Постанова № 30888822, 22.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа № 5015/5533/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Кордюк Г.Т.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» (надалі ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат») за № 27/02-2/13 від 27.02.2013р. (вх. № 05-05/53/13 від 07.03.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2013р.

у справі № 5015/5533/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (надалі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»)

до відповідача: ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»

про стягнення 47 145,27 грн.,

за участю:

від позивача: Білий Н.Ю. - представник (довіреність №06-6405 від 31.08.2012р.);

від відповідача: Богданов О.В. - представник (довіреність б/н від 22.11.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі № 5015/5533/12 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» 47 145,27 грн. боргу, 1 609,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до акту №315 від 22.08.2012 р., складеного працівниками ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» у присутності представника відповідача, виявлено несанкціоновано під'єднані до газопроводу низького тиску два газові прилади типу 2ПГ (плита газова). Дані прилади під'єднані до лічильного механізму типу РГп 250 типорозмір №7066, який не призначений для обліку спожитого природного газу побутовими газовими приладами. Відтак, відбір газу двома газовими плитами типу 2ПГ, встановленими на ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», не обліковувався.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставини справи. Звертає увагу суду на те, що покладений в основу оскаржуваного рішення акт № 315 від 22.08.2012 р. складений позивачем з порушенням вимог чинного законодавства. Даний акт не підписаний відповідачем та складений поза межами ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат». Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі № 5015/5533/12, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням і правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин справи. Місцевий господарський суд при прийнятті рішення дійшов до правильного висновку про те, що згідно акта № 315 від 22.08.2012 р., складеного працівниками ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» у присутності представника відповідача відбір газу двома газовими плитами типу 2ПГ, встановленими на ПрАТ «Дрогобич Хлібокомбінат», не обліковувався. Вказує, що відповідач не скористався своїм правом доказування та не надав суду першої інстанції доказів, на які посилається в апеляційній скарзі. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі № 5015/5533/12, а апеляційну скаргу - без задоволення.

08 квітня 2012 року до ЛАГС надійшло клопотання відповідача за № 364 від 04.04.2013р. (вх. № 05-04/1254/13 від 08.04.2013р.) про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 5015/4729/12.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав дане клопотання.

Представник позивача просив відхилити його, як необґрунтоване.

Колегія суддів, порадившись, відхилила вищевказане клопотання з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

В пункті 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зі змісту заявленого апелянтом клопотання вбачається, що в провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа №5015/4729/12 за позовом ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» до ПАТ «Львівгаз» про зобов'язання вчинити дії, а саме, здійснити перерахування по фактичних показниках лічильника донарахованого на підставі акту №315 від 22.08.2012р. природного газу та скасувати Акт №315 від 22.08.2012р. Саме цей акт, який, на думку апелянта, складений з порушеннями вимог чинного законодавства, суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що у даній справі суд не позбавлений можливості надати оцінку оспорюваному апелянтом акту №315 від 22.08.2012р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, та з'ясувати інші обставини, що мають важливе значення для розгляду апеляційної скарги по суті. Крім того, дане клопотання заявлене всупереч положенням частини 3 ст. 101 ГПК України, відповідно до яких в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2011 року між ПАТ «Львівгаз» , від імені якого діє Дрогобицьке УЕГГ (облгаз), та ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» (споживач) укладено договір з постачання природного газу, який діяв в частині надання послуг до 31 грудня 2011 року (а.с.7-8).

31 грудня 2011 року між філією Дрогобицьке УЕГГ ПАТ «Львівгаз» (постачальник) та ПрАТ «Дрогобицький хлібкомбінат» (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 0033, за умовами якого постачальник постачає природний газ (надалі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (а.с.9-11).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору (п.2.1 договору).

В пункті 3.2 договору вказано, що облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за № 67/11941.

Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у тому числі за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку, відключаючи пристроїв, газопроводів та газоспоживчого обладнання, що розташовані на території споживача (п. 3.4 договору).

В розділі 4 договору визначено вартість послуг за договором та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 5.3.4 договору споживач зобов'язаний забезпечити допуск уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення на власну територію для огляду вузлів обліку, газопроводів, газоспоживчого устаткування, у тому числі: для проведення перевірки, зняття показів, зчитування даних із ЗВТ; для огляду газових мереж від межі балансової належності до точки встановлення комерційного вузла, а також для виконання заходів з відключення/підключення газового обладнання, в порядку визначеному законодавством.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України (п. 6.1 договору).

