Ухвала суду № 30887795, 24.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року справа №805/3527/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому

районі м. Маріуполя Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 4 квітня 2013 року

по адміністративній справі № 805/3527/13-а (суддя Тарасенко І.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому

районі м. Маріуполя Донецької області

про визнання протиправною та скасування вимоги № 295

від 6 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі позивач) 19 березня 2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (надалі управління, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 6 березня 2013 року № 295 про стягнення з позивача на користь управління заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 5937 грн. 53 коп., в тому числі 340 грн. штрафу (арк. справи 2-3).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року позов задоволено, визнана протиправною та скасована вимога про сплату боргу від 6 березня 2013 року № 295 Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на суму 5937 грн. 53 грн., в тому числі 340 грн. штрафу (арк. справи 29-32).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивач є пенсіонером за віком, отримує відповідно до закону пенсію, обрав спрощену систему оподаткування, що надає йому підстави для звільнення від сплати за себе єдиного внеску відповідно до пункту четвертого частини першої та частини четвертої статті четвертої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 22464-6.

В апеляційній скарзі управління посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог (арк. справи 34-37).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку управління, отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до підпункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12, є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями пенсійного посвідчення від 12 червня 2007 року та Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 30 вересня 1999 року. Позивач є платником єдиного податку, перебуває на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку від 31 травня 2012 року (арк. справи 9-10).

Відповідач склав та скерував позивачу вимогу про сплату боргу, якою управління вимагає від позивача сплати 5937 грн. 53 коп. та 340 грн. 00 коп. штрафу станом на 1 березня 2013 року (арк. справи 12).

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-6, про щ зазначено в його преамбулі (надалі Закон України 2464).

Статтею четвертою цього закону визначені платники єдиного внеску. З урахуванням статті другої, пункту четвертого частини першої статті 4 Закону №2464, дія цього закону поширюється на позивача, як на платника єдиного внеску - фізичну особу підприємця, як особу, що обрала спрощену систему оподаткування.

Пунктом сьомим Розділу першого Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609-VI (далі - Закон № 3609) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон про ЄСВ), згідно з якими статтю четверту цього Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: «особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Згідно з пунктом четвертим 4 частини першої статті четвертої Закону України №2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Платники внеску - приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, належать до категорії застрахованих осіб відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (частина друга статті 4 Закону).

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням змін, внесених Законом № 3609, пенсіонери - приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, більше не є платниками єдиного внеску, в частині сплати цього внеску за себе у зв'язку з тим, що тепер вони не належать до числа застрахованих осіб (в обов'язковому порядку). Зміни, внесені Законом № 3609, набули чинності 6 серпня 2011 року.

Враховуючи, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, вищезазначені платники, починаючи з серпня 2011 року, не мають обов'язку щодо сплати єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

На підставі системного аналізу, виходячи із правого змісту зазначених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач, як приватний підприємець, що є пенсіонером за віком, який зареєстрований платником єдиного податку, в 2012 році не повинен сплатити єдиний внесок.

Частиною четвертою статті 4 Закону України №2464 не визначено обмежень щодо осіб, які є пенсіонерами за віком, та приписи даної статті не пов'язують право позивача на звільнення від сплати відносно себе єдиного внеску з досягненням 60 річчя відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Частина четверта статті 4 Закону України №2464 встановлює пільги для всіх суб'єктів, які є пенсіонерами за віком, не залежно від того на підставі якого закону, особа набула статусу пенсіонера за віком, будь-то на пільгових умовах, чи набула вона 60-ти річного віку ( для чоловіків). Будь-яких обмежень щодо надання таких пільг з цього приводу, внесеними змінами до статті 4 Закону №2464 не встановлено, зазначений перелік обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Посилання відповідача на пільговий характер пенсії, призначеної позивачу, суд не приймає до уваги, оскільки розділ ІІ Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII містить чотири види пенсій. Відповідно, пенсії, призначені згідно зі статтею 14 вказаного Закону за особливостями пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, відносяться до пенсій за віком. Отже, на позивача розповсюджується дія частини 4 статі 4 Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 7 липня 2011 року № 3609-VI.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 117,118, 167, 184, 195, 197, 198,199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у справі № 805/3527/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у справі № 805/3527/13-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 24 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко