Ухвала суду № 30886680, 09.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р.Справа № 2а-11040/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-11040/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012242 від 25.05.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-11040/12/2070 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що фахівцями Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача по взаємовідносинами з ТОВ "Техноресурс" за березень-грудень 2010 року, ТОВ "Промбуд-монтажінвест" за березень-квітень 2011 року, липень, серпень, вересень 2011 року, ТОВ "Агро маркетинг" за серпень 2010 року, ТОВ "Промспецконсалтинг" за грудень 2010 року та липень-серпень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 11.05.2012р. № 549/22-417/24489112 (а.с. 35-79 том 1), в якому відображено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, - заниження ПДВ на суму 148687,44 грн., в тому числі в березні 2010 року на суму ПДВ 5625,99 грн., квітні 2010 року - 5000,00 грн., травні 2010 року - 6419,4 грн., червні 2010 року - 16511,49 грн., липні 2011 року- 16493,48 грн., серпні 2010 року - 8814,92 грн., вересні 2011 року - 14264,22 грн., жовтні 2010 року - 16437,82 грн., листопаді 2010 року - 17193,73 грн., грудні 2010 рок у- 1951,63 грн., березні 2011 року - 3695,85 грн., квітні 2011 року 876,0 грн., липні 2011 року - 12845,34 грн., серпні 2011 року - 21418,36 грн., вересні 2011 року - 1139,2 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012242 від 25.05.2012р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 184719,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 148688,0 грн. та за штрафними санкціями - 36031,00 грн.).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючий орган виходив з наявності у перевіреному періоді господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Техноресурс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест", ТОВ "Промспецконсалтинг". При цьому відповідач встановив, що перевіркою ТОВ „Промбудмонтажінвест", ТОВ „Техагромаркетинг", ТОВ „Промспецконсалтінг", ТОВ „Техенергоресурс" встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків з постачальниками та покупцями.

Вказані підприємства не є виробниками товарно-матеріальних цінностей які вони ніби-то продавали позивачу, по ланцюгу постачання цих ТМЦ неможливо встановити їх виробника. У штаті вказаних підприємств працює 1 особа, відсутні витрати на оренду та придбання основних фондів, не підтверджено місце та яким чином зберігається вказана продукція та хто надавав послуги електромонтажних робіт.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем (Покупець) і ТОВ „Тех.-Агромаркетинг" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1/08/10 від 01.08.2010р. (а.с. 80-82 том1).

Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: комплектуючи до пожежної та охоронної сигналізації (п. 1.1 Договору).

Також між позивачем (Покупець) і ТОВ "Промспецконсалтинг" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1/11/10 від 25.11.2010р. (а.с. 85- 87 том 1).

Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: комплектуючи до пожежної та охоронної сигналізації (п. 1.1 Договору).

Також між позивачем (Покупець) і ТОВ "Промспецконсалтинг" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1/07/11 від 25.07.2011р. (а.с. 90-92 том 1), предметом якого визначено придбання метало пластикових конструкцій дверей та будівельних матеріалів.

Також між позивачем (Замовник) і ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (виконавець) укладено договір на виконання робіт з прокладання кабелю від 18.08.2011р. № 12/11 (а.с. 101-103 том 1); договір на виконання робіт з ремонту електричних мереж від 01.08.2011р. № 22/11 (а.с. 106-108 том 1), та договори між тими самими сторонами № 21/11 від 01.08.2012р. (а.с. 115-117 том1), № 25/11 від 25.07.2011р. (а.с. 132-134 том1), № 18/11 від 20.07.2011р. (а.с. 145-147 том 1), № 19/11 від 20.07.2011р. (а.с. 149-151 том 1), № 7/11 від 24.03.2011р. (а.с. 154-156 том 1), № 1/11 від 10.01.2011р. (а.с. 159-161 том 1) на виконання робіт з ремонту приміщень, даху, прокладання кабелю.

