Постанова № 30890545, 18.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2013 року № 826/2813/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кобилянський К.М., судді Клочкова Н.В., Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Голод А.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»доДержавної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби Державної податкової служби Українипро скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги,ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції місті Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі - відповідач-1) № 0008451502/68062 від 29.12.2012 та скасувати рішення Державної податкової служби України (відповідач-2) про результати розгляду повторної скарги № 2445/6/10-2215 від 18.02.2013.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що розмір орендної плати встановлюється виключно Договором оренди, а тому без внесення відповідних змін до договору, на думку позивача, податковий орган протиправно здійснив донарахування орендної плати за земельні ділянки. У зв'язку з цим, позивач вважає податкове повідомлення - рішення № 0008451502/68062 від 29.12.2012 таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та спричиняє порушення прав за охоронюваних законом інтересів позивача. Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги № 2445/6/10-2215 від 18.02.2013 представник позивача вважає невмотивованим, а тому, на його думку, воно має бути скасоване.

У судові засідання представники відповідачів не з'являлись, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Від відповідача-2 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких відповідач-2 заперечив по суті заявлених позовних вимог. Зазначив, що рішення про результати розгляду повторної скарги № 2445/6/10-2215 від 18.02.2013 прийняте у відповідності до вимог законодавства та не порушує прав позивача. Відповідач-2 вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

На підставі пп. 19-1.1.1, пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст.ст. 75, 76, 86 Податкового кодексу України відповідач-1 здійснив камеральну перевірку даних, задекларованих ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік.

За результатами перевірки відповідач-1 склав акт від 14.12.2012 № 4221/152/23744453, де відобразив порушення позивачем вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме: заниження ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень 2012 року, заявленого в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік на суму 5585,94 грн.

На підставі акту від 14.12.2012 № 4221/152/23744453 відповідач-1 виніс податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 № 0008451502/68062, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 8378,91 грн., в т.ч. основний платіж - 5585,94 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 2792,97 грн.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної податкової служби у Сумській області № 272/10/10-105-07/8ск від 15.01.2013 та рішенням Державної податкової служби України № 2445/6/10-2215 від 18.02.2013 скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0008451502/68062 від 29.12.2012 - без змін.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від № 0008451502/68062 від 29.12.2012 та рішенням Державної податкової служби України № 2445/6/10-2215 від 18.02.2013 про результати розгляду повторної скарги, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому просить скасувати вказані рішення податкових органів.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що між ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» (Орендар) та Сумською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки б/н від 15.02.2001, зареєстрований у Виконавчому комітеті Сумської міської ради 10.04.2001 № 407 (далі - Договір оренди).

Згідно пункту 1 Договору оренди, Орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради від 27.09.2000 «Про припинення та перехід права користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям та громадянам» надає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а.

В оренду передається земельна ділянка площею 2456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) кв. м. в тому числі інших угідь 3456 кв.м., у стані придатному для цільового використання.

Питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення Податкового кодексу України регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У відповідності до п. 288.4 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу, відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу та для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХШ Кодексу.

Отже, мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки для позивача становить 3 відсотки від її нормативної грошової оцінки, яка, станом на 01.01.2012 становить 4 468 746,24 грн.

Перевіркою повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку державної та комунальної власності за жовтень 2012 року ПІІ «Макдональдз Юкрейн ЛТД» встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку державної та комунальної власності, визначено суб'єктом господарювання у податковій декларації плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (вхідний ДПІ в м. Суми № 9002568666 від 31.01.2012) в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою м. Суми, Червона площа, 15а, що призвело до заниження, податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень 2012 року на 5 585,94 грн.

Суд критично ставиться до посилання позивача на умови договору, якими передбачена інша сума оплати за оренду землі. Відповідачем-1 в даній справі умови Договору не змінювались та не порушувались, проте, незалежно від визначеного в даному випадку розміру орендної плати за договором, він не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством.

Отже, відповідач-1 правомірно донарахував позивачу суму обов'язкового платежу з податку на землю, оскільки мінімальний розмір плати за землю чітко визначений Податковим кодексом України, а обов'язок контролювати повноту та своєчасність надходження таких платежів покладений саме на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від № 0008451502/68062 від 29.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 369,78 гривень.

Щодо оскарження позивачем рішення Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги № 2445/6/10-2215 від 18.02.2013, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його скасування, оскільки оскаржуване рішення містить повний виклад обставин справи, обґрунтування причин відмови, посилання на норми законодавства та висновок про відмову, на підставі чинних норм законодавства України.

За наведених обставин, підстави для скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги № 2445/6/10-2215 від 18.02.2013 відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вони задоволенню не підлягають.

Керуючись положеннями статей 2, 6, 7, 17, 69, 70, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Підприємству з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» у задоволенні позову повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді Н.В. Клочкова

Т.О. Скочок