Постанова № 30896105, 18.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р. Справа №805/4352/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:20

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю

представника позивача Сізова І.В.

представника відповідача Корнієнка Д.О., Кузьміна Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» про стягнення суми боргу по страховим внескам в сумі 48791,35 грн., в тому числі борг по фінансовим санкціях - 16222,71 грн., борг по пені - 32568,64 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління Допоміжного Виробництва» про стягнення суми боргу по страховим внескам в сумі 48791,35 грн., в тому числі борг по фінансовим санкціях - 16222,71 грн., борг по пені - 32568,64 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно картки особового рахунку ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит» за період з 01 лютого 2013 року по 29 березня 2013 року у підприємства виник борг по особовому рахунку 1%-5% у сумі 48791,35 грн., в тому числі борг по фінансових санкціях - 16222,71 грн., борг по пені - 32568,64 грн. Сума боргу згоджена з відповідачем шляхом підписання акту звірення станом на 29 березня 2013 року.

Просить суд стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» суму боргу по страховим внескам в сумі 48791,35 грн., в тому числі борг по фінансових санкціях - 16222,71 грн., борг по пені - 32568,64 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти стягнення боргу у розмірі 48791,35 грн. не заперечував, надав заяву про визнання адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32299510); платником єдиного внеску, у зв'язку з чим зобов'язаний самостійно здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску.

Спірна сума заборгованості враховується безпосередньо за відокремленим підрозділом «Управління допоміжного виробництва» державного підприємства «Шахтарськантрацит» без права юридичної особи (а.с.23). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту (а.с.11)

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону, страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків проводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частиною 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до рішення №774 від 07 серпня 2012 року, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, до відповідача застосовано штраф у розмірі 11923,55 грн. та нарахована пеню в розмірі 1993,94 грн. за період з 29 червня 2010 року до 27 червня 2012 року (а.с.9).

Відповідно до рішення №775 від 07 серпня 2012 року, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, до відповідача застосовано штраф у розмірі 2063,27 грн. та нарахована пеню в розмірі 30574,70 грн. за період з 31 травня 2010 року до 27 червня 2012 року (а.с.7).

Відповідно до рішення №776 від 07 серпня 2012 року, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, до відповідача застосовано штраф у розмірі 154,89,00 грн. за період з 28 січня 2011 року до 27 червня 2012 року (а.с.8).

Відповідно до рішення №777 від 07 серпня 2012 року, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, до відповідача застосовано штраф у розмірі 2081,00 грн. за період з 28 січня 2011 року до 27 червня 2012 року (а.с.6).

У строки встановлені ст. 20 цього Закону, страхувальник суму обов'язкових страхових внесків не сплатив, внаслідок чого до нього були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі.

Станом на 29 березня 2013 року заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 48791,35 грн., в тому числі борг по фінансових санкціях - 16222,71 грн., борг по пені - 32568,64 грн. не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника, який має найманих працівників (1%-5%) за період розрахунку з 01 січня 2013 року по 29 березня 2013 року (а.с.10).

Також, сума заборгованості підтверджується актом звірення розрахунків за всіма платежами від 29 березня 2013 року (а.с.5)

Крім того, відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги пенсійного фонду підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача також надав заяву про встановлення способу та порядку виконання постанови суду, в якій просив суд відповідно до статті 257 КАС України передбачити в судовому рішенні спосіб та строки виконання судового рішення надавши розстрочення на 60 місяців виконання постанови суду про стягнення суми боргу по страховим внескам в сумі 48791,35 грн., шляхом оплати рівними частинами протягом 60 місяців.

