Ухвала суду № 30893597, 15.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11050/12/0170/9

15.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 23.01.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (вул. Кримська, 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97501)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим,95000)

про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення №0000064120 від 04.10.12р. в частині сплати за основним платежем у сумі 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 349167,00 грн., застосованих за порушення п. 198.1., 198.2, 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.13р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення №0000064120 від 04.10.12р. в частині сплати за основним платежем у сумі 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 349167,00 грн., застосованих за порушення п. 198.1., 198.2, 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України.

Визнано протиправними дії інспекторів Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, у частині доводів та висновків, викладених в Акті перевірки №80/41-20/32417960 від 27.09.2012року, щодо визнання угоди, укладеної між ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» та ПП «А-Ліра» нікчемною (удавною).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000064120 від 04.10.12р. в частині нарахування ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 348102,50грн.

Стягнуто судовий збір в розмірі 2146,00грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська,7).

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська,7) вартість проведеної у справі судово-економічної експертизі у розмірі 15000,00грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000064120 від 04.10.12р. в частині сплати за основним платежем у сумі 696206,00грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 349167,00грн., застосованих за порушення п. 198.1., 198.2,198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" зареєстровано у якості юридичної особи Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 18.04.2003 року, про що видане свідоцтво серії А00 № 609875. (а.с.157)

Позивач перебуває на обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100270908 є платником податку на додану вартість з 11.07.2003 р.

Посадовими особами відповідача проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складений акт від 27.09.2012 р. №80/41-20/32417960.

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПКУ за період листопад 2010 р. - березень 2012 р., що призвели до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 698 506,00 грн., у т.ч.: 344,00 грн. за листопад 2010 р.; 1 677,00 грн. за липень 2011 р.; 280,00 грн. за вересень 2011 р.; 696 206,00 грн. за березень 2012 р. (а.с.130-140).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Відповідно до п.6 розділу 1, п.5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно абзацу «а» п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Так, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

01 грудня 2011р. між ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" (Покупець) та ПП «А-Ліра» (Постачальник) укладено договір поставки №01/12-11, за умовами якого Постачальник продає, а Покупець купляє наступний товар: макуху (жмих) соняшника українського походження врожаю 2011 р. (п.1.1 Договору). (а.с.22-23)

Відповідно до вищезазначеного договору №01/12-11 у лютому 2012 р. ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль"отримало від ПП «А-Ліра» макуху (жмих) соняшника у кількості 3 027,42 т. вартістю 8 609 982,48 грн., у т.ч. 1 434 997,08 грн. ПДВ, що підтверджується прибутковою накладною та актом приймання-передачі товару.

Прийом-передача вказаного товару (макуха (жмих) соняшника) у кількості 3 027,42 т. вартістю 8 609 982,48 грн. з ПДВ відбулася на складах ПрАТ «Дніпровський термінал» в місті Херсон, що зафіксовано в акті приймання-передачі №1 від 28.02.2012р.

Постачальник (ПП «А-Ліра») був платником ПДВ на дату постачання 28.02.2012 р. (Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 12.05.2006 р. №30954843 анульовано 29.05.2012р. - дані офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua - п.2.8 Розділу ІІ Наказу №1394)).

Як встановлено відповідачем у Акті перевірки, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2012 р. в сумі 696 206,00 грн., що складається з: 696 205,34 грн. - частина суми ПДВ за податковою накладною №35 від 28.02.2012 р. на загальну суму 8 610 551,28 грн., у т.ч. 1 435 091,88 грн. ПДВ. (стор.70, 74 Акту СДПІ); 0,66 - округлення СДПІ.

Завищення податкового кредиту за березень 2012р. спричинило заниження податкових зобов'язань позивача з ПДВ за березень 2012 р. на 696 206,00 грн.

Загальний обсяг поставки за податковою накладною №35 від 28.02.2012 р. складає 8 610 551,28 грн., у т.ч. 1 435 091,88 грн. ПДВ.

28.02.2012 р. у зв'язку з помилкою, допущеною при складанні вказаної податкової накладної, постачальник склав та надіслав ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" розрахунок коригування №3 на суму (- 568,80 грн.), у т.ч. (- 94,80 грн.) ПДВ.

Враховуючи коригування загальний обсяг поставки за податковою накладною №35 складає 8 609 982,48 грн., у т. ч. 1 434 997,08 грн. ПДВ.

СДПІ в Акті перевірки встановила завищення податкового кредиту по операціях поставки товарів за вказаною податковою накладною №35 на суму 696 205,34 грн.

Відповідачем у Акті перевірки допущено арифметичну помилку при зазначенні заниження податкового зобов'язання з ПДВ за березень в сумі 696 206,34 грн. (1,00грн.).

Встановлено, що при складанні податкової накладної №35 від 28.02.2012р. та розрахунку коригування №3 від 28.02.2012р. до вказаної податкової накладної постачальником (ПП «А-Ліра») допущена помилка, а саме: вказаний не вірний номер договору: №05/10-11-1 від 05.10.2011 р.

Відповідно до п.7 Наказу Міністерства фінансів України від 01.01.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», в разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної покупець таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

У квітні 2012 р. позивач на підставі виявлених порушень, викладених у службовій записці, подало до СДПІ заяву про порушення порядку заповнення податкових накладних (додаток №8 до Податкової декларації з ПДВ за березень 2012 р.).

