Постанова № 30886473, 23.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р. Справа №805/4644/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 55 хв.

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі Бебешко Ю.О.,

за участю:

прокурора Брильова М.О.,

представника відповідача Косовець К.М. діє за дов. від 10.01.13р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах громадянина ОСОБА_2 до Військової частини А 1402 про визнання неправомірними дії та зобов'язання виплатити заборгованість за службові відрядження,-

В С Т А Н О В И В:

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах громадянина ОСОБА_2 до Військової частини А 1402 про визнання неправомірними дії та зобов'язання виплатити заборгованість за службові відрядження.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що старший лейтенант ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині А1402, на посаді начальника клубу полку, де і знаходиться на грошовому забезпеченні. Відповідно до посвідчень про відрядження №39 від 22.03.2011 року, №114 від 22.06.2011 року, №146 від 27.09.2011 року, №304 від 17.07.2012 року та наказів командира Військової частини А1402 №59 від 22.03.2011 року, №128 від 22.06.2011 року, №199 від 27.09.2011 року, №143 від 17.07.2012 року старший лейтенант ОСОБА_2 перебував у службових відрядженнях.

На підставі ст. 9, 9-1, 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п. 1.5, 1.10 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998 року військова частина А1402 зобов'язана була виплатити ОСОБА_2 грошову заборгованість за службові відрядження в сумі 1449,59 грн. компенсацію замість не отриманого речового майна, чи за згодою останньої - видати не отримане речове майно.

Таким чином, Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері просив визнати неправомірними дії командування військової частини А1402 щодо невиплати ОСОБА_2 нарахованої заборгованості за службові відрядження у сумі 1449,59 грн., зобов'язати військову частину А1402 виплатити ОСОБА_2 заборгованість за службі відрядження в сумі 1449,59 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгулу повідомлявся належним чином. 23.04.2013 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання за Вх. №11751/12 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечував, надав суду письмові заперечення, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши прокурора, заперечення представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Так, в судовому засіданні встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині А1402, на посаді начальника клубу полку, де і знаходиться на грошовому забезпеченні.

У судовому засіданні встановлено, що позивач неодноразово виїжджав у відрядження, зокрема, відповідно до посвідчень про відрядження №39 від 22.03.2011 року, №114 від 22.06.2011 року, №146 від 27.09.2011 року, №304 від 17.07.2012 року та наказів командира Військової частини А1402 №59 від 22.03.2011 року, №128 від 22.06.2011 року, №199 від 27.09.2011 року, №143 від 17.07.2012 року.

Згідно довідки Військова частина визнає наявну , але не виплачену внебюджетну заборгованість по віднадженням за 2011-2012 року на суму 1449 грн, 59 коп.

У добровільному порядку відповідач вказану суму позивачу не виплачує.

Прокурор із вказаними діями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються права, свободи та інтереси позивача, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Проблемою даного спору є питання щодо виплати компенсації за відрядження.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірність своїх дій щодо відмови у виплаті компенсації за відрядження з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 6 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року, пунктів 1.5, 1.10 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністра фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року передбачене, що при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням і інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати по відрядженню.

Відповідно до вимог п 11 Постанови КМУ № 663 від 23.04.1999 року «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» та п. 1.13 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних сил витрат на службові відрядження в межах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 9 від 17.01.2000 року значиться, що військовослужбовцю перед від'їздом у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець подає у фінансовий орган військової частини авансовий звіт про витрачені у зв'язку з відрядженням суми, до якого додаються належно оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на наймання житлового приміщення та проїзні документи. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцю не відшкодовуються.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20рп-/2004 по справі № 1-27/2004 за конституційним поданням Народних Депутатів України щодо відповідності Конституції України /конституційності/ положень статей 44,47,78,80 Закону України «Про бюджет України на 2004 рік…» визначено правову позицію даного суду з питань обмеження гарантій та компенсацій військовослужбовцям Згідно з нею, комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту останніх, зумовлений особливістю їх професійних обов'язків. Здійснення, таких заходів не залежить від наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Таким чином, суд вважає, що відповідача слід зобов'язати виплатити заборгованість за службові відрядження у розмірі 1 449,59 грн., у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах громадянина ОСОБА_2 до Військової частини А 1402 про визнання неправомірними дії та зобов'язання виплатити заборгованість за службові відрядження - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії командування військової частини А 1402 щодо невиплати ОСОБА_2 нарахованої заборгованості за службові відрядження у розмірі 1 449,59 грн.

Зобов'язати військову частину А 1402 (код 07760091, 83000 м. Донецьк вул. Стратонавтів, буд. 7) виплатити ОСОБА_2 заборгованість за службові відрядження у розмірі 1 449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять) грн. 59 коп.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 23 квітня 2013 року.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.