Рішення № 30896817, 19.04.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/5393/12

Провадження № 2/191/94/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.

при секретарі - Силкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_4 про стягнення збитків,-

а ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 05.11.2010 р. між ним та ОСОБА_4 був укладений договір, відповідно до умов якого, відповідач передала йому 5000,00 грн. в якості завдатку за майбутню купівлю 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а він передав їй вказане жиле приміщення для мешкання, згідно акту прийома-передачі будинку від 05.11.10 р. Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду від 08.08.2012 р. у справі № 437/1886/12 зазначена сума завдатку визнана авансом та вирішено повернути її ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що нотаріальне оформлення угоди купівлі-продажу не відбулося з підстав винної поведінки ОСОБА_4, яка виразилася в порушенні досягнутої між сторонами попередньої домовленості щодо купівлі-продажу частини будинку в майбутньому, встановлено, що викладені ОСОБА_4 обставини щодо ухилення його від нотаріального посвідчення договору не відповідають дійсності. Тому вважає, що рішенням суду було встановлено вину відповідачки порушенні домовленості щодо купівлі 1/2 частини будинку. Оскільки, порушення зобов'язань з боку ОСОБА_4 встановлене, судовим рішенням, то доводити їх знову не має потреби. Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є, зокрема доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби право не було порушено /упущена вигода/. Як було зазначено в рішенні суду, ОСОБА_4 своєю винною поведінкою порушила умови щодо укладання договору купівлі-продажу, тому порушила і його права щодо продажу ? частини будинку обумовлених з нею умовах. В результаті відмови відповідачки від укладай договору купівлі-продажу з невідомих, надуманих підстав, він вимушений врешті-решт продати частину будинку за невигідною для нього ціною першому покупцю, який виявив бажання купити будинок, оскільки не мав достатнього часу для пошуку нових покупців, для надання об'яв у відповідні ЗМІ. Всі ці дії були обумовлені тим, що колишнім власником ? частини будинку ОСОБА_6 16.08.2008 р. було видано на його ім'я генеральну довіреність з правом на відчуження зазначеного житла. Строк дії довіреності - до 16.08.2011 р. Таким чином, оскільки строк дії довіреності закінчувався, він був повністю впевнений що 05.11.2010 р., тобто практично за рік до закінчення дії довіреності, знайшов реального покупця в особі ОСОБА_4 з якою заключив договір купівлі, то не приймав будь-яких дій до пошуку нового покупця. Однак, коли відповідач відмовилася укласти з ним договір сплачувати повну вартість будинку, він вимушений був продати його за 23 336,00 грн., що підтверджується копією договору. Проте, з відповідачко було досягнуто домовленості про продажу частини будинку за 40 000,00 грн., про що свідчить укладений з нею договір купівлі-продажу в 05.11.2010р. Таким чином, розмір його упущеної вигоди з вини відповідачки складає 16 664,00 грн. Зазначені гроші він мав отримати в результаті продажу будинку саме відповідачці. Однак, з її вини угода купівлі-продажу 1/2 частин будинку не здійснилася, вона від неї відмовилася, грошей у неї не було і вона їх і не сплатила. Вважає, що дії відповідачки щодо ухилення від нотаріального посвідчення договору є противоправним. Таким чином, якби відповідачка не відмовилася від свого обов'язку щодо купівлі ? частини будинку, він реально міг би отримати 40 00,00 грн., а не 23 336 грн.. На підтвердження свого наміру сплатити саме таку суму за будинок, ОСОБА_4 передала йому 5000,00 грн. в якості завдатку, який було визнано судом авансом за договором. Причинний зв'язок між її бездіяльністю і його збитками існує прямий, а також її вина в цьому. Тобто, вина відповідачки в порушенні його права на отримання 40000,00 грн. за угодою він вважає повністю доведеною та такою, що підтверджується висновками суду в рішенні. Крім упущеної вигоди, діями відповідача за позовом йому були також завдані збитки в сумі 6 000 грн. Оскільки ОСОБА_4 вибралась з будинку лише в середині листопада 2011 р., а саме прожила в спірному приміщені 12 місяців, про що вона не заперечує, то повинна була йому сплатити 6 000 грн., із розрахунку 500,00 грн. за один місяць проживання: 12x500 = 6 000,00 грн. Такі її зобов'язання підтверджуються п.4 Договору від 05.11.2010 р. Суму в розмірі 5000 грн., яку вона йому виплатила в якості завдатку, суд признав авансом та зобов'язав його повернути їй. Таким чином ніякої квартирної плати йому позивачка не виплатила. Зазначеними вище діями, відповідачка спричинила йому душевні страждання, які він зазнав у зв'язку з її противоправною поведінкою щодо нього. Такі страждання виявилися у принижені його честі та гідності, також ділової репутації, оскільки ОСОБА_4 зверталась до міської прокуратури, правоохоронних органів із заявою відносно нього, щоб притягнути його до кримінальної відповідальності за те, що він її якоби обманув. Але ж потім судом було доведено, що вина в цій справі її. За матеріалами розгляду її заяви правоохоронними органами в порушенні кримінальної справи щодо нього було відмовлено. Але ж йому, як поважній людині в цьому місті та в минулому працівнику міліції було дуже боляче душевно переживати ці її дії, було важко морально неодноразово з цього приводу з'являтися в прокуратуру та в органи міліції, надавати усні письмові пояснення, вислуховувати від знайомих міста про те, що ОСОБА_4 місту базікає всім, що він її, а не вона його, обманув. Все це завдавало йому душевні страждання, а потім і фізичні. На протязі 10-ти років він є інвалідом 2 групи, переніс три тяжкі операції в зв'язку з раковими, пухлинами та 6 курсів хімійотерапіїї і в зв'язку з цим наклепом ОСОБА_4 з цими переживаннями у нього погіршилося здоров'я і йому за цей час прийшлося тричі, майже три місяці лікуватися в клінічній лікарні М.Дніпропетровська, про що свідчать виписки із медичних карт стаціонарного хворого за №20412 від 03.12.10 р., №11782 від 29.07.11 р. №1351 від 16.02.12 р., в зв'язку з чим він ще поніс і матеріальні збитки. Протиправність та надуманість позовних вимог ОСОБА_4 встановлено слідчими в складеній постанові про відмову у поруш кримінальної справи, в рішеннях Синельниківського міськрайонного, апеляційного судів Дніпропетровської області, що ще раз доводять безпідставність, протиправність дій відповідача. В зв'язку з вищевикладеним, обґрунтованість своїх вимог щодо спричинення йому моральних страждань він оцінює в 15 000,00 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, -16 664,00 грн., в якості збитків(упущеної вигоди), 6000 грн. в якості боргу за оплату за мешкання в ? частині будинку по АДРЕСА_1, 15000 грн. моральної шкоди, судові витрати.

У відкритому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить суд їх задовольнити та пояснив, що відповідачка вчинила дуже не чесно, спочатку бажала придбати будинок перевезла свої речі, всім користувалася, потім знайшла собі інше житло і відмовилась укласти угоду, у зв'язку з чим, в судовому порядку повернула собі авансові гроші з угоди, а йому довелося швидко шукати іншого покупця, та продати будинок за значно меншу ціну, відповідачка сама пояснила, що відмовилась купувати будинок вона так постійно робить вводить в оману продавців, мешкає по чужих хатах, а потім ні за що не платить, тому що у неї нічим платить, вона просто в такий спосіб живе за чужий рахунок. Ця ситуація призвела до погіршення здоров'я, на що додав три виписні епікризи, окрім цього позивач поніс збитки, сам оплатив за комунальні послуги тому вважає, що його вимоги є обґрунтованими, доведеними документально та показами свідків, тому просив вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач коли була присутньою в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала, пояснила, що позивач хотів продати їй зіпсований будинок, який не придатний до житла, там не було опалення, стіни були мокрі тому вона й відмовилась купувати у позивача будинок, речі її дійсно тривалий час знаходилися у будинку тому що їй нікуди було йти , тому щ вона весь час шукає собі підходяще житло, щоб придбати його, але на цей час вона винаймає житло. Вважала, що вимоги необґрунтовані і платить якомусь ОСОБА_1 якісь гроші не має наміру.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що є власником другої половини будинку за спірною адресою, впізнав жінку яка тривалий час мешкала в іншій половині будинку, додав, що друга половина будинку придатна для проживання її відремонтували, після відповідачки там мешкає молода сім'я з дитиною.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що знає позивача тому, що він наймав його робити ремонт в будинку, в якому потім мешкала відповідачка. Будинок повністю придатний для житла, в ньому є світло, вода, замінені вікна, підлога постелена лінолеумом, на вікнах ролети, а чому він знає відповідачку, тому що коли у неї зіпсувався кран, він приїздив його лагодити. Потім він придбав цю половину будинку і зараз в ній мешкає з сім'єю. Додав, що після відповідачки треба було хату приводити до ладу, тому що остання будинок захаращила, не провітрювала, в будинку був поганий запах, мотлох, стосовно які домовленості були у сторін йому нічого невідомо.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

З письмового договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку вбачається, що між сторонами була досягнута згоду з приводу того, що позивачка зобов'язалася купити у відповідача цю частину будинку, а останній зобов'язався її продати за 40000,00 грн.

Згідно копії розписки відповідач отримав від позивачки грошову суму 5000,00 грн. в якості забезпечення належного виконання умов зазначеного договору.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2012 року, встановлено, що вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна не є укладеним, та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто отриману суму авансу в рахунок укладення договору купівлі-продажу ? частини квартири в майбутньому в розмірі 5000,00 грн.

Заявляючи вимоги про стягнення упущеної вигоди позивач посилається на ту обставину, що через фактичну відмову відповідача від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу ? частини житлового будинку, він вимушений був продати будинок за 23336,00 грн., а не за 40000 грн. як домовлявся з відповідачкою, у зв'язку з чим зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 16664,00 грн.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, згідно ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливими елементами доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, - слідством такої протиправної поведінки.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Позивача не виконав свій процесуальний обов'язок та не надав суду доказів на підтвердження того, що з вини відповідача йому заподіяні збитки, а саме упущена вигода.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення із відповідача упущеної вигоди відсутні, враховуючи при цьому те, що будь-яких відносин зобов'язального характеру між сторонами по даній справі не існувало. Так як укладений між сторонами договір купівлі-продажу ? частини будинку є неукладеним та не породжує виникнення будь-яких обов'язків, крім того позивачем не доведено суду вжиття ним будь-яких заходів пов'язаних з порушенням права для одержання відповідних доходів, тому пред'явлена позивачем вимога про стягнення упущеної вигоди є необґрунтованою, безпідставною та не доведеною в ході розгляду справи.

Позовні вимоги про стягнення з відповідачки збитки у розмірі 6000 грн., як вартість проживання в спірному приміщенні 12 місяців, підлягають задоволенню, що ОСОБА_4 даний факт не заперечувався, вона в судовому засіданні підтвердила, що дійсно проживала в спірному будинку та користувалася ним.

Відповідно до вимог ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 15000 грн., суд вважає, що у даній позовні вимозі слід відмовити за безпідставністю, оскільки суду не представлено жодних доказів на підтвердження такої. Посилання позивача, що дії відповідачки призвели до того, що він вимушений був пройти лікування, що підтверджують виписки із медичних карток стаціонарного хворого за №20412 від 03.12.2010 року, №11782 від 29.07.11 р., №1351 від 16.02.2012 року, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки позивач хворіє на протязі багатьох років і потребує проходження певних курсів лікування. Твердження позивача що дії відповідача виявилися в приниженні його честі та гідності та ділової репутації також не підтверджені.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1ч.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Отже, на користь держави з відповідача повинно бути стягнуто витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено, у розмірі 67,79 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. в якості боргу за оплату за мешкання в ? частині будинку по АДРЕСА_1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави отримувач: Управління Державного казначейства України у м. Синельникове Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23929833 банк: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО банку: 805012, р/р 31213206700034, КБКД 22030001 "Судовий збір Державної судової Адміністрації України", судовий збір в розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 79 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л. М. Новік