Таким чином, вказана заява є підставою для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною та розрахунком коригування, що виписані постачальником з порушенням встановленого порядку їх заповнення.

На підставі вищенаведених податкової накладної та розрахунку коригування на загальну суму 1 434 997,08грн., отриманих від продавця (ПП «А-Ліра»), ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" у березні 2012р. відповідно до п.201.10. ст.201 ПКУ нарахувало ПДВ, що відноситься до податкового кредиту в сумі 1 434 997,08грн., та відповідно до п.200.1. ст.200., п.201.14., 201.15. ст.201. та п.192.3 ст.192 ПКУ відобразило його у податковій декларації з ПДВ за березень 2012 р.

Також у квітні 2012 р. в результаті повернення нереалізованих товарів постачальник (ПП «А-Ліра») відповідно до п.п.192.1.1, п.192.1 ст.192 ПКУ надіслав покупцю (ТОВ"Кримтеплоелектроцентраль") розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.04.2012 р. до податкової накладної №35 від 28.02.2012 р. на суму (-75 991,68 грн.), у т. ч. (-12 665,28 грн.) ПДВ.

На підставі розрахунку коригування у квітні 2012 р. відповідно до п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" зменшило суму податкового кредиту з ПДВ на (-12 665,28 грн.), та відповідно до п.п.192.3 ст.192 ПКУ відобразило вказаний результат перерахунку у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 р.

З урахуванням часткового повернення товару (макуха (жмих) соняшника) сума кредиторської заборгованості ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" за отриманий від ПП «А-Ліра» товар склала 8 533 990,80 грн., у т.ч. ПДВ 1 422 331,80 грн.

В квітні 2012р. ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" перерахувало ПП «А-Ліра» у сплату вартості отриманого товару (макуха (жмих) соняшника) грошові кошти у сумі 8 533 990,80 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку.

На думку відповідача, вищезазначений договір поставки №01/12-11 ця угода є удавною та відповідно нікчемною.

Відповідач посилається на інформацію, що надана ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС, зокрема, на підставі висновків Акту № 53/22/34323178 від 21.05.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «А-Ліра» з літань дотримання податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Амбер- Нет» за період з 01.08.2011р. по 31.03.2012р.».

Відповідно до наданої інформації, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (ненаданням) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів тощо. ДІЛ у Скадовському районі Херсонської області ДПС робить висновки, що ПП «А-Ліра» здійснювало операції з контрагентами, які мають ознаки фіктивності, відсутній об'єкт оподаткування, відсутні основні фонди, активи трудові ресурси, що вказує про неможливість фактичного здійснення ПП А-Ліра» господарської діяльності з контрагентами, угоди між даними підприємствами провадились без передачі товару і є нікчемними.

Також, в ході перевірки встановлено відсутність ПП «А-Ліра» за юридичною адресою (стор.70 Акту СДПІ).

Таким чином, враховуючи неможливість придбання товару ПП «А-Ліра» від постачальника-контрагента, неможливий їх продаж в подальшому на користь ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль". Податкові зобов'язання ПП «А-Ліра» за перевіряємий період є недійсними в частині завищення податкового зобов'язання. Фінансово-господарські операції ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" з ПП «А-Ліра», на думку відповідача, не підтверджені, у зв'язку із чим угоди з постачання у Акті визнано удаваними та, відповідно, нікчемними.

Судом встановлено, що виконання договору поставки №01/12-11 підтверджується первинними бухгалтерськими документами (прибутковою накладною та актами приймання - передачі), що також підтверджується висновком №220/12 судово-економічної експертизи від 18.12.2012р.

також судова колегія звертає увагу, що у висновку судово-економічної експертизи зазначено, що документами бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ» (прибутковими накладними, двосторонніми та тристоронніми актами приймання-передачі) у повному обсязі у кількості 3 027,42 т. підтверджується отримання та зберігання макухи (жмиху) соняшника вартістю 8 609 982,48 грн., у т.ч. ПДВ 1 434 997,08 грн. ПДВ, придбаної ТОВ «КримТЕЦ» за договором поставки №01/12-11 від 01.12.2011 р. з ПП «А-Ліра». Макуха (жмих) соняшника у кількості 3 000,70 т., що придбана ТОВ «КримТЕЦ» у ПП «А-Ліра» в лютому 2012 р. (за вирахуванням макухи (жмиху) соняшника, що була повернута постачальнику у кількості 26,72 т.), була у повному обсязі оплачена ТОВ «КримТЕЦ» у сумі 8 533 990,80 грн., у т. ч. 1 422 331,80 грн. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про проведення.

Відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Відповідно до положень ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Отже, зареєстрований у ЄДРПОУ на час вчинення правочину контрагент позивача є юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів.

Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що ПП «А-Ліра» на момент укладення угоди було виключено з ЄДРПОУ.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Сумуючи наведене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав для нарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 696206,00 грн. за березень 2012р., та штрафних санкцій нарахованим на цю суму в розмірі 348102,50грн. (696205,00 грн.Х50%).

Відповідності до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, у апеляційній скарзі не надав достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в частині нарахування ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 348102,50грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.13р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко