Рішення № 30894302, 22.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р.Справа № 922/718/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Борівської селищної ради, смт. Борова 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області. про визнання права власності за участю представників сторін:

Представник позивача - Таран Н.М., дов. № 01-62юр/8119 від 22.10.2012р.; Щербакова М.О., дов. № 01-62юр/9141 від 28.11.2012р.

Представник відповідача - не з"явився.

Третя особа - не з"явилась.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Борівської селищної ради. У позовній заяві позивач просить суд визнати за Акціонерною компанією "Харківобленерго" право власності на нерухоме майно:

- Будівельна частина ТП - 0021, інвентарний номер 00800063, що знаходиться за адресою: Борівський р-н, смт. Борова, пров. Червоноармійський, 2-А. Також просить покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 16, 181, 344, 392 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2013р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 05 березня 2013 року о 10:45 год.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2013р., за клопотанням представника позивача, строк розгляду даного спору продовжено за межами двохмісячного строку.

Ухвалами господарського суду від 05.03.2013р., 25.03.2013р., 09.04.2013р., 16.04.2013р. розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та з метою надання сторонами всіх необхідних для розгляду справи доказів.

Присутній представник позивача в судовому засіданні 22.04.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, судові витрати просив залишити за позивачем.

Представник відповідача у судове засідання 22.04.2013р. не з'явився. Матеріали справи містять письмові пояснення Борівського селищного голови (вх. №№ 7263, 11029, 12743), в яких він просить задовольнити позов частково, а саме: визнати право власності на визначені в позовній заяві будівельні частини за позивачем, а проти стягнення з Борівської селищної ради судових витрат заперечує.

Представник третьої особи у судове засідання 22.04.2013р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

Розпорядженням Борівської районної Державної адміністрації Харківської області від 28 листопада 2002 року №289 та рішенням Борівської районної ради Харківської області ХІІV скликання від 16 березня 2004 року позивачу - АК "Харківобленерго" були передані на баланс об'єкти нерухомого майна, в тому числі: Будівельна частина ТП - 0021, інвентарний номер 00800063, що знаходиться за адресою: Борівський р-н, смт. Борова, пров. Червоноармійський, 2-А.

Акціонерна компанія "Харківобленерго" понад 10 років володіє вищезазначеним нерухомим майном добросовісно та безперервно, тобто об'єкт з володіння позивача не вибував, перебував у її користуванні безпосередньо, що підтверджується довідкою АК "Харківобленерго" від 28.01.2013 р. № 36/518.

АК "Харківобленерго" заволоділа об'єктом (будівельна частина ТП-0021, (будівельна частина ТП-0021) до набуття чинності Цивільним кодексом України, а саме: в травні 1999 року.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

З моменту фактичного, безтитульного володіння об'єктом і по теперішній час позивачем не пред'являвся правомочною особою позов про повернення вищезазначеного об'єкту, а також АК "Харківобленерго" не вчиняла дій, які б свідчили про визнання нею обов'язку щодо повернення вищезазначеного об'єкту власнику.

10 травня 2012 року позивач звернувся до Борівської селищної ради із проханням видати свідоцтво на право власності на нерухоме майно, яке передано позивачу згідно розпорядження Борівської районної Державної адміністрації Харківської області від 28 листопада 2002 року №289 та рішення Борівської районної ради Харківської області ХІІV скликання від 16 березня 2004 року

Комунальне підприємство «Борівське бюро технічної інвентарізації» повідомило листом від 16.05.2012 р. №30, що згідно з його реєстраційними матеріалами, право власності на вказану будівлю не зареєстровано.

Як вбачається з протоколу № 6 засідання виконавчого комітету від 12 червня 2012 р., Борівською селищною радою відмовлено АК "Харківобленерго" у видачі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться на балансі компанії та розташовані в смт. Борова.

АК "Харківобленерго" володіє об'єктом без таємниць та відкрито для всіх третіх осіб, які мають можливість спостерігати за ними, що підтверджується листом Борівської селищної ради від 03.07.2012 р. № 368.

Таким чином, АК "Харківобленерго" набула право власності на об'єкт нерухомого майна, оскільки добросовісно заволоділа ним і продовжує відкрито, безперервно володіти: понад 10 років він знаходяться на балансі АК "Харківобленерго" (довідка АК "Харківобленерго" від 28.01.2013 р. № 36/518), експлуатується та утримується нею (договори про користування електроенергією, акти результатів загального періодичного огляду будівельних конструкцій), має технічний паспорт, технічні висновки.

Як вбачається з матеріалів справи, понад 10 років АК "Харківобленерго" сплачує земельний податок за земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний об'єкт, що підтверджується податковими розрахунками земельного податку за користування спірної будівельної частини, які містяться в матеріалах справи.

Згідно довідки АК «Харківобленерго» від 28.01.2013р. №36/518, яка підтверджує, що за даними бухгалтерського обліку на балансі позивача (станом на 28.01.2013р.) знаходиться об'єкт основних засобів: будівельна частина ТП-0021, інв. № 00800063, яка розташована за адресою: Борівський район, с. Борова, пров. Червоноармійський, 2-А, залишковою вартістю 11342,84 грн., з якої вбачається, що зазначений об'єкт нерухомості знаходиться на балансі позивача понад 10 років.

Борівська селищна рада не заперечує щодо розміщення на території ради вищезазначеного об'єкту АК "Харківобленерго" та проти визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна - будівельної частини ТП-0021, інв. № 00800063, яка розташована за адресою: Борівський район, с. Борова, пров. Червоноармійський, 2-А

Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Але, згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 37.02.2002 р. №7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені будівельні частини відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на будівельну частину ТП-0021, інв. № 00800063, яка розташована за адресою: Борівський район, с. Борова, пров. Червоноармійський, 2-А є обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат та просить суд залишити їх за позивачем, суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.ст.181, 319, 344, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 33, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Акціонерною компанією "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул.. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) право власності на наступний об'єкт нерухомого майна:

- будівельна частина ТП-0021, інв. № 00800063, що знаходиться за адресою: Борівський район, с. Борова, пров. Червоноармійський, 2-А.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 922/718/13