В розділі 9 договору вказано, що спірні питання та розбіжності щодо виконання умов договору вирішуються в порядку, установленому законодавством.

Згідно п. 10.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012р. договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Пунктом 10.3 договору встановлено, що додаток 1 «Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання» та додаток 2 «Договірні обсяги постачання природного газу на 2012 рік» є невід'ємними частинами договору.

Згідно додатку 1 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 0033 від 31.12.2012р. «Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання» за споживачем зареєстровано чотири прилади обліку газу: РГ-К-600 № 1969, РГ-К-250 № 7066, metrix G-4 № 036269 та metrix G-10 № 00059671 (а.с.10).

Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 0033 від 31.12.2012р. та додатки до нього підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

Відповідно до акту № 315 від 22.08.2012р., складеного працівниками ПАТ "Львівгаз" в присутності директора відповідача Осередчук Р.П., виявлено несанкціоновано під'єднані до газопроводу низького тиску два газові прилади типу 2ПГ (плита газова). Дані прилади під'єднані до лічильного механізму типу РГК 250 типорозмір №7066, який не призначений для обліку спожитого природного газу побутовими газовими приладами (а.с.12).

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду слугувало несанкціоноване споживання відповідачем за період з лютого 2011 року по серпень 2012 року природного газу з розподільної газової мережі, яка належить позивачу, в кількості 10 014 м.куб. загальною вартістю 47 145,27 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі № 5015/5533/12.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» отримання природного газу споживачами можливе лише на підставі договорів, укладених з постачальниками.

Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 31.12.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу за регульованим тарифом № 0033 від 31.12.2012р., згідно додатку 1 до якого за споживачем зареєстровано чотири прилади обліку газу: РГ-К-600 №969, РГ-К-250 № 7066, metrix G-4 № 036269 та metrix G-10 № 00059671.

22 серпня 2012 року працівниками позивача в присутності директора відповідача складено акт № 315, яким зафіксовано факт несанкціонованого під'єднання до газопроводу низького тиску двох газових приладів типу 2ПГ (плита газова), дані прилади під'єднані до лічильного механізму РГК 250 № 7066, не призначеного для обліку спожитого природного газу побутовими газовими приладами.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст.235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

В договорі на постачання природного газу за регульованим тарифом № 0033 від 31 грудня 2011 року сторони обумовили, що облік обсягів газу здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за № 67/11941(надалі Правила).

Відповідно до п. 5.4 Правил обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного здійснюється представниками облікової організації та споживача. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил.

Згідно п. 5.9 Правил власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

Пунктом 12.10 Правил передбачено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна). Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами. У разі виникнення спірних питань під час підписання акта представник сторони, яка перевіряється, підписує акт з викладенням окремої думки.

Згідно п.5.13.1 Правил перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

Враховуючи дату останньої повірки лічильника РГ-К-250 №7066 ( І квартал 2011 року), у відповідності з положеннями пунктів 5.13 та 12.10 Правил, позивач провів перерахунок об'ємів прийнятого-переданого природного газу в кількості 10014 м куб. на суму 47 145,27грн. за період з лютого 2011 року по серпень 2012 року.

Відповідач не надав заперечень щодо об'ємів та розміру коштів, належних до сплати на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз».

З наявної в справі копії акта №315 від 22 серпня 2012 року вбачається, що при проведенні перевірки був присутній директор споживача, який в ході перевірки не викладав письмово окремої думки щодо змісту складеного акту та відображених у ньому порушень.

Відтак, обґрунтованим, на думку колегії суддів, є висновок місцевого господарського суду про те, що відбір газу двома газовими плитами типу 2ПГ, встановленими у відповідача, на час проведення перевірки не обліковувався.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства України та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правомірно задоволив позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та стягнув з ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» 47 145,27 грн. за спожитий природний газ.

Одночасно, з мотивувальної частини оскаржуваного рішення необхідно виключити посилання на ст. 1212 ЦК України з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, відповідно до наведеної норми обов'язковою умовою набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, коли мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

В даному випадку спір між сторонами виник внаслідок допущення одним із учасників господарських відносин правопорушення у сфері господарювання, і вказані правовідносини регулюються положеннями розділу V «Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання» Господарського кодексу України, а тому застосування місцевим господарським судом статті 1212 ЦК України у даній справі, на думку колегії суддів, є помилковим.

Проте, ця помилка не призвела до прийняття неправильного рішення по суті спору, тому не може бути підставою для його скасування.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в апеляційній скарзі.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі № 5015/5533/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Якімець Г.Г.