Постанова № 30888784, 22.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа № 5015/4759/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бонк Т.Б.

Костів Т.С.

при секретарі судового засідання Костур Р.

за участю представників

від позивача 1 - не з'явились,

від позивача 2 - Савчук Ж.І.,

від відповідача - не з'явились,

прокурор - Кріпак С.А, посв. № 012199,

розглянув матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Мірт", б/н від 11.03.2013р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2013р.

у справі № 5015/4759/12, головуючий суддя - Б. Яворський, судді О. Долінська, І.Козак

за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі

позивача 1: Міністерства інфраструктури України, м. Київ

позивача 2: 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410), м. Червоноград

до відповідача Приватного підприємства "Мірт", м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 216 920, 73 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2013 року у справі № 5015/4759/12 позов задоволено. З Приватного підприємства "Мірт" (код ЄДРПОУ 22396799) на користь:

- 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (код ЄДРПОУ 33158321) стягнуто 196 271,40 грн. заборгованості;

- в доход Державного бюджету України 3925,43 грн. судового збору.

Провадження у справі щодо стягнення 5 662,37 грн. 3% річних та 14 986,96 грн. пені - припинено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2013р., Приватне підприємство "Мірт" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі № 5015/5026/12 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи порушенням та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, покликається на те, що правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі - 12.11.2012р. спору між сторонами не існувало, так як рахунки на оплату були виставлені позивачем лише 21.01.2013р., тобто в процесі розгляду справи судом.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 21.03.2013р. справу за № 5015/4759/12 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням в. о. голови суду від 22.03.2013р. у склад колегії для розгляду справи №5015/4759/12 введено суддів Бойко С.М. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.04.2013р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 22.04.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Бойко С.М., яка перебуває у відрядженні, введено суддю Бонк Т.Б.

В дане судове засідання з'явився прокурор та представник позивача - 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, які висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Просять оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Скаржник в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, їх своєчасно та належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу без участі представників скаржника та позивача-1.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача-2, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2013 року у справі № 5015/4759/12 - залишити без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 3.05.2011р. між Приватним підприємством "Мірт" (Замовник) та 72 окремим загоном механізації 1-го об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (Виконавець) було укладено договір №21-0410-2011/нп на виконання земляних робіт технікою, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується виконувати земляні роботи технікою за завданням замовника в межах Львівської області, а Замовник - своєчасно приймати та оплачувати фактично виконані роботи на умовах, визначених договором (п.1.2).

Відповідно до п.2.2 Договору оплата за виконані роботи проводиться замовником щомісячно грошовими коштами в національній валюті України за фактично виконані роботи, шляхом перерахування замовником грошових коштів на реєстраційний рахунок виконавця на протязі 5 (п'яти) банківських днів, після підписання замовником актів виконаних робіт за місяць та рахунків, представлених виконавцем замовнику до оплати

На виконання умов вказаного договору Позивач-2 виконав роботи, які відповідач прийняв без застережень, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних робіт №1 від 30.09.2011р. за вересень 2011р. та довідкою про вартість виконаних робіт від 30.09.2011р. на загальну суму 123 728,40 грн.

7 лютого 2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 123 728,40 грн., яку останній залишив без відповіді та задоволення.

5 жовтня 2011р. між цими ж сторонами було укладено договір №28-0410-2011/п на виконання робіт особовим складом та технікою, відповідно до п.1.1 якого виконавець (позивач-2) зобов'язується виконувати підсобні роботи особовим складом та земляні роботи технікою за завданням замовника (відповідач) в межах Львівської області, а Замовник - своєчасно приймати та оплачувати фактично виконані роботи на умовах, визначених договором (п.1.2 договору).

Вартість договору буде складатися з вартості фактично відпрацьованих людино-годин особовим складом та машино-годин будівельною технікою виконавця. Оплата за виконані виконавцем роботи проводиться замовником щомісячно, грошовими коштами в національній валюті України, за фактично виконані роботи, шляхом перерахування замовником грошових коштів на реєстраційний рахунок виконавця на протязі 5 (п'яти) банківських днів, після підписання замовником актів виконаних робіт за місяць та рахунків, представлених виконавцем замовнику до оплати (п.п. 2.1, 2.2 договору).

На виконання умов вказаного договору Позивач 2 виконав роботи і передав їх відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом №1/28 від 01.11.2011р. про виконані підсобні роботи особовим складом та земляні роботи технікою в жовтні 2011року згідно договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. на суму 24' 138,31 грн., актом №2/28 від 01.12.2011р. про виконані підсобні роботи особовим складом та земляні роботи технікою в листопаді 2011року згідно договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. на суму 35' 285,91 грн., актом №3/28 від 26.12.2011р. про виконані підсобні роботи особовим складом в грудні 2011 року згідно договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. на суму 13' 118,78 грн.

Всього по вказаному договору позивачем-2 виконано робіт на загальну суму 72 543,00 грн.

Однак відповідач не провів оплати за виконані позивачем-2 роботи, що спонукало останнього звернутись до відповідача з претензією від 23.03.2012р про погашення заборгованості згідно договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. у розмірі 72 543 грн., яка також залишена без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, зокрема, що позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на факт виконання замовлених відповідачем робіт, що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані обома сторонами. Відтак, оскільки відповідач станом на момент розгляду спору по суті не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати заборгованих позивачу коштів, що ним і не заперечується, позов підлягає задоволенню.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правовідносини з підряду регулюються нормами статті 837 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Обов'язок щодо оплати вартості виконаних робіт замовником випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та передбачений ч.1 ст.318 ГК України.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов вищевказаних договорів Позивач 2 виконав роботи і передав їх відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт.

Відтак, з врахуванням того, що відповідач не подав суду доказів, які б свідчили про його відмову від прийняття робіт, виконаних позивачем-2, то суд, на підставі вимог ст.853 Цивільного кодексу України, правомірно визнав акти виконаних робіт та довідки про їх вартість такими, що породжують для відповідача обов'язок сплатити позивачу вартість фактично виконаних ним робіт.

Акти приймання виконаних підрядних робіт (як і довідки про вартість виконаних підрядних робіт), підписані відповідачем без зауважень та претензій, скріплені відтисками печаток як виконавця так і замовника, що свідчить про те, що сторони дійшли згоди щодо виду робіт, їх обсягів, якості та вартості. Роботи були виконані позивачем і прийняті відповідачем.

Відтак, твердження скаржника про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі в частині стягнення з його рахунку 196 271,40 грн. боргу, є безпідставними, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем у справі не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, відсутності заборгованості такого перед 72 окремим загоном механізації 1-го об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту чи неналежне (неякісне) виконання останнім взятих на себе зобов'язань.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, оцінивши докази в їх сукупності, дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2013 року у справі № 5015/4759/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 24 квітня 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Костів Т.С.