Рішення № 30891590, 16.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.2013р. Справа № 905/1499/13-г

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Донецького регіонального виробничого управління

до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «ВІТА»

про стягнення заборгованості в розмірі 1770 501,03 грн., з яких сума основного боргу 1681732,61 грн., інфляційні витрати у розмірі 4186,70 грн., 3% річних у розмірі 28943,39 грн., пеня у розмірі 55635,33 грн.,

за участю представників:

від позивача: Дояр О.В., за довір. від 25.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Донецького регіонального виробничого управління звернулось до суду з позовом до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «ВІТА» про стягнення заборгованості в розмірі 1770 501,03 грн., з яких сума основного боргу 1681732,61 грн., інфляційні витрати у розмірі 4186,70 грн., 3% річних у розмірі 28943,39 грн., пеня у розмірі 55635,33 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 11, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договору про надання послуг по централізованому питному водопостачанню від 20 грудня 2007 року № 118 в частині своєчасної та повної оплати за період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року. Внаслідок чого, основна сума заборгованості відповідача за надані послуги становить 1681732,61 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних за період з 01 грудня 2011 року по 25 січня 2013 року в розмірі 28943,39 грн. та інфляційні витрати за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року в розмірі 4186,70 грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору, позивачем нарахована пеня за період з 01 квітня 2011 року по 25 січня 2013 року в розмірі 55635,33 грн.

Загальна сума заборгованості становить 1770501,03 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги. Через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи та пояснив, що інфляційні витрати нараховані за період з 01 листопада 2011 року по 30 квітня 2012 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень не надійшло.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2007 року між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі Донецького регіонального виробничого управління (Підприємство) та Красногоровським міським комбінатом комунальних підприємств «Віта» (Споживач) укладений договір про надання послуг по централізованому питному водопостачанню № 5 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Підприємство зобов'язується надавати Споживачу послуги по централізованому питному водопостачанню в об'ємах згідно щомісячному графіку (п.2.3 договору), в межах дозволу, який є у Споживача, на спеціальне водоспоживання та технічних можливостей Підприємства, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених чинним договором (пункт 1.1 договору).

Сторонами під час підписання договору узгоджено всі його істотні умови, зокрема, предмет договору, режим надання послуг, порядок водоспоживання та облік кількості води, розмір та порядок оплати послуг водопостачання, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 2.2 договору, зміни обумовлені договором кількості води, яка подається, в сторону зменшення або збільшення, здійснюється на підставі замовлення Споживача та оформлюється додатковою угодою до чинного договору, або обміном листами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були складені додаткові угоди до договору від 31 грудня 2008 року, від 24 грудня 2009 року, від 23 липня 2010 року, від 19 вересня 2011 року, які підписані та скріплені печатками підприємств (а.с.11,12,13,14-15).

Згідно із пунктом 2.3 договору об'єм надання послуг водопостачання по замовленню Споживача становить 3010 тис. куб. м за рік.

Додатковою угодою від 31 грудня 2008 року сторони доповнили договір пунктом 2.3 «а», який викладений в наступній редакції: «Об'єм надання послуг водопостачання по замовленню Споживача на 2009 рік становить 2530 тис. куб. м за рік».

Згідно додаткової угоди від 24 грудня 2009 року пункт 2.3 «а» договору викладений у наступній редакції: «Об'єм надання послуг водопостачання по замовленню Споживача на 2010 рік становить 2440 тис. куб. м за рік».

В додатковій угоді від 23 липня 2010 року сторони виклали пункт 2.3 договору в новій редакції: «Об'єм надання послуг водопостачання по замовленню Споживача становить 2070 тис. куб.м за рік».

Також, відповідно до додаткової угоди від 19 вересня 2011 року пункт 2.3 розділу 2 договору доповнений наступним текстом «Об'єм надання послуг водопостачання по замовленню Споживача на 2012 рік становить 2030 тис. куб. м».

Пунктом 4.1 договору встановлено, що Споживач здійснює водоспоживання рівномірно протягом місяця та суток згідно місячного замовлення. Споживач регулює водоспоживання власними засувками.

Відповідно до пункту 4.7 договору, Споживач у разі неможливості обліку води за водо-лічильником по причинам, які не залежать від Споживача (зняття водолічильника представником Підприємства, запотівання скла, корозія циферблату, припинення нормальної роботи водолічильників за несправностей, які виникли у механізмі і тому подібне), кількість використаної води здійснюється по середньодобовій витраті за попередні два розрахункових місяця. У разі тривалості роботи прибору обліку менше двох місяців кількість води здійснюється за період роботи водолічильника не менше 10 днів.

Додатковою угодою від 19 вересня 2011 року сторони доповнили пункт 4.7 договору наступним змістом: «При обліку води електронними приборами, які обладнані таймером напрацювання часу кількості спожитої води, за час відключення прибору, у разі відсутності живлення, здійснюється по середньодобовому витрату за розрахунковий місяць при роботі засобу обліку менше 15 днів».

На підставі вищевказаної додаткової угоди, пункт 4.8 договору викладений у наступній редакції:

«У випадку відсутності або несправності прибору обліку з вини Споживача, в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника Підприємства та складанням акту), порушення цілісності пломб, втручання в його роботу - розрахунок витрати води визначається за пропускною здатністю труби вводу в точці підключення при скорості руху води в ній 2м/сек. та дії її повним січенням протягом 24 годин на добу.

У випадку закінчення строку дії повірки прибору обліку - Споживач зобов'язаний за 1 місяць до закінчення строку повірки звернутись до Підприємства з заявою про необхідність вивезти з експлуатації прибор обліку на період проведення повірки. За період повірки прибору обліку води, але не більше 1 місяця, розрахунок за спожиту воду здійснюється по середньодобовому витрату за попередні два розрахункових місяця.

У випадку не проведення своєчасної повірки пробору обліку та не введення його в експлуатацію протягом місяця після зняття прибору обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу витрата води здійснюється по пропускній здатності труби в точці підключення при скорості руху води в ній 2 м/сек. та дії її повним січенням протягом 24 годин на добу».

Пунктом 4.12 договору встановлено, що кількість поданої води оформлюється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показників приборів обліку або розрахунків згідно пункту 4.7. або пункту 4.8. Для складання акту Споживач направляє не пізніше 30, 31 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підпису акту, за адресою Постачальника.

При неявці представника Споживача до вказаного числа або необгрунтованій відмові ним від підпису акту, Підприємство складає односторонній акт, один екземпляр якого в триденний строк направляється Споживачу, який є підставою для оплати.

У разі необґрунтованої відмови в підписанні двостороннього акту про кількість спожитої води, Підприємство, попередньо попередив Споживача шляхом передачі телефонограми, має право припинити надання послуг водопостачання до урегулювання питання про об'єми води, яка передана Підприємством та отримана Споживачем.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були складені та підписані акти щодо обсягів по водопостачанню за 30 листопада 2011 року, 30 грудня 2011 року, 31 січня 2012 року, 29 лютого 2012 року, 09 березня 2012 року, 30 березня 2012 року, 28 квітня 2012 року, 31травня 2012 року, 27 червня 2012 року, 31 липня 2012 року, 31 серпня 2012 року, 28 вересня 2012 року, 09 жовтня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року, 29 грудня 2012 року.

Згідно із пунктом 5.1 договору Споживач оплачує Підприємству послуги водопостачання за тарифами, які встановлені відповідно до чинного законодавства та не підлягають узгодженню сторонами.

Тарифи на момент укладення чинного договору становлять: за 1 куб.м води питної 0,41 грн. (без ПДВ).

Відповідно до пункту 5.2 договору орієнтована сума договору на дату його укладання становить 1234100,00 грн., ПДВ 20% 246820, 00 грн., усього з ПДВ 1480920, 00 грн.

Як вбачається з додаткової угоди від 31 грудня 2008 року, пункт 5.2 договору викладений у наступній редакції: «Орієнтована сума договору на дату укладення додаткової угоди становить 3299946,20 грн., ПДВ 20% 659989,24 грн., всього з ПДВ 3959935,44 грн.».

В додатковій угоді від 24 грудня 2009 року пункт 5.2 договору викладений у наступній редакції: «Орієнтована сума договору на дату укладення додаткової угоди становить 5292303,80 грн., ПДВ 20% 1058460,76 грн., всього з ПДВ 6350764,56 грн.».

Додатковою угодою від 19 вересня 2011 року сторони внесли зміни в пункт 5.2 розділу 5 договору, доповнив текстом: «Сума договору збільшується на 19008200,00 грн., ПДВ 20% 381640,00 грн., всього з ПДВ 2289840,00 грн. та орієнтовано становить 7200503,80грн., ПДВ 20% 1440100,76 грн., всього з ПДВ 8640604,56 грн.».

Відповідно до пункту 5.3 договору при зміні тарифів на послуги водопостачання уповноваженим органом сторони застосовують їх з дня набуття чинності. Про зміну тарифів Підприємство зобов'язано повідомити Споживача окремим листом.

Про зміну тарифів у випадках, передбачених чинним пунктом договору, Підприємство повідомляє Споживача окремим листом.

Листом від 31 січня 2011 року №169 відповідача повідомлено про те, що відповідно до Постанови Національної комісії по врегулюванню ринку комунальних послуг України №92 від 27 січня 2011 року тариф за послуги водопостачання для підприємств централізованого питного водопостачання з 01 лютого 2011 року становить 0,94 грн. за 1 мі (без ПДВ) (а.с.20,21).

Факт отримання відповідачем вищевказаного листа підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також, 16 лютого 2012 року позивачем на адресу відповідача надісланий лист №521, з якого вбачається, що відповідно до Постанови Національної комісії по врегулюванню ринку комунальних послуг України №87 від 10 лютого 2012 року тариф за послуги водопостачання для підприємств централізованого питного водопостачання з 01 березня 2012 року становить 1,00 грн. за 1 мі (без ПДВ) (а.с.22,23).

Факт отримання відповідачем вищевказаного листа підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що Споживач згідно заявленого об'єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі за діючими тарифами в наступні строки:

- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за першу декаду;

- до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за другу декаду;

- до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за третю декаду.

Кінцевий розрахунок за надані послуги за минувший місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту в отриманні води платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, в строк до 1-го числа місяця наступного за звітним (пункт 5.6 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Споживачу були пред'явлені платіжні вимоги-доручення №001/1104 від 11 листопада 2011 року на суму 43992,00 грн., №001/1129 від 21 листопада 2011 року на суму 46248,00 грн., №001/1154 від 30 листопада 2011 року на суму 52339,20 грн., №001/1194 від 12 грудня 2011 року на суму 43992,00 грн., №001/1219 від 21 грудня 2011 року на суму 43992,00 грн., №001/1244 від 30 грудня 2011 року на суму 48052,80 грн., №001/4 від 11 січня 2012 року на суму 39480,00 грн., №001/27 від 23 січня 2012 року на суму 39480,00 грн., №001/50 від 31 січня 2012 року на суму 69033,60 грн., №001/92 від 13 лютого 2012 року на суму 42864,00 грн., №001/116 від 21 лютого 2012 року на суму 42864,00 грн., №001/140 від 29 лютого 2012 року на суму 75914,40 грн., №001/181 від 12 березня 2012 року на суму 52800,00 грн., №001/205 від 21 березня 2012 року на суму 52800,00 грн., №001/228 від 30 березня 2012 року на суму 51000,00 грн., №001/269 від 11 квітня 2012 року на суму 58800,00 грн., №001/291 від 23 квітня 2012 року на суму 58800,00 грн., №001/390 від 28 квітня 2012 року на суму 19440,00 грн., №001/395 від 11 травня 2012 року на суму 52800,00 грн., №001/418 від 21 травня 2012 року на суму 52800,00 грн., №001/440 від 31 травня 2012 року на суму 51000,00 грн., №001/521 від 11 червня 2012 року на суму 51600,00 грн., №001/543 від 21 червня 2012 року на суму 51600,00 грн., №001/564 від 27 червня 2012 року на суму 62160,00 грн., №001/650 від 11 липня 2012 року на суму 52800,00 грн., №001/670 від 23 липня 2012 року на суму 52800,00 грн., №001/691 від 31 липня 2012 року на суму 69840,00 грн., №001/777 від 13 серпня 2012 року на суму 56400,00 грн., №001/798 від 21 серпня 2012 року на суму 56400,00 грн., №001/820 від 31 серпня 2012 року на суму 98160,00 грн., №001/910 від 11 вересня 2012 року на суму 68400,00 грн., №001/932 від 21 вересня 2012 року на суму 68400,00 грн., №001/954 від 28 вересня 2012 року на суму 44760,00 грн., №001/1035 від 11 жовтня 2012 року на суму 30000,00 грн., №001/1057 від 22 жовтня 2012 року на суму 68400,00 грн., №001/1079 від 31 жовтня 2012 року на суму 32160,00 грн., №001/1147 від 12 листопада 2012 року на суму 42000,00 грн., від 21 листопада 2012 року на суму 42000,00 грн., №001/1192 від 30 листопада 2012 року на суму 63480,00 грн., №001/1232 від 11 грудня 2012 року на суму 50400,00 грн., №001/1254 від 21 грудня 2012 року на суму 50400,00 грн., №001/1276 від 29 грудня 2012 року на суму 72120,00 грн. на загальну суму 2222772,00 грн., які отримані відповідачем.