Позивачу виписано податкові накладні (а.с. 211-219 том 1), які включені ним в подальшому до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Стосовно правовідносин позивача з ТОВ "Техноресурс", позивачем до суду надано копії договорів, укладених з вказаним підприємством як виконавцем ремонтних та будівельних робіт, прокладання оптичного кабелю, зокрема: договору № 02/10 від 01.03.2010р. (а.с. 220-222 том 1), договору № 06/10 від 23.03.2010р. (а.с. 225-227 том1), договору № 09/10 від 16.04.2010р. (а.с. 230-232 том 1), договору № 15/10 від 18.05.2010р. (а.с. 238-240 том1), договору № 19/10 від 08.06.2010р. (а.с. 243-245 том1), договору № 20/10 від 15.06.2010р. (а.с. 248-249 том 1), договору № 25/10 від 29.06.2010р. (а.с. 1- 3 том2), договору №23/10 від 01.07.2010р. (а.с. 17-19 том 2), договору № 28/10 від 19.07.2010р. (а.с. 22-24 том 2), договору № 29/10 від 26.07.2010р. (а.с. 28-30 том 2), договору № 30/10 від 27.07.2010р. (а.с. 33-35 том 2), договору № 35/10 від 18.08.2010р. (а.с. 38-40 том 2), договору № 41/10 від 01.09.2010р. (а.с. 43-45 том 2), договору № 36/10 від 03.09.2010р. (а.с. 63-64-а том 2), договору № 57/10 від 12.10.2010р. (а.с. 67-69 том 2), договору № 52/10 від 13.10.2010р. (а.с. 72-74 том 2), договору № 54/10 від 13.10.2010р. (а.с. 77-79 том 2), договору № 58/10 від 15.10.2010р. (а.с. 82-86 том 2), договору № 56/10 від 21.10.2010р. (а.с. 87-89 том2), договору № 59/10 від 28.10.2010р. (а.с. 92-94 том2), договору № 62/10 від 01.11.2010р. (а.с. 105-107 том 2), договору № 63/10 від 05.11.2010р. (а.с. 110-112 том 2), договору № 65/10 від 12.11.2010р. (а.с. 115-117 том 2), договору № 66/10 від 16.11.2010р. (а.с. 120-122 том 2), договору № 70/10 від 24.11.2010р. (а.с. 125-127 том 2), договору № 75/10 від 14.12.2010р. (а.с. 130-132 том 2).

В зв'язку зі складанням зазначених договорів ТОВ "Техноенергоресурс" на адресу позивача виписано податкові накладні (а.с. 19-53 том 3), які включені позивачем в подальшому до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив зх. того, що позивач ТОВ "Актив" залучав ТОВ "Промбудмонтажінвест", ТОВ "Техагромаркетинг", ТОВ "Промспецконсалтінг", ТОВ "Техенергоресурс" для виконання своїх обов'язків з виконання робіт, які мав виконувати для своїх замовників.

Проте доказів того, що треті особи (юридичні або фізичні) замовили вказані роботи позивачу ним до суду не надано.

Таким чином щодо даних господарських відносин позивачем не наведено економічно обґрунтованих причин, в зв'язку з якими виникла необхідність виконання вказаних робіт, а також не відображено який економічний ефект отримано від їх виконання, як вони вплинули на ефективність діяльності підприємства позивача.

При цьому суд зазначає, що саме на досягнення позитивного економічного ефекту та отримання прибутку спрямована діяльність суб'єктів господарювання. Отже, укладаючи господарські угоди, суб'єкт господарювання має слідувати меті досягнення позитивного економічного ефекту, чого в даній справі не встановлено.

Крім того, акти виконаних робіт, на які посилається позивач в обґрунтування реального характеру здійснених господарських відносин, не є такими за своєю суттю, оскільки відповідно до Наказу Мінрегіонбуду № 554 від 4.12.2009 р. КБ-2 "Акти приймання виконаних робіт" та КБ-3 "Довідка про вартість виконаних робіт" мають відповідати визначеній формі.

Зокрема, вони мають бути підписані замовником, генпідрядником та субпідрядником. Документи, які позивач долучив до матеріалів справи, не містять підписів замовника, замість цього замовником зазначено ТОВ "Актив", що є хибним твердженням, тому що в даній структурі вони виступають генпідрядниками.

По суті замовником є особа, яка ніби-то замовила ці послуги у позивача.

Також слід зауважити, що матеріали справи не містять докази кому належать приміщення, в яких проводились ремонтні роботи, не надано висновків про доцільність (необхідність) проведення робіт.

Щодо такого виду робіт як ремонт електромереж, який ніби-то виконувався, не надано також доказів їх несправності.

Стосовно здійснення ремонту даху також не надано документів щодо її придатності або несправності, не вказано які матеріали використовувалися, як цей товар оприбутковувався на склад та зі складу.

Що стосується продажу та встановлення пожежних сигналізацій, матеріали справи не містять доказів, які підтверджували право на продаж цієї продукції, хоча така діяльність підлягає обов'язковому ліцензуванню, так само як і встановлення пожежної сигналізації.

Окрім того, по жодному з наведених вище договорів не надано товарно-транспортних накладних, які є єдиним первинним документом, що підтверджує переміщення товару у просторі.

Суд зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, з якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність витрат на навантажувальні, розвантажувальні роботи має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції.

Суд зазначає, що сама лише наявність виписаних податкових накладних не є підставою для визначення правильності формування податкового кредиту в разі недотримання обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування .

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

В даній справі судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі господарських операцій, які не підтверджені документально належним чином.

Податковим органом обґрунтовано поставлено під сумнів фактичне виконання вказаних угод, оскільки досліджені ним під час перевірки документи обліку, який веде позивач, не відображають у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства дану господарську операцію.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-11040/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.