Рішення № 30892604, 25.04.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/2624/13-ц

Провадження 2/206/683/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2013 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

при секретарі Попов Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів №1», третя особа: Державний реєстратор виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, про поновлення на роботі,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд поновити його на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2007 року перебував на посаді генерального директора ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1». 18 квітня 2013 року він дізнався про те, що його було звільнено з посади, при цьому у передбачений законом спосіб він не був повідомлений про звільнення, трудову книжку не отримав, розрахунки з ним не проведені, та зазначає, що на момент звільнення він перебував у відпустці. Позивач просить позов задовольнити та поновити його на роботі з 03 березня 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначаючи, що питання обрання та звільнення генерального директора Товариства відноситься до компетенції загальних зборів учасників Товариства, тому рішення щодо звільнення позивача є законним та обґрунтованим. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» від 25 вересня 2007 року та оформленого на його підставі наказу № 6-ОК від 18 жовтня 2007 року був прийнятий на роботу на посаду директора ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» (а.с. а.с. 13-14, 15).

Протоколом 0403/09-02 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» від 4 березня 2009 року вирішено назву виконавчого органу Товариства «Директор» змінити на «Генеральний директор» та підтверджено повноваження ОСОБА_1 на посаді Генерального директора ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» (а.с. 16).

22 лютого 2013 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1», яке оформлено протоколом № 1 від 22 лютого 2013 року, позивача звільнено з посади директора ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1». Факт звільнення позивача з роботи підтверджується також наказом № 1/13 від 04 березня 2013 року, згідно якого з 04 березня 2013 року на посаду генерального директора ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» було призначено ОСОБА_2, а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців № 16326092 від 18 квітня 2013 року, згідно якого у розділі - особи, що обираються (призначаються) до органів управління юридичної особи та мають право представляти юридичну особу у правовідносинах с третіми особами зазначено, що керівником ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» є ОСОБА_2 (а.с. 9-12).

При цьому відповідачем не було надано доказів звернення позивача до відповідача з заявою щодо звільнення посади за власним бажанням в порядку ст. 38 КЗпП України чи досягнення між ними згоди щодо звільнення позивача за згодою сторін згідно ст. 36 КЗпП України.

Відтак, суд дійшов до висновку, що припинення трудових правовідносин між позивачем та відповідачем відбулось 03 березня 2013 року за ініціативою відповідача.

Статтями 40 і 41 КЗпП України визначений вичерпний перелік підстав для звільнення працівника з посади за ініціативою власника. Частиною 2 ст. 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Проте відповідачем не було дотримано процедури звільнення, що суперечить ч. 2 ст. 47 Кодексу законів про працю України, та до теперішнього часу не ознайомлено позивача з наказом про звільнення.

Таким чином, у зв'язку з тим, що, пояснень щодо невиконання позивачем посадових обов'язків генерального директора в нього не витребувалось, наказ про звільнення для ознайомлення позивачу не надавався, повний розрахунок в зв'язку із звільненням не проводився, трудова книжка не видавалась, інші встановлені законом підстави для звільнення також відсутні, суд приходить до висновку, що звільнення позивача було проведено за відсутністю правових підстав.

Судом також встановлено, що 15 лютого 2013 року згідно наказу № 145 позивача було направлено у відпустку на період з 20 лютого 2013 року по 07 березня 2013 року, що також підтверджується довідкою, наявними у матеріалах справи табелях обліку робочого часу за лютий-березень 2013 року, згідно яких позивач дійсно був відсутній на робочому місці в період з 20 лютого 2013 року по 07 березня 2013 року, а також наданою ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» довідкою № 186 від 19 квітня 2013 року (а.с. а.с. 5, 6, 7, 8).

Отже, на день звільнення позивача з посади, він перебував у відпустці.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

В порушення зазначеної імперативної норми, звільнення позивача з посади було здійснено під час перебування його у відпустці.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.

Оскільки звільнення позивача не пов'язується з жодною підставою, передбаченою законом, а також відбулося з порушенням приписів ч. 3 ст. 40 КЗпП України, таке звільнення є незаконним.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо законності проведеного звільнення позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1471 КЗпП України працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. Відтак, звільнення позивача за рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» повинно було відбуватись з дотриманням підстав та процедури, передбаченої Кодексом законів про працю України для найманих працівників. Як було встановлено судом, рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом № 1 від 22 лютого 2013 року не містить жодних передбачених законом підстав для звільнення позивача, а тому доводи відповідача щодо його законності судом не беруться до уваги.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Отже, законом регламентовано місячний строк на звернення до суду у справах про звільнення саме з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Як встановлено судом, наказ про звільнення та трудова книжка позивачу не видавались, повний розрахунок з позивачем за фактично відпрацьований час проведено не було, і в даному випадку немає підстав вважати, що позивач пропустив строк на звернення до суду за захистом порушеного права.

Крім того, при поновленні на роботі у третьої особи виникає обов'язок відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» внести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, пов'язані зі зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 40, 47, 1471, 233, 235 Кодексу законів про працю України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 130, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» (код ЄДРПОУ 35115625), з 03 березня 2013 року.

Зобов'язати Державного реєстратора виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) як керівника юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» (код ЄДРПОУ 35115625).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на роботі на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» з 03 березня 2013 року та зобов'язання Державного реєстратора виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) як керівника юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» (код ЄДРПОУ 35115625) - допустити до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» (код ЄДРПОУ 35115625) на користь держави судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков