Постанова № 30890483, 16.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа №805/3423/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бойка М.І.,

при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

Донецької області Державної податкової служби

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 6449,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової подано позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 6449,30 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає приписи ст.ст. 14, 16, 87, Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 6449,30 грн. у відповідача виник на підставі податкових повідомлень-рішень за несплату орендної плати за землю та штрафними санкціями.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання з'явився. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 індивідуальний номер платника податків НОМЕР_1 (арк. справи 5).

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

З наведених норм вбачається, що їх приписи не відокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення суми податкового боргу прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Між Маріупольською міською радою та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,0785 га за адресою: АДРЕСА_2

Податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 5693,23 виникло на підставі поданої відповідачем декларації з плати за землю за № 635 від 17.02.2012 р. ( арк. спр. 8-10).

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Штрафні санкції з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 956,34 грн. нараховано: за перевіркою відповідача з питань своєчасного погашення узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю, про що складено Акт № 76/17-113 від 27.09.2012 р. та за результатами якої винесені податкові повідомлення - рішення від 28.09.212 р. № 0007051710 в сумі 105,23 грн., № 0007051710 в сумі 161,36 грн., № 0007051710 в сумі 32,06 грн., № 0007051710 в сумі 200,00 грн., які направлені відповідачу поштою з повідомленням про вручення та отримані відповідачем 28.01.2012 р.; за перевіркою відповідача з питань своєчасного погашення узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю, про що складено Акт № 77/17-113 від 27.09.2012 р. та за результатами якої винесені податкові повідомлення - рішення від 28.09.2012 р. № 0007061710 в сумі 5,77 грн., № 0007061710 в сумі 60,00 грн., які направлені відповідачу поштою з повідомленням про вручення та отримані відповідачем 28.01.2012 р.

Позивачем поведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питань своєчасного погашення узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю, про що складено Акт № 91/17-113 від 01.11.2012 р. та за результатами якої винесено податкове повідомлення - рішення від 02.11.2012 р. № 0010961710 в сумі 135,05 грн., яке направлено відповідачу поштою з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 07.11.2012 р.

Внаслідок несплати податкових зобов'язань відповідачем, утворилась заборгованість сумі 6449,30 грн. в тому числі: за основним боргом - 5693,23 грн., за штрафними санкціями - 699,47 грн., що підтверджується позивачем розрахунком суми податкового боргу, зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 12 - 32).

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 05.12.2011р. № 728 на суму 1289,89 грн., яка вручена відповідачу особисто 06.12.2011 р., про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (арк. справи 46).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 6449,30 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1)податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 6449,30 грн. на користь місцевого бюджету м. Маріуполя Приморського району на р/р 33210815700055, код платежу 13050500, банк отримувач - ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код 37989721.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 квітня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.