Що стосується заяви відповідача, якою останній просив встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви відповідач посилається, що на даний момент своєчасне виконання постанови суду у повному обсязі ускладнене тяжким фінансово-економічним становищем підприємства. Зокрема на незбалансованість економіки підприємства в 2012 році і попередніх роках. Обсяг доходу від реалізації вугільної продукції через низькі ціни на неї не покриває витрат на видобуток і збагачення вугільної продукції, що постійно збільшуються в зв'язку з ростом цін на матеріали і тарифів на послуги. У 2012 році при середньомісячному доході від реалізації товарної продукції 40,2 млн.грн., середньомісячні витрати на видобуток склали 85,2 млн.грн., тобто для виробничих потреб у середньому за місяці дефіцит складає 45,0 млн.грн. Частково дефіцит покритий коштами держпідтримки на собівартість у сумі 32,6 млн. грн.. Щомісячні непокриті збитки склали 12,4 млн.грн., або 148,80 млн.грн. на рік. В 2012 році при рості обсягів виробництва у підприємства зросли витрати на 1 тн виробленої товарної продукції на 8,3%: з 948,51 грн. до 1033,62 грн., однак середньомісячні збитки залишилися на рівні 12,9млн.грн., крім того, підприємством здійснюється виконання низки судових рішень на користь Державного бюджету України про стягнення грошових коштів, інформація про які викладена в додатку до цієї заяви. Постановою КМ України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Згідно з додатком до вказаної постанови до переліку об'єктів включено відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «ім. 17 Партзїзду» ДП «Шахтарськантрацит». Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №1004 від 13 грудня 2012 року «Про здійснення перед приватизаційної підготовки» керівнику підприємства наказано здійснити у термін до 01 травня 2013 року перед приватизаційну підготовку вказаних структурних підрозділів, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Передприватизаційна підготовка здійснюється за рахунок коштів вугледобувних підприємств. Однак, у разі негайного виконання постанови суду проведення перед приватизаційної підготовки стане неможливим. Зокрема, накладення органами державної виконавчої служби обмежень та обтяжень на основні засоби підприємства та здійснення заходів з їх реалізації з метою погашення заборгованості за виконавчим провадженням створить загрозу примусового відчуження об'єктів, щодо яких прийняте рішення про приватизацію, що матиме наслідком порушення майнових інтересів та нанесення збитків державі.

Відповідач просить суд звернути увагу на те, що рухоме та нерухоме майно ДП «Шахтарськантрацит» знаходиться у податковій заставі, що значно ускладнює виконання Постанови суду, оскільки виключає можливість вольного розпорядження належним підприємству майном.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав. Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення суми боргу по страховим внескам в сумі 48791,35 грн. не заперечував.

Судом враховано, що на дату розгляду заяви відповідач не має можливості сплатити вказані суми у зв'язку із тяжким фінансовим становищем.

Посилання відповідача на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, підтверджуються доданими до заяви документами, а саме: балансом підприємства на 31 грудня 2012 року, звітом про фінансові результати за 2012 рік, інформацією про стягнення в Державний бюджет України станом на 29 березня 2013 року.

Судом також враховані вимоги Постанови КМ України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації», Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про здійснення передприватизаційної підготовки», Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств».

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодекс адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Така необхідність виникла у зв'язку із забезпеченням можливості виконання судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист.

В даному випадку стягнення всієї суми заборгованості призведе до того, що під загрозою може опинитися виробнича діяльність підприємства, у зв'язку з чим судове рішення залишиться невиконаним.

Суд зазначає, що розстрочення - це встановлення порядку оплати заборгованості, яке передбачає систематичне та регулярне погашення частини боргу. При цьому, для встановлення строку, на який може бути дане розстрочення, суд повинен виходити з реальної можливості боржника сплачувати певну частину боргу.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідачем доведена необхідність встановлення розстрочення даного судового рішення строком на 60 місяців, з квітня 2013 року по лютий 2018 року по 812,00 грн. щомісяця та за березень 2018 року 883,35 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява відповідача щодо розстрочення податкового боргу у даній постанові підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» про стягнення суми боргу по страховим внескам в сумі 48791,35 грн., в тому числі борг по фінансовим санкціях - 16222,71 грн., борг по пені - 32568,64 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» суму боргу по страховим внескам в сумі 48791,35 грн., в тому числі борг по фінансових санкціях - 16222,71 грн., борг по пені - 32568,64 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі., шляхом стягнення щомісячно починаючи з квітня 2013 року по лютий 2018 року включно по 812,00 грн. щомісяця та за березень 2018 року 883,35 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 18 квітня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 23 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.