Ухвала суду № 30888038, 11.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-3860/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2011 року №0001352202, від 07 жовтня 2011 року №00001382360, та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2011 року № 0001352202, від 07 жовтня 2011 року № 00001382360, та визнання протиправними дій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що в період з 21 липня 2011 року по 15 вересня 2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 436/1-23-60-31871186 від 22 вересня 2011 року.

На підставі встановлених порушень актом перевірки 06 жовтня 2011 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення за формою «У» № 0001352202, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року та згідно з пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 за порушення вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1 020,00 грн.

Податковим органом на підставі зазначеного акта перевірки 07 жовтня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001382360, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року та згідно з абзацом першим пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року за порушення вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, статті 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів» від 02.03.2000 року № 1521-III, зі змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 5 101 649 грн. 00 коп., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 4 375 663 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 725 986 грн.

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» укладено договір про надання послуг від 30 січня 2008 року № 30/-1/08/РК-Р з ТВПП «Ренд».

Відповідно до умов зазначеного договору, ТВПП «Ренд» виконує роботи з поліпшення стану поверхні земельної ділянки, площею 42,86 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:2247 Вишеньківської сільської ради Бориспільського району.

Згідно договору від 30 січня 2008 року № 30/-1/08/РК-Р та додаткової угоди від 31 жовтня 2008 року № 2, вартість робіт з поліпшення стану поверхні земельної ділянки складає 10 600 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 766 666,67 грн..

Відповідно до умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.12.2009 року ПАТ «Укрексімбанк» - іпотекодержатель, ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» - іпотекодавець, позивач передає у власність ПАТ «Укрексімбанк» предмет іпотеки - земельну ділянку, кадастровий номер 3220881300:04:001:2247 у рахунок погашення боргу за кредитними договорами.

Позивачем виписано податкову накладну від 30.12.2009 року № 1498 на суму 466 038 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 0 грн..

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Апелянтом послуги з поліпшення стану поверхні земельної ділянки були використані в операції, яка звільняється від оподаткування податком на додану вартість

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», такі послуги вважаються проданими за їх звичайною ціною у додатковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» не спростовано висновки податкового органу про порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2009 року на 1 767 501 грн..

У відповідності до статті 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів», податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що виникають у зв'язку з продажем товарів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників податку на додану вартість - покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, без застосування положень підпункту 7.3.4 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» визначено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» зазначено розмір фінансових санкцій який застосовується до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За перевіряємий період позивачем задекларовано податковий кредиту по податку на додану вартість у сумі 227 455 531 грн..

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період, встановлено його завищення за листопад 2010 року на суму 3 720 000 грн. та заниження податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 91 333 грн., за грудень 2010 року на 158 667 грн., за березень 2011 року на суму 667 грн..

Статтею 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів» визначено, що при здійсненні операцій з продажу нафти сирої (код 2709 00 009 відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів) та важких дистилятів (дизельного палива за кодами ГС 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690), у тому числі виготовлених нафтопереробними підприємствами України з використанням сировини, видобутого на території України або імпортованої, податкові зобов'язання з податку на додану вартість нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання (продавцем) грошових коштів або інших видів компенсації вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників податку на додану вартість - покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсації їх вартості (касовий метод), без застосування статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції надано правовому оцінку доказам, щодо виконання укладеного договору між ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» та ТОВ «Елізіум Пласт» від 29 вересня 2010 року № 290910-ЕП, та в повному обсязі досліджено податкові накладні, що відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року з порушеннями норми статті 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів».

За період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» задекларовано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 101 180 грн..

Станом на 01.10.2009 року, 01.01.2010 року, 01.04.2010 року, 01.07.2010 року, 01.10.2010 року, 01.01.2011 року у ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» обліковувалась дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 15.08.2007 року № 15/08/07 та від 16.08.2007 року № 16/08/07 з компанією «Petroleum OU» (Естонія) у розмірі 5 800 000,00 дол. США та 1 747 165,41 дол. США відповідно, яка підлягає обов'язковому декларуванню.

Податковим органом встановлено недекларування позивачем валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.10.2009 року, 01.01.2010 року, 01.04.2010 року та нараховані штрафні санкції за порушення валютного законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.2010 року, 01.10.2010 року та 01.01.2011 року.

В пункті 13 розділу II «Фінансові вкладення» не відображено дебіторську заборгованість за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 15.08.2007 року № 15/08/07 та від 16.08.2007 року № 16/08/07, в порушення вимог зазначеного вище Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 06 жовтня 2011 року № 0001352202 та від 07 жовтня 2011 року № 00001382360 відповідно до значених вище вимог законодавства.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 18.04.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.