоги в новій редакції.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений про час і дату проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду в мат. справи).

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку відсутності особи, що його представляє. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (замовник, відповідач) було укладено договір на створення проектної продукції № 102/2012 від 07.05.2012 року відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов'язки з розробки проектної документації з розділом ОВНС на існуючу артезіанську свердловину в смт. Нова Галещина Козельщинського району Полтавської області, що використовується для водопостачання підприємства ПАТ "Галещина машзавод" (арк. справи 10-11).

Відповідно до п.2.1. договору вартість проектної продукції відповідно протоколу договірної ціни та кошторисного розрахунку до даного договору складає 7 231,00 гривень.

Розділом 3 договору визначено порядок здачі приймання виконаних робіт, згідно якого виконавець (позивач) по завершенню виконання робіт зобов'язувався представити замовнику (відповідачу) акт здачі-приймання виконаних робіт та результати робіт (п. 3.1 договору), а замовник (відповідач) протягом 10 днів від дня одержання акту здачі-приймання і звітних документів, вказаних у п.3.1. даного договору зобов'язувався направити виконавцю (позивачу) підписаний акт здачі - приймання виконаної роботи або мотивувати відмову від приймання робіт (п. 3.3 договору).

10.08.2012 року між сторонами був підписаний акт здачі приймання робіт по договору з розробки проектної документації з розділом ОВНС на існуючу артезіанську свердловину в смт. Нова Галещина Козельщинського району Полтавської області (арк. справи 13).

Умовами договору (п. 2.2. договору) передбачено, що для виконання робіт замовник (відповідач) перераховує виконавцю (позивачу) аванс у розмірі 50% від загальної суми проектних робіт. Остаточний розрахунок на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, згідно якого, в силу ст. 887 ЦК України, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

В порушення вимог договору відповідач вчасно не здійснив розрахунки за розроблену проектну документацію у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 644,85 грн. пені, 349,42 грн. інфляційних, 128,97 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Оскільки сторони в договорі не погодили нарахування пені та її розмір, то суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Сторони в договорі не погодили кінцевий строк розрахунку замовника (відповідача) перед виконавцем (позивачем) за виготовлену проектну документацію.

Відповідно до ч.2 статті 530 ГПК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога про сплату боргу за виготовлену проектну документацію в сумі 7 231,00 грн., від 06.12.2012 року (арк. справи 14), то з врахуванням приписів статей 253,530 ЦК України обов'язок про сплату боргу за виготовлену проектну документацію в сумі 7 231,00 гривень у відповідача виник лише з 14.12.2012 року. Судом було здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних за допомогою калькулятору "Ліга: Закон Еліт " з яких стягненню підлягають 54,08 гривень 3% річних та 21,69 гривень інфляційних.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи), відповідачем не заперечуються і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (смт. Нова Галещина, Козельщинський район, Полтавська область,39140, р/р 26003000008387 в ПАТ "Райфайзен банк Аваль" м. Полтава, МФО 331605, код ЄДРПОУ 00238233) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,36023, р/р НОМЕР_4 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 21,69 гривень - інфляційних, 54,08 гривень 3% річних, 1504,78 гривень судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 23.04.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.