Постанова № 30892151, 16.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 квітня 2013 року Справа № 808/2253/13-а(14 год. 55 хв.) м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів

головуючого судді Киселя Р.В.,

суддів - Батрак І.В.,

Шара І.В.

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

22.02.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - ВДВС), Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправною бездіяльність ВДВС щодо не зняття заборони обмеження у праві виїзду за межі України позивача, яке накладено ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2012; зобов'язати ВДВС зняти заборону обмеження у праві виїзду за кордон позивача, яке накладено ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2012; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття позивача з контролю обмеження виїзду за межі України на підставі постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження; зобов'язати відповідача зняти боржника (позивача) з контролю обмеження виїзду за межі України на підставі постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ВДВС не зняв обмеження у праві виїзду за межі України, яке накладено ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2012, як захід примусового виконання зведеного виконавчого провадження, а відповідач не зняв його з контролю обмеження виїзду за межі України на підставі постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження. Вважає, вищевказану бездіяльність відповідачів протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України ухвалою судді від 25.02.2013 її було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 05.03.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову, про які йшлося в ухвалі від 25.02.2013.

Ухвалою судді від 07.03.2013 було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог позивача до ВДВС.

Ухвалою від 07.03.2013 було відкрите провадження у справі в частині вимог позивача до відповідача, судове засідання призначене на 01.04.2013.

У судове засідання 01.04.2013 представник відповідача не прибув, 29.03.2013 від відповідача до суду надійшли заперечення проти позову із проханням розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Ухвалою від 01.04.2013 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 16.04.2013.

Ухвалою від 16.04.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 16.04.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 16.04.2013 проголошено вступну та резолютивні частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Рішеннями Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позивача на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_5, стягнено з позивача на користь ОСОБА_4 вартість 1/2 частини автомобіля, що дорівнює 40 653,45 грн. та стягнено з позивача на користь ОСОБА_4 пеня за прострочення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 22373,41 грн., пені за прострочення аліментів на утримання ОСОБА_4 у розмірі 7267,84 грн.

В процесі виконання зведеного виконавчого провадження з примусового виконання: виконавчого листа № 2-3687, виданого 12.11.2009 Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_5; виконавчого листа № 2-360, виданого 11.02.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 вартості 1/2 частини автомобіля, що дорівнює 40 653,45 грн. та виконавчого листа № 2-969, виданого 08.11.2012 Ленінським районним судом м. Запоріжжя щодо стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 пені за прострочення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 22373,41 грн., пені за прострочення аліментів на утримання ОСОБА_4 у розмірі 7267,84 грн., начальником ВДВС було направлено подання до Ленінського районного суду м. Запоріжжя про тимчасове обмеження позивача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

12.12.2012 ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 0814/14126/2012 пр. 6-0814-394-2012, в порядку визначеному ст. 377-1 ЦПК України, було тимчасово обмежено позивача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань покладений на нього рішенням суду.

Дана ухвала судом була направлена до ВДВС, а останнім на виконання до відповідача.

18.12.2012 в процесі касаційного оскарження рішення у справі № 2-969 Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2012, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 18.12.2012 була винесена ухвала про зупинення виконання рішення у справі № 2-969, яка була направлена на виконання ВДВС.

25.01.2013 на депозитний рахунок ВДВС від позивача надійшли кошти у розмірі 1024,34 грн., 3024,25 грн., 30241,25 грн., 38,50 грн., проте відповідач 1 не може перерахувати заборгованість на рахунок стягувача через наявність ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 18.12.2012 від 18.12.2012 про призупинення виконання рішення до розгляду касаційної скарги.

28.01.2013 державним виконавцем ВДВС була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-360, виданого 11.02.2011 Ленінським районним судом про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 вартості 1/2 частини автомобіля, що дорівнює 40653,45 грн. (ВП № 24498428), яка була направлена до відповідача 2.

Постановою про закінчення виконавчого провадження були, в тому числі, скасовані заходи примусового виконання ухвали по справі № 6/0814/394/2012 від 12.12.2012, у вигляді тимчасового обмеження позивача у праві виїзду за межі України у зв'язку з виконанням ним своїх зобов'язань, покладеним на нього рішенням суду.

Державний виконавець ВДВС пояснив позивачу, що з виконання інших виконавчих документів за вищенаведеним зведеним виконавчим провадженням не можуть бути винесені постанови про їх закінчення на підставі того, що: виконавчий лист № 2-3687, виданий 12.11.2009 Ленінським районним судом про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1//4 частини на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 має виконуватись боржником шляхом сплати періодичних (щомісячних) платежів до виповнення 18- ти річного віку дитини, тобто до 2027 року, а отже не підлягає закінченню на даний час, а рішення, за яким виданий виконавчий лист № 2-969 від 08.11.2012 Ленінського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 пені за прострочення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 22373,41 грн., пені за прострочення аліментів на утримання ОСОБА_4 у розмірі 7267,84 грн. зупинено, як зазначалось вище, Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України, а отже державним виконавцем не можуть вчинятись виконавчі дії, в тому числі і щодо перерахування грошових коштів, внесених позивачем на депозитний рахунок ВДВС стягувану, що в свою чергу унеможливлює закриття виконавчого провадження.

Рішенням заступника начальника ВПС «Дніпропетровськ-аеропорт» Харківського прикордонного гарнізону майором Нечепоренко Є.М. від 04.02.2013 позивачу було відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України у зв'язку з наявністю в базі даних відповідача відомостей, що позивача ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Листом від 08.02.2013 №0254-1236/0/18-13 відповідач повідомив ВДВС про відсутність у відповідача правових підстав для вилучення відомостей про позивача з відповідної бази даних на підставі документів надісланих ВДВС, запропоновано державному виконавцю або боржнику звернутися із відповідним клопотанням-поданням (заявою) до суду, який встановив обмеження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2013 по справі №334/1020/13-ц провадження №6/334/103/2013 було відмовлено у задоволенні клопотання начальника ВДВС про скасування заходів примусового виконання рішення у вигляді обмеження позивача в праві виїзду за кордон. Зазначене судове рішення вмотивовано тим, що припинення обмеження у виїзді за кордон в зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на держаного виконавця.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04.04.2013 ухвала Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2013 була скасована, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Листом від 20.03.2013 вихідний №0254-2397/0/18-13 відповідач поінформував ВДВС про те, що відповідач не має правових підстав для вилучення відомостей про позивача з бази даних осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України на підставі надісланих ВДВС документів. Зазначене вмотивовано тим, що підставою для вилучення таких відомостей є повне фактичне виконання боржником своїх зобов'язань, що підтверджується копією належним чином оформленої постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», або відповідне судове рішення про скасування боржнику тимчасового обмеження у праві виїзду з України. Запропоновано державному виконавцю ВДВС надіслати постанови про закінчення виконавчого провадження по виконавчим листам №2-3687 від 12.11.2009, №2-969 від 08.11.2012, винесені на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», або відповідне судове рішення про скасування боржнику тимчасового обмеження у праві виїзду з України, встановленого ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2012.

Згідно довідок ВДВС, станом на 29.03.2013 у позивача відсутня заборгованість за сплатою аліментів, за виконавчим листом № 2-360, виданим 11.02.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 вартості 1/2 частини автомобіля, що дорівнює 40 653,45 грн. заборгованість складає 1024,34 грн. боргу та 38,50 грн. виконавчого збору; виконавчим листом № 2-969, виданим 08.11.2012 Ленінським районним судом м. Запоріжжя щодо стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 пені за прострочення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 22373,41 грн., пені за прострочення аліментів на утримання ОСОБА_4 у розмірі 7267,84 грн. є заборгованість у вигляді 30241,25 грн. боргу та 3024,13 грн. виконавчого збору.

Вважаючи, протиправними бездіяльність відповідача щодо не зняття з контролю обмеження виїзду за межі України позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Пунктом 5 частини 1 статті 6 зазначеного Закону визначено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, крім іншого, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2012 у справі № 0814/14126/2012 пр. 6-0814-394-2012 було тимчасово обмежено позивача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань покладений на нього рішенням суду. Зазначена ухвала постановлена за наслідками розгляду подання начальника ВДВС щодо невиконання позивачем зобов'язань за виконавчими листами №2-360, виданого 11.02.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, та №2-969, виданого 08.11.2012 Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 4, 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд зазначає, що згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.01.2013 №24490428, із зведеного виконавчого провадження фактично виконаним є виконавче провадження за виконавчим листом №2-360. Постанови про закінчення виконавчих проваджень за виконавчими листами №2-969, №2-3687 на даний час відсутні.

Також, судом встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18.12.2012 було зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-969 від 08.11.2012.

Державний виконавець не може винести постанову про закінчення виконавчого провадження по виконавчим документам №2-969 та №2-3687, що містяться у зведеному виконавчому провадженні, оскільки відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України виконавче провадження №2-969 зупинено, а виконавче провадження №2-3687 має виконуватися позивачем шляхом сплати періодичних (щомісячних) платежів до виповнення 18-ти річного віку дитиною, 2009 р.н., тобто до 2027 року, а отже не підлягає закінченню на даний час.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд зазначає, що на даний час відсутні судові рішення про скасування раніше обраного тимчасового обмеження у праві виїзду з України, а також відсутні постанови державного виконавця про закриття виконавчих проваджень за виконавчими листами №2-969 та №2-3687. Отже, ухвала Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2012 у справі № 0814/14126/2012 пр. 6-0814-394-2012, що перебуває на виконанні є чинною та підлягає виконанню.

Суд зазначає, що законодавством України право роз'яснення судового рішення надане лише тому суду, який прийняв судове рішення, яке потребує роз'яснення. Відтак, Запорізький окружний адміністративний суд, а так саме і відповідач, не повноважний роз'яснювати ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2012, якою позивача обмежено у праві перетину кордону України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо не зняття заборони обмеження у праві виїзду за межі України позивача, яке накладено ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2012 є правомірними, ознаки неправомірної бездіяльності з боку відповідача відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Р.В. Кисіль

Судді: І.В. Батрак

І.В. Шара