Постанова № 30896099, 19.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 р. Справа №805/5393/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:20

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі Заднепровської В.О.,

за участю

представника заявника Таранов Є.І.,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Артемвугілля» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Державного підприємства «Артемвугілля» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування вимог, заявник посилається на приписи п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно довідки про заборгованість станом на 17 квітня 2013 року за відповідачем значиться податковий борг у розмірі 619128,61грн. Майно відповідача знаходиться у податковій заставі, про що свідчать витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №3544443 від 26 травня 2005 року та №27156191 від 18 травня 2010 року. 16 квітня 2012 року податковим керуючим Шеваненковою С.В. здійснено вихід на підприємство для перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Посадові особи відповідача не допустили податкового керуючого до проведення перевірки, про що згідно з вимогами п.91.4 ст.91 Податкового кодексу України складено акт про перешкоджання діям податкового керуючого.

На підставі вищевикладеного начальником Горлівської ОДПІ Донецької області ДПС прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ДП «Артемвугілля» від 18 квітня 2013 року.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги подання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у поданні, просив суд задовольнити вимоги подання в повному обсязі.

Представник сторони, до якої застосовуються заходи підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судове засідання не з'явився та надав письмову заяву, в якої зазначив, що підприємство згодне з поданням та просить розглянути справу без участі його представника.

Суд заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.

Державне підприємство «Артемвугілля» зареєстровано як юридична особа 19 лютого 2003 року Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 32270533, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.8), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6), перебуває на податковому обліку в Горлівській ОДПІ з 06 березня 2003 року за №2941, згідно довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП. (а.с.7), є платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво №08378042 від 01 червня 2005 року (а.с.9), свою діяльність здійснює на підставі Статуту (а.с.10).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідкою позивача від 17 квітня 2013 року, у відповідач має податкову заборгованість у сумі 619128,61грн., з якої авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 619128,61грн. (а.с.27)

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Керуючись п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 30 ст.2 Бюджетного кодексу України визначено, що органи стягнення є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Горлівською ОДПІ Донецької області ДПС відповідачу направлена перша податкова вимога від 20 серпня 2008 року №1/125 та друга податкова вимога від 23 вересня 2008 року №2/155, які були отримані відповідачем, про що є відмітки на корінці вимог. (а.с.17)

Відповідно до п.89.8 ст.89 кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Майно відповідача знаходиться в податковій заставі, дата реєстрації 26 травня 2005 року та 18 травня 2010 року, реєстраційний номер 2010973, що підтверджено витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.18,19)

П.89.1 ст.89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

В п.89.2 ст.89 кодексу зазначено, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

П.89.3 ст.89 Податкового кодексу передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п.91.1 ст.91 кодексу, керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

У відповідності до вимог п.91.3 ст.91 цього кодексу, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Керуючись п.91.4 ст.91 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до наказу Горлівської ОДПІ Донецької області ДПС від 21 січня 2011 року №97 «Про призначення податкових керуючих» призначено податковим керуючим відповідача Шеваненкова С.В. (а.с.20).

Податковим керуючим було письмово повідомлено відповідача про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. (а.с.23) В повідомлені №6006/10/07-013 від 16 квітня 2013 року зазначається, що перевірка буде проведена 18 квітня 2013 року на підставі п.91.3 ст.91 Податкового кодексу України. Повідомлення отримано відповідачем, про що є відмітка на ньому.

18 квітня 2013 року податковий керуючий вийшов на перевірку Державного підприємства «Артемвугілля» за місцем його знаходження, але до перевірки генеральним директором підприємства його не допустили. За даним фактом податковим керуючим було складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого №1/10/19-0 від 18 квітня 2013 року (а.с.24).

Керуючись п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, - адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п.п.94.2.6 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, коли платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом 94.5 ст.94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керуючись п.п.94.6.1 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Так на виконання норм п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п.2 ч.1 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

За таких обставин, 18 квітня 2013 року начальник Горлівської ОДПІ Донецької області ДПС розглянувши звернення завідуючого сектором погашення податкового боргу Центрально-Міського відділення Горлівської ОДПІ Донецької області ДПС (а.с.25) із усіма доданими до нього матеріалами про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Державного підприємства «Артемвугілля», вирішив застосувати умовний адміністративний арешт майна, про що було прийнято рішення №6111/10/07-013 від 18 квітня 2013 року з вимогою заборонити передачу майна ДП «Артемвугілля».

Зазначене рішення було отримано головним бухгалтером, про що є відмітка на рішенні. (а.с.5)

Оскільки матеріалами справи підтверджуються обставини перешкоджання посадовими особами Державного підприємства «Артемвугілля» виконанню повноважень податкового органу щодо проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку про обґрунтованість рішення начальника Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 18 квітня 2013 року №6111/10/07-013 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, з огляду на вищезазначені обставини, суд задовольняє вимоги подання у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 183-3, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги подання Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Аремвугілля» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, задовольнити.

Визнати обґрунтованим рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 18 квітня 2013 року №6111/10/07-013 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Державного підприємства «Артемвугілля» (84601 Донецька обл., м. Горлівка, пр.-т. Леніна, буд.13, ідентифікаційний код юридичної особи 32270533).

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 квітня 2013 року в присутності представника заявника.

Постанова у повному обсязі складена 24 квітня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.