Рішення № 30895358, 25.04.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2013р. Справа № 903/301/13за позовом приватного підприємства "Спека", м. Луцьк

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 область

про стягнення 99597,85грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Касьянова К. М.

За участю представників сторін:

від позивача: Цехош А. М. - представник (довіреність у справі)

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - приватне підприємство "Спека" звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути 99597,85грн. в т.ч. 56053,40грн. основного боргу, 42715,52грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 748,43грн. пені.

08.04.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням в службовому відрядженні, надання заперечення по справі та можливістю скористатися правом на правову допомогу .

Враховуючи вищевикладене та необхідність витребування додаткових доказів, забезпечення явки представника відповідача, суд прийшов до висновку, що для повного та об'єктивного вирішення спору по суті, розгляд справи необхідно відкласти на на 23.04.2013р.

19.04.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням на лікарняному, однак жодних доказів в підтвердження цього факту не подав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 09.04.2013р. не було представлено суду письмових пояснень по суті пред'явленого позову, доказів в підтвердження факту перебування у службовому відрядження, компетентного представника в судове засідання відповідач не направив хоча про день, час та місце розгляду справи в суді був повідомлений належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4461400028585.

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Суд звертає увагу, що у відповідності до п. 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу: - клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій; - подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом; - апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

15 серпня та 05 вересня 2012 року між приватним підприємством «Спека» (позивачем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем), були укладені договори поставки № 034 та №040, згідно яких постачальник(ПП «Спека») зобов'язується поставити та передати або передати зі свого складу покупцю(ФОП ОСОБА_1.) у власність нафтопродукти, в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти на умовах даного договору. ПП «Спека» свої договірні зобов'язання виконало в повному обсязі на загальну суму 56053,40грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними на відвантаження палива №000429 від 31.08.12, №000509 від 28.09.12 та №000605 від 31.10.12, підписаними та скріпленими печатками представників сторін.

Підписавши договори поставки, сторони (позивач і відповідач) узгодили,що покупець має право здійснити оплату отриманого товару протягом семи календарних днів або неоплачений товар рахується поставленим на умовах товарного кредиту зі сплатою 0,5 відсотка за кожен день його використання (п.п. 5.1,5.2. вищевказаних договорів).

Дані договори надають право вибору Покупцю: оплатити отриманий товар протягом семи календарних днів або скористатись товарним кредитом і оплатити суму товарного кредиту та відсотків за його використання на 31-й день від дати відвантаження,вказаної в накладній.

Крім того, п.5.4. договорів передбачено: якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів, він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених договором.

Відповідач, отримавши нафтопродукти, не заявив претензій ні до їх кількості, ні до якості.

Станом на 20.03.2013р. у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлені нафтопродукти на суму 56053,40 грн., а також заборгованість останнього перед ПП «Спека» по відсотках за користування товарним кредитом в сумі 42715,52грн.

З метою досудового врегулювання спору, 31.01.2013р. відповідачеві надіслано претензію (вих. №10) з пропозицією сплатити заборгованість за поставлені нафтопродукти, відсотки за користування товарним кредитом, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості та збитки,спричинені інфляцією, протягом семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги на р/р № 26005144301 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 20134464.

Проте, відповіді на претензію позивач не отримав, станом на 20.03.2013р. заборгованість не погашена.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкт ( виконати роботу, передати майно,сплатити гроші, надати інформацію),або утриматись від певних дій,а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. При цьому, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 8.1, 8.2. договорів поставки № 034 від 15.08.2012р. та № 040 від 05.09.2012р. встановлено, що при невиконанні чи неналежному виконанні умов договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від неоплаченої суми; у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Станом на 20.03.2013р. за прострочення оплати згідно вказаних договорів розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості становить 748,43 коп., розмір збитків, спричинених інфляцією, становить 80,50грн. Загальна сума боргу становить 99 597,85грн.(розрахунок є в матеріалах справи)

Приймаючи до уваги викладене, позов підставний і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 173193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 536, 509, 526, 611, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (44614,Волинська обл.., Маневицький р-н., АДРЕСА_2 р/р НОМЕР_2 в «Ощадбанку», МФО 303398,ІПН НОМЕР_1) в користь ПП «Спека» (р/р 26005144301 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805 ЄДРПОУ 20134464 вул.,Стрілецька 12, м.Луцьк, Волинська обл..,43021) суму основного боргу в розмірі 56053,40грн., 0,5% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 42715,52 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 748,43коп.,збитки від інфляції в розмірі 80,50грн. та 1940,50грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

25.04.13

Суддя П. Р. Слободян