Ухвала суду № 30887822, 23.04.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"23" квітня 2013 р. Справа № 5016/1519/2012(15/39)

Кредитори:

1. Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області, 56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 84, код ЄДРПОУ 20916681

2. Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби, 56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул.. М.Аркаса, 2

3. Баштанський районний центр зайнятості Миколаївської області, 56100, Миколаївська область, м. Баштанка, пров. Перемоги, 2

4. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності, 54017, м. Миколаїв, пр. Леніна. 93

5. Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 54025, м. Миколаїв, пр.. Героїв Сталінграда, 91-Б

6. Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а,, поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/8)

Банкрут: Закрите акціонерне товариство "Росток", 56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 30423307

Ліквідатор: арбітражний керуючий Сашин О.А., 54001, м. Миколаїв, а/с 194

Суддя Ржепецький В.О.,

Представники:

від 3-ого кредитора: Руденко А.В. за дов. № 18-05-15 від 03.01.13р.,

від 5-го кредитора: Паляниця Л.А. за довіреністю №14/20-132-13 від 12.09.12р.,

від 6-ого кредитора: Васильчиков І.В. за дов. № 1643 від 20.06.13р.,

від інших кредиторів представники не з'явились,

від банкрута: не з'явився,

ліквідатор: арбітражний керуючий Сашин О.А.

присутній : директор ЗАТ "Росток" Багратян Г.А. (паспорт сер. ЕР 195072)

Суть справи: про банкрутство.

встановив:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.08.2012р., за заявою Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області порушено справу про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Росток" за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заяву обґрунтовано тим, що боржник має безспірну кредиторську заборгованість в сумі 65931,10 грн. та відсутній за адресою місцезнаходження.

На підставі наведених обставин, постановою від 23.08.2012 року господарським судом Миколаївської області боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Сашина О.А.

В процесі розгляду справи 22.01.2013р. на адресу суду надійшла скарга Багратян Г.А. про порушення арбітражним керуючим Сашиним О.А. ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих під час виконання повноважень ліквідатора ЗАТ "Росток", що виразилось в тому, що арбітражний керуючий. не вживав заходів з пошуку, поверненню, прийняття до свого відання майна боржника та забезпечення його збереження, не здійснив інвентаризацію майна, не сформував ліквідаційну масу банкрута, не закрив рахунки боржника, використовував в процесі ліквідаційної процедури більше одного рахунку боржника в банківських установах, несвоєчасно надавав суду та кредиторам письмові відзиви, не забезпечив належного оформлення документів банкрута.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2013 року розгляд скарги було призначено на 12.02.2013 року, зобов'язано Багратян Г.А. надіслати копію скарги на адресу ліквідатора Сашина О.А. та кредиторів, надати суду докази надіслання скарги та докази на підтвердження обставин, викладених у скарзі, документи, які підтверджують правовий статус скаржника як засновника ЗАТ "Росток", статут товариства, наказ про призначення (звільнення) керівника банкрута, трудовий договір.

В подальшому розгляд скарги неодноразово відкладався.

13.02.2013 року арбітражним керуючим Сашиним О.А. подано заяву №47/1519-12 від 13.02.2013 року про дострокове припинення повноважень ліквідатора.

01.04.2013 року ліквідатор звернувся до суду із заявою №51/1519-13 від 28.03.2013 року про затвердження розміру послуг ліквідатора та витрат ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 11.04.2013 р. розгляд скарги гр.-на Багратян Г.А. від 22.01.2013р., заяви ліквідатора №47/1519-12 від 13.02.2013 року, заяви ліквідатора №51/1519-13 від 28.03.2013 року призначено на 23.04.2013 року.

В судовому засіданні скаржник скаргу не підтримав, посилаючись при цьому на факт подання ліквідатором заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Представники учасників провадження у справі про банкрутство покладають вирішення скарги на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з ч. 5 ст. 17 цього Закону до Єдиного державного реєстру вносяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

При встановленні факту відсутності боржника за його місцезнаходженням господарський суд станом на момент порушення провадження у справі керувався довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 5-9), яка містить запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Разом з тим, у відповідності до п. 9.1. Статуту ЗАТ «Росток», органами управління товариства є: Вищий орган товариства - Загальні збори акціонерів, виконавчий орган товариства - Дирекція, виконавчий директор, Ревізійна комісія, її голова. (т. 2 а.с. 4-18)

Пунктом 9.3.2. Статут передбачено, що роботу Дирекції організовує Генеральний директор.

Відповідно до наказу №9-Д від 29.04.2006 року на підставі протоколу засідання Загальних зборів акціонерів від 29.04.2006 року на посаду Генерального директора ЗАТ «Росток» призначено Г.А. Багратян.

Як витікає з положень ч. 2 ст. 33 ГПК України, господарський суд досліджує докази, обов'язок подання яких лежить на сторонах та інших учасниках судового процесу.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази усунення зазначеної вище особи з посади Генерального директора, останній на момент порушення провадження у справі виконував передбачені Статутом товариства функції, в тому числі, очолював Виконавчий орган товариства.

А отже обставини, покладені в основу заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Росток», які пов'язані із відсутністю керівних органів юридичної особи - боржника є такими, що не відповідають дійсності.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Внаслідок зазначеного господарський суд вважає, що дані, які містяться в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність підстав, визначених ст. 52 Закону, для порушення провадження у справі та визнання боржника банкрутом є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а отже не можуть бути визнані належними в розумінні ст. 34 ГПК України.

Не можуть вважатись належними доказами на підтвердження цих обставин докази подані кредитором на підтвердження факту відсутності у боржника майна, оскільки наявність такого майна не визначається чинним законодавством України, як необхідна умова здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, станом на момент порушення провадження у справі були відсутні підстави її порушення за ознаками ст. 52 Закону, на які посилається кредитор в своїй заяві.

Постановою Пленуму Верховного Суду України Постанови Верховного суду України № 15 від 18.12.09р. "Про судову практику в справах про банкрутство" (п. 36) від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи зазначені обставини, в господарського суду відсутні підстави для винесення будь-яких рішень, пов'язаних із проведенням ліквідаційної процедури в цій справі, в тому числі, вирішення по суті скарги гр.-на Багратян Г.А., заяви ліквідатора №47/1519-12 від 13.02.2013 року про дострокове припинення своїх повноважень, заяви ліквідатора №51/1519-13 від 28.03.2013 року про затвердження розміру послуг ліквідатора та витрат ліквідаційної процедури.

Разом з тим, з метою недопущення порушення прав арбітражного керуючого, які витікають з положень ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 30 червня 1999 року) та ст. ст. 97-113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону №4212-VІ від 22.12.2011р.), господарський суд вважає за необхідне встановити, що обставини, на які посилається гр.-н Багратян Г.А. в своїй скарзі не знайшли свого підтвердження в процесі її розгляду господарським судом, що витікає зі звіту ліквідатора станом на 11.02.2013 року, доказів доданих ліквідатором до заперечень на скаргу (т.1 а.с. 143-164).

Керуючись п. 7 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 30 червня 1999 року), п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі.

2. Ухвалу направити на адресу кредиторів, банкрута, державного реєстратора, Головного управління юстиції у Миколаївській області.

СуддяВ.О.Ржепецький