Постанова № 30888951, 22.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року 810/1581/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Колосова М.А. (за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проФастівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ОСОБА_2 стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Фастівський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю в розмірі 2535,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем під час одержання допомоги по безробіттю було укладено трудовий договір та отримано грошову винагороду. Вказане порушення призвело до одержання допомоги по безробіттю з порушенням положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тому незаконно виплачені кошти у сумі 2535,67 підлягають стишенню з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час одержання допомоги по безробіттю не укладав трудових договорів та не отримував грошової винагороди.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 8 листопада 2010 року ОСОБА_2 подано заяву до Фастівського міськрайонного центру зайнятості, який є структурним підрозділом Київського обласного центру зайнятості, з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заяві відповідачем зазначено, що він не є найманим працівником, не займається трудовою діяльністю, не займається виконанням оплачуваної роботи, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа - підприємець(а.с.4).

Наказом Фастівського міськрайонного центру зайнятості від 8 листопада 2010 року № НТ 101108 відповідачу з 8 листопада 2010 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (а.с.6).

Відповідачу за період з 8 листопада 2010 року по 7 червня 2011 року нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2535,84 грн., що підтверджується розрахунком, наданим Фастівським міськрайонним центром зайнятості (а.с.11).

12 серпня 2011 року Фастівським міськрайонним центром зайнятості, з метою проведення звірки, надіслано до Шевченківського районного центру зайнятості лист №1470-04-11 для розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

11 січня 2012 року Шевченківським районним центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 12. Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 уклав трудову угоду № 19 від 1 листопада 2010 року, терміном дії з 1 листопада по 8 листопада 2010 року. Також встановлено, що дохід відповідача у IV кварталі 2010 року склав 2000,00 грн.(а.с.7-8).

Наказом Фастівського міськрайонного центру зайнятості від 24 лютого 2012 року № 30 прийнято рішення про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2 як допомогу по безробіттю, яким зобов'язано вжити заходів щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

10 травня 2012 року позивачем направлено претензію №584/05-12 згідно якої відповідачу було запропоновано у 15-денний термін, з моменту отримання сплатити незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 2535,84 грн.

Відповідачем грошові кошти у розмірі, отримані ним в якості допомоги по безробіттю добровільно сплачені не були.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини урегульовано Законом України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-ХІІ та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Примірного положення про центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласний, Київський і Севастопольський міський центр зайнятості, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.11.2010р. № 374 районний, міськрайонний, міський та районний у місті центр зайнятості (далі - центр) є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у відповідному районі (місті, районі у місті). Центр підпорядковується та підзвітний центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласному, Київському або Севастопольському міському центру зайнятості (далі - регіональний центр зайнятості).

Центр забезпечує реалізацію завдань, пов'язаних із соціальним захистом населення від безробіття, сприянням громадянам у підборі підходящої роботи, наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, професійної орієнтації, наданням послуг роботодавцям щодо добору працівників та інформаційно-консультаційних послуг, а також реалізацією інших завдань, визначених законодавством у сфері зайнятості населення та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Фастівський міськрайонний центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Положенням статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до змісту частин 1 та 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю.

Відповідно до змісту пункту «б» частини третьої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 4 частини 5 статті 31 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу ( у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової іі виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, заняття підприємницької або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Як встановлено судом, 1 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» було укладено трудову угоду № 19 про надання послуг з завантаження, розвантаження та вивозу з приміщення відділення по вул.Червоноармійській,8 металевих виробів (сейфи та металеві шафи) в приміщення по вул. Куйбишева,13, в приміщення ТВБВ №2877/016 по вул.Соборній,18 з використанням власного автомобіля УАЗ-3962, державний номер НОМЕР_1 терміном до 5 листопада 2010 року. Строк дії угоди з 1 листопада по 8 листопада 2010 року (а.с.8).

8 листопада 2010 року між відповідачем підписано акт прийому виконаних робіт, в якому вказано, що роботи виконано у повному обсязі. У ПАТ «Державний ощадний банк України» відсутні зауваження щодо виконання умов договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 за виконання умов трудового договору отримано грошову винагороду у сумі 1660,00 грн., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на запит Фастівського міськрайонного центру зайнятості № 443-05-13 (а.с.45).

З наведеного слідує, що ОСОБА_2, перебуваючи 8 листопада 2010 року у трудових відносинах із ПАТ «Державний ощадний банк України» вказав у заяві про надання статусу безробітного недостовірні відомості про те, що він не виконує роботи за грошову винагороду. Крім того, після призначення допомоги по безробіттю, відповідач отримав дохід за трудовою угодою № 19 у сумі 1660,00 грн. та не повідомив про це Фастівський міськрайонний центр зайнятості.

У свою чергу, той факт, що відповідач під час отримання допомоги по безробіттю своєчасно не подав відомості про отримання коштів за трудовою угодою є підставою для стягнення з ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у розмірі 2535,67 грн.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Вищого адміністративного суду від 5 липня 2012 року № К-32746/10.

Твердження відповідача про те, що він не укладав трудовий договір та не отримував грошову винагороду, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до довідки ПАТ «Державного ощадного банку України», відповідач дійсно працював у IV кварталі 2010 року згідно трудової угоди № 19, та особисто отримав кошти у сумі 1660,00 грн.

Згідно акту прийому виконаних робіт від 8 листопада 2010 року за трудовою угодою № 19, перевезення металевих виробів здійснювалось ОСОБА_2 на власному автомобілі марки УАЗ-3962, державний номер НОМЕР_1.

З метою перевірки факту перебування у власності відповідача вказаного автомобіля судом витребувано документи на транспортний засіб.

З наданого відповідачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Фастівським РЕВ при УДАІ ГУ МВС в Київські області, вбачається, що автомобіль марки УАЗ-3962, 1985 року випуску, реєстрацій номер НОМЕР_1 перебуває у власності ОСОБА_2 з 5 грудня 2008 року, що в свою чергу спростовує заперечення відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи той факт, що ОСОБА_2 отримуючи допомогу по безробіттю не повідомив центр зайнятості про отримання грошової винагороди за виконання умов трудової угоди, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фастівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37174002002150, УДК у Київській області, МФО 821018, код 24884943) незаконно одержану допомогу по безробіттю у сумі 2535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 67 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 24 квітня 2013 року.