Відповідачем часткового здійснено оплату за надані послуги з водопостачання в розмірі 541039,39 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с.99-103).

Окрім цього, між сторонами підписаний акт звірки заборгованості за послуги водопостачання від 11 березня 2013 року, згідно якого, сума заборгованості становить 1681732,61грн. (а.с.94).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 1681732,61 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені за період з 01 квітня 2012 року по 25 січня 2013 року в розмірі 55635,33 грн., необхідно зазначити наступне.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати послуг водопостачання Споживач зобов'язаний уплатити Підприємству пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлюється строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за періоди з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року на суму заборгованості 57600,00 грн., з 01 травня 2012 року по 31 жовтня 2012 року на суму заборгованості 37040,00 грн., з 01 червня 2012 року по 30 листопада 2012 року на суму заборгованості 106600,00 грн., з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року на суму заборгованості 65360,00 грн., з 01 серпня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 81440,00 грн., з 01 вересня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 210960,00 грн., з 01 жовтня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 181560,00 грн., з 01 листопада 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 100560,00 грн., з 01 грудня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 127480,00 грн., з 01 січня 2013 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 172920,00 грн., встановлено, що за розрахунком суду розмір пені більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 55635,33 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Також позивач просив стягнути 3% річних за період з 01 грудня 2011 року по 25 січня 2013 року в розмірі 28946,39 грн. та інфляційні витрати за період з 01листопада 2011 року по 30 квітня 2012 року в розмірі 4186,70 грн., відповідно до наданих розрахунків (а.с17).

Згідно із пунктом 7.4 договору Споживач, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, повинен уплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за періоди з 01 грудня 2011 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 94539,81 грн., з 01 січня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 136036,80 грн., з 01 лютого 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 147993,60 грн., з 01 березня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 161642,40 грн., з 01 квітня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 57600,00 грн., з 01 травня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 37040,00 грн., з 01 червня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 106600,00 грн., з 01 липня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 65360,00 грн., з 01 серпня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 81440,00 грн., з 01 вересня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 210960,00 грн., з 01 жовтня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 181560,00 грн., з 01 листопада 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 100560,00 грн., з 01 грудня 2012 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 127480,00 грн., з 01 січня 2013 року по 25 січня 2013 року на суму заборгованості 172920,00 грн., встановлено, що за розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 28946,39 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року склали 4186,70 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року, судом встановлено, що за розрахунком суду розмір інфляційних витрат більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в розмірі 4186,70 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати за послуги водопостачання не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Донецького регіонального виробничого управління до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «ВІТА» про стягнення заборгованості в розмірі 1770 501,03 грн., з яких сума основного боргу 1681732,61 грн., інфляційні витрати у розмірі 4186,70 грн., 3% річних у розмірі 28943,39 грн., пеня у розмірі 55635,33 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «ВІТА» (85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 14, відомості про розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 31120186) на користь комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу в особі Донецького регіонального виробничого управління (83048, м.Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 8-а, п/р 260083011429 в філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 35397790) суму основного боргу в розмірі 1 681 732 (один мільйон шістсот вісімдесят одну тисячу сімсот тридцять дві) грн., 61 коп., пеню у розмірі 55 635 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн., 33 коп., інфляційні витрати у розмірі 4 186 (чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн., 70 коп., 3% річних у розмірі 28946 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок шість) грн., 39 коп.

Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «ВІТА» (85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 14, відомості про розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 31120186) на користь комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу в особі Донецького регіонального виробничого управління (83048, м.Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 8-а, п/р 260083011429 в філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 35397790) витрати зі сплати судового збору в сумі 35410 (тридцять п'ять тисяч чотириста десять) грн., 02 коп.

Рішення прийняте у нарадчий кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 16 квітня 2013 року. Повний текст рішення складено та підписано 22 квітня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява