Ухвала суду № 30886701, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р.Справа № 820/473/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області ( №117) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 820/473/13-а

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Первомайської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області ( №117)

про зобов'язання виконати вимогу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№117), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив зобов'язати відповідача виконати вимогу від 24.07.2012 року №762-10/505, а саме: відкоригувати в звітності нарахування єдиного внеску до Пенсійного фонду по незаконно виплаченим сумам по оплаті праці на суму 13082,85 грн.; забезпечити відшкодування до державного бюджету коштів в сумі 75892,97 грн. на рахунок №31119090700019, відкритий в УДКС у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134432, МФО 851011, КБК 21080500 та відновити касові видатки загального фонду на суму 63210,60 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 820/473/13-а адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом при розгляді справи не були взяті до уваги фактичні обставини справи, порушено норми матеріального і процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Первомайська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№117) зареєстрована як юридична особа 27.10.1995 року (а.с.12).

Сектором інспектування в Первомайському районі Лозівської міжрайонної державної фінансової інспекції проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Первомайської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№117) за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року.

Результати ревізії оформлені актом ревізії фінансово-господарської діяльності в Первомайської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№117) від 02.07.2012 року №762-15/33 (а.с. 13-87).

Відповідно до висновків, викладених в акті ревізії контролюючим органом встановлено порушення позивачем: п.13 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - сплата внесків до державних цільових фондів за більшими, ніж передбачено законодавством, ставками на фонд оплати праці працюючого інваліда - 13082,85 грн.; ст.94 Кодексу Законі про працю України, ст.1 Закону України "Про оплату праці"; п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року №245.

На підставі висновків, викладених в акті ревізії 24.07.2012 року інспекцією виставлено вимогу від 24.07.2012 року №762-10/505 (а.с.102-105) про усунення порушень законодавства з фінансових питань в строк до 25.08.2012 року в рамках позовних вимог наступного змісту:

- відкоригувати в звітності нарахування єдиного внеску до Пенсійного фонду по незаконно виплаченим сумам по оплаті праці на суму 13082,85 грн.;

- забезпечити відшкодування до державного бюджету коштів в сумі 75892,97 грн. на рахунок №31119090700019, відкритий в УДКС у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134432, МФО 851011, КБК 21080500 та відновити касові видатки загального фонду на суму 63210,60 грн.

Щодо законності вимоги в частині зобов'язання відкоригувати в звітності нарахування єдиного внеску до Пенсійного фонду по незаконно виплаченим сумам по оплаті праці на суму 13082,85 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Проведеною ревізією правильності відрахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що в порушення п.13 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на фонд оплати праці працюючого інваліда було безпідставно нараховано і перераховано єдиний внесок за завищеною ставкою на суму 13082,85 грн.

Так, згідно інформації, наданої управлінням в Жовтневому районі м. Харкова від 14.06.2011 №5506-0214/31, ОСОБА_1 визнаний інвалідом III групи загального захворювання з 14.02.2000 року. В порушення ч. 13 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на фонд оплати праці працюючого інваліда начальника медичної частини ОСОБА_1 було безпідставно нараховано і перераховано єдиний внесок за завищеною ставкою, а саме, 36,3% замість встановлених Законом 8,41 %. Внаслідок чого, до Пенсійного Фонду було зайво нараховано та перераховано єдиного внеску на загальну суму 13082,85 грн.

Щодо законності вимоги в частині зобов'язання забезпечити відшкодування до державного бюджету коштів в сумі 75892,97 грн. на рахунок №311 19090700019, відкритий в УДКС у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134432, МФО 851011, КБК 21080500 та відновити касові видатки загального фонду на суму 63210,60 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Ревізією встановлено, що в порушення п. 23, 47, 49 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 № 228 за рахунок коштів загального фонду покрито видатки, які мають здійснюватись за рахунок спеціального фонду на загальну суму 139103,57 грн. (в тому числі 75892,97 грн. - за 2011 рік, 63210,6 грн. - за 2012 рік).

Так, відповідно до п.4.3 «Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі», затвердженої наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 04.10.2004 №191, засуджені до позбавлення волі з нарахованого заробітку відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг.

Крім того, в листі Міністерства фінансів України від 03.08.12 № 31- 100020-3-8/5140, чітко визначено, що п. 133.5, ст. 133 Податкового кодексу передбачено, що установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, із включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених зазначеним органом виконавчої влади.

Тобто, Податковий кодекс передбачає включення сум доходів, отриманих від діяльності до відповідних кошторисів.

При цьому, відповідачем не враховано, що відрахування від заробітку або іншого доходу засуджених за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги не може бути віднесено до доходів установи, оскільки доходи є нічим іншим, як збільшенням економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) ("Методичні рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств" від 28.07.2006).

Таким чином, відшкодування засудженими вартості харчування, речового майна, комунально-побутових послуг має відноситися на відновлення видатків, а не зараховуватися до доходів установи.

Крім того, відповідачем не враховано, що хоча постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання» було визначено, що до надходжень бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від використання праці засуджених; відрахування від заробітку або іншого доходу засуджених за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо, однак, зазначена постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 № 208.

Враховуючи вищевикладене, з 09.03.2011 в діючому законодавстві відсутні правові підстави для віднесення до власних надходжень установи кримінально-виконавчої системи відрахувань від заробітку або іншою доходу засуджених за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги, а ці кошти мають спрямовуватися саме на відновлення касових видатків.

Таким чином, враховуючи положення п.4.3 «Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі» вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг має здійснюватись з нарахованого заробітку засуджених і не може здійснюватися за рахунок загального фонду бюджету без подальшого відшкодування.

Відповідно уточнених показників спеціального фонду кошторису на 2011 рік по КГТКВ 6071020, за рахунок доходів, що надійшли від утримання з заробітку засуджених вартості харчування, комунально- побутових та інших послуг, було направлено коштів на оплату харчування в сумі 180461,48 грн., (в тому числі за квітень - грудень 2011 року - 168559,58 грн.).

На оплату вартості комунально-побутових та інших послуг та речового майна, спожитих засудженими, кошти спеціального фонду кошторису не направлялись.

Коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису не здійснювалось.

Утримання із заробітної плати засуджених повинні були проводитись відновленням касових видатків за кодами економічної класифікації видатків, залишок не відновлених касових видатків за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 року складав: по КЕКВ 1133 «Продукти харчування» - 35820,86 гривень; по КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування» - 1357,17 грн., по КЕКВ 1160 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» 38714,94 грн.

Отже, з урахуванням довідок про зміни до розпису бюджету (кошторису) із загальної суми утримань із заробітної плати спецконтингенту не внесені зміни до кошторисів, плану спеціального фонду за відповідними кодами економічної класифікації видатків на загальну суму 75892,97 гривень, що є порушенням п.23, 47, 49 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Тобто, відповідачем за рахунок коштів загального фонду в 2011 році покрито видатки, які мають здійснюватись за рахунок спеціального фонду на загальну суму 75892,97 грн., в тому числі: по КЕКВ 1 160 - на суму 38714,94 грн., по КЕКВ 1133 - на суму 35820,86 грн., по КЕКВ 1131 1357,17 грн.

На підставі затверджених показників спеціального фонду на 2012 рік було затверджено доходів від утримання з заробітку засуджених вартості харчування, комунально-побутових та інших послуг на загальну суму 27,9,0 тис. грн., які повинні направлятися на видатки по КЕКВ 1131 0,2 тис. грн., 1132 - 0,2 тис. грн., 1133 - 24,8 тис. грн., 1134 - 1,2 тис. грн.. 1165 - 1,5 тис. грн. В звязку із збільшенням фактичних надходжень, до спеціального фонду кошторису вносились зміни.

В порушення ст. 51 Бюджетного Кодексу України, перерозподіл обсягів узятих зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобовязаннями із спеціального фонду бюджету не здійснювався.

Відповідно до довідок про натуральні надходження та виписок казначейства на рахунках спеціального фонду, доходи, що надійшли від утримання з заробітку засуджених вартості харчування, комунально- побутових та інших послуг, склали в І кварталі 2012 року 59645,75 грн., в тому числі грошовими коштами - 59645,75 грн.

Відповідно уточнених показників спеціального фонду кошторису в 1 кварталі 2012 року по КПКВ 6071020, за рахунок доходів, що надійшли від утримання з заробітку засуджених вартості харчування, комунально- побутових та інших послуг, було направлено коштів на оплату харчування в сумі 9604,26 грн.

На оплату вартості комунально-побутових та інших послуг та речового майна, спожитих засудженими, кошти спеціального фонду кошторису не направлялись. Коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису не здійснювалось.

Утримання із заробітної плати засуджених повинні були проводитись відновленням касових видатків за кодами економічної класифікації видатків, залишок не відновлених касових видатків складав: по КЕКВ 1133 «Продукти харчування» - 56706,35 гривень; по КЕКВ 1160 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» - 6504,25 грн.

З урахуванням довідок про зміни до розпису бюджету (кошторису) із загальної суми утримань із заробітної плати спецконтингепту не внесені зміни до кошторисів, плану спеціального фонду за відповідними кодами економічної класифікації видатків на загальну суму 63210,6 гривень, що є порушенням п.23, 47, 49 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Тобто, установою за рахунок коштів загального фонду кошторису в 2012 році покрито видатки, які мають здійснюватись за рахунок спеціального фонду на загальну суму 63210,6 грн., в тому числі: по КЕКВ 1160 - на суму 6504,25 грн., по КЕКВ 1133 - на суму 56706,35 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимога від 24.07.2012 за №762-10/505 є обґрунтованою, винесеною на підставі, в межах повноважень, в порядку та спосіб, що передбачені законодавством України та спрямована на виконання функцій, покладених Законом на органи ДФІ.

Вказана вимога отримана відповідачем 30.07.2012 року, не оскаржена та в межах заявлених позовних вимог не виконана.

Відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, відповідно до змісту наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є зобов'язання виконати вимогу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість зобов'язання виконати вимогу у судовому порядку, встановлення факту її виконання в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.

При цьому, питання правомірності пред'явлення вимоги, не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, а саме вимога позивача, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Вимога від 24.07.2012 року №762-10/505 отримана відповідачем, не оскаржена та в рамках позовних вимог не виконана.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-ХІІ від 26 січня 1993 року органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджуючись з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 820/473/13-а прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Первомайської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області ( №117) залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 820/473/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013 р.