Рішення № 30893792, 22.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2547/13 22.04.13

За позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі

Міністерства інфраструктури України (позивач-1) та Державного

підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (позивач-2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСА-ТРЕЙД"

про стягнення 610 273,53 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури: Писарчук Б.Ю. - по дов. №007119 від 02.10.2012р.

Від позивача-1: Кушпіль Д.С. - по дов. №127/03/14 від 16.01.2013р.

Від позивача-2: Дзюбайло О.О. - по дов. №35-30-5 від 08.01.2013р.

Від відповідача: Воловенко І.В. - по дов. №б/н від 10.10.2013р.

Обставини справи :

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСА-ТРЕЙД» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» суми основного боргу в розмірі 573 450,44 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 618,95 грн., 3% річних в розмірі - 6 043,20 грн., пені в розмірі 30 160,94 грн. відповідно до попереднього договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 37-14-133 від 11.05.2012р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.03.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

19.03.2013р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки жоден з повноважних представників не може з'явитися в судове засідання з поважних причин.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та її розгляд відкласти на 08.04.2013р.

В судовому засіданні 08.04.2013р. представником прокуратур и подана заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач прокуратура просить стягнути з відповідача 500 552,98 грн. основного боргу, інфляційні нарахування в розмірі 618,95 грн., 3% річних в розмірі - 6 043,20 грн., пені в розмірі 30 160,94 грн. Дана заява підтримана представниками позивачів.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що на дату укладення Договору діяв Порядок відкриття і ліквідації МБТ, затверджений Постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1089. Згідно з п. 4 вказаного Порядку, для отримання дозволу на відкриття МБТ Відповідачу необхідно було надавати митному органу та органу охорони державного кордону, зокрема, попереднє письмове погодження власника приміщення, розташованого в зоні митного контролю, на укладення договору оренди (у разі коли передбачається оренда приміщення). Оскільки сам Договір місить вказане погодження, дозвіл на відкриття МБТ надавався на його підставі.

Постановою КМУ від 21 травня 2012 р. № 445 (дата набрання чинності 01 червня 2012 р.) Порядок відкриття і ліквідації магазинів безмитної торгівлі визнано таким, що втратив чинність.

01 червня 2012 р. набув чинності Митний Кодекс України від 13 березня 2012 р. (надалі за текстом - «МК України»). На виконання ст. 404 МК України Міністерством фінансів України було затверджено Порядок подання та розгляду заяв, надання, зупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі (Наказ від 08 червня 2012 р. № 692, дата набрання чинності - 27 липня 2012 р.), надалі за текстом - «Порядок 692»).

Окрім цього, відповідно до п. 4 цього Порядку 692 (у редакції до 28 листопада 2012 р.), до заяви про надання дозволу на відкриття БМТ додається, серед іншого, попереднє письмове погодження власника приміщення, у якому плануються відкриття та експлуатація МБТ, на надання у встановленому законодавством порядку права використання вказаного приміщення (у разі коли заявник не є власником приміщення).

Відповідач не міг отримати вказане підтвердження для його подання разом із заявою про надання дозволу на відкриття БМТ, оскільки орендовані приміщення належать до державної власності, а ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено процедуру укладення такого роду договорів, зокрема визначення орендаря шляхом проведення конкурсу. Тому орендодавець не може надавати вказане погодження без дотримання вимог, передбачених вказаним Законом.

Відповідач отримав дозвіл на відкриття БМТ від 14 червня 2012 р., строком дії до 01 серпня 2012 р., однак у ньому допущено помилку в площі магазинів, яку не вдалося виправити через вказані обставини.

Отже обставини, за які Відповідач не відповідає, унеможливили використання приміщень, розміщених у зоні пропуску через державний кордон України.

У відповідності до положень ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

З 10 червня 2012 р. Відповідач зміг розпочати господарську діяльність у приміщенні площею 30 кв.м., розміщеному поза зоною пропуску через державний кордон України.

Відповідачем було прийнято рішення про укладення Договору на викладених у ньому умовах на підставі офіційних заяв органів державної влади, щодо дати введення в експлуатацію терміналу «Б» Міжнародного аеропорту «Бориспіль» та запланованих строків переведення авіарейсів до нього.

Статутом Відповідача передбачено, що основною метою його діяльності є одержання прибутку, і останній має досвід відкриття магазинів, у тому числі МБТ, у інших терміналах Міжнародного аеропорту «Бориспіль» та аеропортах України.

Отже, укладаючи Договір, Відповідач розраховував на те, що вказаний термінал обслуговуватиме авіарейси, що забезпечить наявність пасажиропотоку, тобто потенційних покупців

До 28 жовтня 2012 р. у терміналі «D» Міжнародного аеропорту «Бориспіль» здійснювалося обслуговування незначної кількості рейсів, внаслідок чого був відсутній пасажиропотік.

Вказане також підтверджується звітом реєстратора розрахункових операцій, встановленого у магазині Відповідача, розміщеному поза зоною пропуску через державний кордон України (додається до матеріалів справи).

Через зазначені обставини Відповідач не мав торгової виручки, на яку він розраховував, якби Позивачем - 2 було забезпечено обслуговування авіарейсів згідно офіційних повідомлень.

В судовому засіданні 08.04.2013р. оголошувалась перерва до 22.04.2013р. відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.

11.05.2012 р. між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі -балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕСА-ТРЕЙД» (далі- орендар) укладено попередній договір № 37-14-133 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування:

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 30,0 кв.м.,

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 31,0 кв.м.,

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 35,0 кв.м.,

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 12.1., договір набуває чинності з дати підписання Актів передачі-приймання орендованого майна та є чинним до 31.08.2012р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на кожний наступний місяць на тих самих умовах, які передбачені договором. При цьому загальний термін дії договору не може бути продовженим більше, ніж на один рік з моменту його укладення.

Згідно п. 2.1 договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту передачі - приймання майна.

11.06.2012р. між сторонами були підписані акти передачі приймання орендованого майна №№1, 2, 3 відповідно до яких позивач -2 передав відповідачу обумовлене договором майно а саме:

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 30,0 кв.м.,

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 31,0 кв.м.,

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 35,0 кв.м.

22.10.2012р. між сторонами були підписані акти №№ 4, 5, 6 передачі- приймання орендованого майна, відповідно до яких відповідач повернув позивачу -2 орендоване ним майно:

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 30,0 кв.м.,

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 31,0 кв.м.,

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 35,0 кв.м..

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1.2. договору, майно знаходиться на балансі Балансоутримувача та розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Майно передається в оренду для організації роздрібної торгівлі (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, оплата здійснюється орендарем з дати підписання сторонами Акту передачі - приймання майна в оренду і припиняється з дати фактичного звільнення орендарем майна, що підтверджується підписанням сторонами Акту передачі - приймання Майна.

Згідно з п. 3.2. договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України і за базовий місяць оренди без врахування ПДВ становить:

- частина приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 30,0 кв.м. - 34 593,00 грн.

- частина приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 31,0 кв.м. - 35 745,00 грн.

- частина приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 35,0 кв.м. - 39 625,50 грн.

Після затвердження балансової вартості майна, орендарем здійснюється актуалізація незалежної оцінки майна у строк не пізніше ніж 15 календарних днів здати отримання від балансоутримувача довідки про балансову вартість майна. У разі збільшення вартості майна, балансоутримувач здійснює перерахунок орендної плати за весь період користування майном. В такому випадку орендар сплачує різницю між обчисленою орендною платою з врахуванням збільшення балансової вартості майна та вже сплаченою орендною платою на підставі виставленого балансоутримувачем рахунку - фактури.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого-числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди,р Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування, розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, орендна плата за користування майном за даним договором нараховується та індексується балансоутримувачем відповідно до діючих методик, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, і перераховується орендарем на рахунок балансоутримувача відповідно до рахунку-фактури, який надає орендарю балансоутримувач щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним. Відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чиниш на кінець періоду, за який здійснюється платіж, орендна плата спрямовується: 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків - балансоутримувачу. Балансоутримувач забезпечує перерахунок частини орендної плати до державного бюджету України відповідно до розподілу, який діяв за період нарахування орендної плати.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у відповідності до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня нараховується до моменту повного погашення орендарем дебіторської заборгованості за цим договором (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 5.3. договору орендар зобов»язується з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та Акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 15 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання - здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу він вважається підписаним сторонами.

Свої зобов'язання позивач -2 виконав в повному обсязі, що підтверджується актами від 11.06.2012р. та від 22.10.20912р. передачі - приймання орендованого майна по договору, актами приймання - здачі виконаних послуг від 30.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.є2012р, 30.09.2012р, 31.10.2012р., 21.11.2012р., виставленими та направленими на адресу відповідача листами з рекомендованими повідомленнями рахунками - фактурами за період з- 11.06.2011р. по 22.10.2012р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор та позивачі зазначають, що відповідач не виконав умови договору № 37-14-133 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.05.2012р. щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 573 450,44 грн. за період з 11.06.2012р. по 22.10.2012р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до договору № 37-14-133 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.05.2012р. заборгованість в розмірі 573 450, 44 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 618,95 грн., 3% річних в сумі - 6 043,20 грн. та пені в розмірі 30 160,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов"язку по сплаті орендних платежів за період 11.06.2012р. по 22.10.2012р. не виконав в повному обсязі, на час пред'явлення позову та розгляду справи заборгованість відповідача становить 500 552, 98 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки своїх зобов'язань за договором оренди відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 500 552, 98 грн.

Прокуратура просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 30 160, 94 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені прокуратури та позивачів, суд визнає, що позивачами та прокурором невірно нарахована пеня по рахунку - фактурі від 31.08.2012р. на суму 132 088, 16 грн. з 16.09.2012р., оскільки 16.09.2012р. було вихідним днем, а тому судом здійснено перерахунок пені в цій частині:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення132088.1617.09.2012 - 21.01.20131277.5000 %0.041 %*6875.08Таким чином, загальна сума пені за договором складає 6875.08 грн.

В іншій частині розрахунок пені є вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 30 160,94 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 30 106, 81 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені є необґрунтованими.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 618, 95 грн. та 3% річних в сумі 6 043, 20 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 6 043,20 грн. підлягають задоволенню частково з урахуванням того, строк нарахування по рахунку від 31.08.2012р. повинен проводитися з 17.09.2012р., а не 16.09.2012р., ав тому підлягає стягненню з відповідача річних в сумі 6 032, 36 грн. В нвішій2 частині позовні вимоги є обґрунтованими.

Перевіривши правильність проведення нарахування позивачами інфляційних суд приходить до про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 618, 95 грн. інфляційних.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзиві судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.1. договору, оплата здійснюється орендарем з дати підписання сторонами Акту передачі - приймання майна в оренду і припиняється з дати фактичного звільнення орендарем майна, що підтверджується підписанням сторонами Акту передачі - приймання Майна.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач -2 передав, а відповідач прийняв по актам прийому - передачі від 11.06.2012р. обумовлене договором оренди №37-14-133 від 11.05.2012р. майно, а саме:

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 30,0 кв.м.,

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 31,0 кв.м.,

- частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 35,0 кв.м.

Крім того, позивачем -2 надано суду сертифікат серія КС №16512064529 від 26.04.2012р., відповідно до якого засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта Терміналу «D» ДМА «Бориспіль».

Відповідно до ст.. 762 Цивільного кодексу України в разі, якщо можливість користування найнятим майном наймачем істотно зменшилася через обставини, за які наймач не відповідає, він вправі вимагати від наймодавця зменшення орендної плати. В даному випадку необхідно враховувати такі обставини:

- по-перше, зменшення можливості користування найнятим майном повинно бути пов'язано саме з характеристиками самого майна (пошкодження майна тощо), а не з фігурою наймача. Тому якщо, наприклад, можливість наймача користуватися найнятим жилим приміщенням зменшилася через те, що він від'їхав у тривале відрядження, він не вправі вимагати зменшення орендної плати за користування таким приміщенням.

- по-друге, причиною зменшення можливості користуватися найнятим майном повинні бути обставини, за які наймач не відповідає. Тобто якщо погіршення стану майна відбулося за вини наймача, він не тільки не матиме права вимагати зменшення плати, але і повинен буде відшкодувати наймодавцеві завдані цим збитки.

Якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця (якщо, наприклад, майно терміново знадобилося самому наймодавцеві), так і з певними об'єктивними обставинами (проведення ремонту майна внаслідок його пошкодження третіми особами тощо).

Обставини на які посилається відповідач у своєму відзиві не є тими, відповідно до яких орендар звільняється від сплати орендних платежів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСА -ТРЕЙД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, оф. 68-а, код ЄДРПОУ 35371243) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, код ЄДРПОУ 20572069) 500 552 грн. 98 коп. основного боргу, 618 грн. 95 коп. - інфляційні, 6 032 грн. 36 коп. - 3% річних, 30 106, 81 грн. пені за прострочку платежу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСА -ТРЕЙД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, оф. 68-а, код ЄДРПОУ 35371243) судовий збір в розмірі 10 746 грн. 22 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.