Рішення № 30896667, 19.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22 - ц/790/2392/13

Справа № 640/399/13 - ц Головуючий 1 - інстанції - Бородіна Н.М.

Категорія - трудові Доповідач - Кругова С.С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 і Комунального закладу охорони здоров'я «Харківський обласний клінічний онкологічний центр»- на рішення Київського районного суду міста Харкова від 21 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального закладу охорони здоров'я «Харківський обласний клінічний онкологічний центр», третя особа - ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, зобов'язання внести зміни до штатного розкладу установи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ № 143-к від 30 листопада 2012 року про його звільнення з посади завідуючого мамологічним відділенням КЗОЗ «Харківській обласний клінічний онкологічний центр» у зв'язку з перепрофілюванням підприємства за п.1 ст. 40 КЗпП України; поновити його на посаді; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до штатного розкладу установи та включити до нього посаду завідувача мамологічним відділенням і подати ці зміни на розгляд і затвердження до Харківської обласної державної адміністрації; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді.

Згодом уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 грудня 2012 року по день поновлення на посаді.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 21 лютого 2013 року позовні вимоги задоволенні частково.

Визнано незаконним наказ № 143-к від 30 листопада 2012 року про звільнення ОСОБА_5 з посади завідуючого мамологічним відділенням Комунального закладу охорони здоров'я «Харківській обласний клінічний онкологічний центр». Стягнуто з Комунального закладу охорони здоров'я «Харківській обласний клінічний онкологічний центр» середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3953 грн. 43 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Комунального закладу охорони здоров'я «Харківській обласний клінічний онкологічний центр» на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 2678 грн. 123 коп. допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 просить рішення в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача у зв'язку з поновленням ОСОБА_5 на посаді завідувача мамологічним відділенням внести відповідні зміни до штатного розкладу установи та включити до нього вказану посаду і подати ці зміни на розгляд і затвердження до Харківської обласної державної адміністрації - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову; рішення в частині задоволення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - змінити, зазначивши належним боржником КЗОЗ «Харківський обласний клінічний онкологічний центр» та період, за який здійснюється стягнення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача у зв'язку з поновленням ОСОБА_5 на посаді завідувача мамологічним відділенням внести відповідні зміни до штатного розкладу є необгрунтованим та незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, що полягає у неповноті та неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів по справі, а також неправильному визначенні відповідно до встановлених судом обставин норм матеріального і процесуального права, які підлягали застосуванню.

Вказує, що суд відмовив у задоволенні зазначеної позовної вимоги з підстав того, що внесення змін до штатного розкладу установи є компетенцією самої установи та чинним законодавством не встановлюється щодо цього жодних обмежень, внаслідок чого судом не може бути обмежено право відповідача на визначення чисельності та штатного розкладу підприємства.

Зазначає, що позивач не ставив свою вимогу в площину втручання в господарську діяльність відповідача, а визначав її як необхідну умову захисту та реалізації його права на працю, - один із способів / наслідків виконання рішення суду тощо.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення змінити в частині визнання наказу № 143-к від 30.11.2012 року незаконним і відмовити в цій частині в задоволенні позову, посилаючись на те, що не можна визнати незаконним вже скасований наказ. Суд визнав незаконним неіснуючий наказ, що свідчить про неповне з"ясування обставин у справі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач самостійно скасував наказ № 143-к від 30 листопада 2012 року про звільнення позивача з посади завідуючого мамологічним відділенням та поновив його на роботі наказом № 16-к від 1 лютого 2013 року, то вимушений прогул тривав з 30.11.2012 року по 1 .02.2013 року, але з урахуванням позовних вимог середній заробіток підлягає стягненню за період з 18 грудня 2012 року по 1 лютого 2013 року в сумі 3953 грн. 43 коп.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується. Сторони рішення суду в цій частині по суті не оскаржують, але позивач просить зазначити в резолютивній частині рішення суду період за який стягується середній заробіток. Апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, оскільки це відповідає висновку до якого дійшов суд і про що зазначено в мотивувальній частині рішення, але помилково не вказано в резолютивній частині рішення.

Що стосується доводів апеляційної скарги позивача про внесення змін до резолютивної частини і зазначення боржником КЗОЗ «ХОКОЦ», то ця помилка усунута ухвалою суду від 26 лютого 2013 року (а.с.123) якою внесено виправлення в резолютивну частину рішення і тому скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню апеляційна скарга позивача в частині внесення в штатний розклад змін, оскільки суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що це право підприємства і вирішується це питання відповідно до Положення про Департамент охорони здоров"я Харківської обласної держадміністрації в п.9.11 якого зазначено, що штатні розклади підвідомчих закладів охорони здоров"я розглядає і затверджує Департамент.

Відмовляючи в задоволенні позову про поновлення на роботі і скасуванні наказу № 143-к від 30.11.2012 року , суд першої інстанції виходив з того, що підстав для повторного скасування наказу та поновлення на роботі не має, оскільки відповідач самостійно скасував наказ і поновив позивача на роботі.

Суд правильно дійшов такого висновку. Сторони в цій частині рішення суду не оскаржували.

Постановлюючи рішення про визнання наказу № 143-к від 30.11.2012 року незаконним, суд першої інстанції виходив з того , що відповідач не дотримався процедури вивільнення позивача, зокрема не попередив його за 2 місяці, не запропонував йому переведення на іншу роботу.

Такий висновок суду відповідає вимогам законодавства про працю і тому апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.10,57,60, 213,214,303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Комунального закладу охорони здоров'я «Харківський обласний клінічний онкологічний центр»,- відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5-задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 21 лютого 2013 року- в частині задоволення позову - змінити.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я «Харківський обласний клінічний онкологічний центр» ( код 02002776 м.Харків, вул..Лісопарківська,4) на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 грудня 2012 року по 1 лютого 2013 року в сумі 3953 (три тисячі дев»ятсот п»ятдесят три) грн.. 43 коп.

Рішення суду в частині визнання незаконним наказу № 143-к від 30 листопада 2012 року про звільнення ОСОБА_5, відмови в задоволенні позову, стягнення судових витрат і звернення рішення до негайного виконання - залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -