Рішення № 30886304, 22.04.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6832/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Батрин О.В.,

при секретарі Липській І.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Великородного А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Гарант-Авто» про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Гарант-Авто» про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання, мотивуючи тим, що між сторонами було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G - 0089025. На підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва 2012 року залишене без змін, стягнуто з «Гарант-Авто» на користь позивача недоплачене страхове відшкодування в розмірі 34 309 грн. 87 коп. Основну частину страхового відшкодування відповідач виплатив позивачу в листопаді та грудні 2008 року (58 200 грн.). В зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 12 523 грн. 10 коп. пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування в межах строку позовної давності (за період з 1 квітня 2012 року по 1 квітня 2013 року), 3%річних в розмірі 3 090 грн. 70 коп. та інфляційні в розмірі 3 010 грн. 76 коп. в межах строку позовної давності (за період з 1 квітня 2010 року по 1 квітня 2013 року).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме визнав пеню в розмірі 5 146 грн. 48 коп. Щодо стягнення 3% річних та інфляційних заперечив, мотивуючи їх безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28 березня 2008 року між позивачем ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Гарант-Авто») укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності - поліс № 19 G - 0089025 (а.с. 13).

На підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва 2012 року залишене без змін, стягнуто з «Гарант-Авто» на користь позивача недоплачене страхове відшкодування в розмірі 34 309 грн. 87 коп. (а.с. 6-12).

З рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року вбачається, що основну частину страхового відшкодування відповідач виплатив позивачу в листопаді та грудні 2008 року (58 200 грн.).

Відповідно до полісу № 19 G - 0089025, страховик зобов'язаний при порушенні термінів виплати страхового відшкодування сплачувати пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої частини страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більше, ніж подвійна ставка Національного Банку України, яка діяла в період, за який нарахована пеня.

Прострочення відповідача у виплаті страхового відшкодування виникло ще з листопада та грудня 2008 року, що встановлено рішенням суду від 19 грудня 2012 року. Отже, з грудня 2008 року відповідач повинен виплатити позивачу пеню, передбачену умовами полісу.

Проте, частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що строк позовної давності про стягнення пені встановлено в один рік.

А тому, з відповідача підлягає стягненню пеня в межах строку позовної давності - 1 рік (за період з 1 квітня 2012 року по 1 квітня 2013 року).

При цьому, враховуючи умови полісу, суд дійшов висновку про стягнення пені відповідно до розрахунку відповідача, який здійснений з урахуванням обмеження подвійною ставкою Національного Банку України, яка діяла в період, за який нарахована пеня, та становить 5 146 грн. 48 коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 3 090 грн. 70 коп. та інфляційних в розмірі 3 010 грн. 76 коп., то вказані вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Проте, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в межах строку позовної давності (за період з 1 квітня 2010 року по 1 квітня 2013 року) відповідно до положень ст. 257 ЦК України.

В зв'язку з цим, позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд повністю погоджується і з розрахунком суми 3% річних в розмірі 3 090 грн. 70 коп. та інфляційних в розмірі 3 010 грн. 76 коп., здійснених позивачем.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ч. 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову на суму 11 247 грн. 97 коп. (5 146 грн. 48 коп. + 3 090 грн. 70 коп. + 3 010 грн. 76 коп.) від загальної ціни позову 18 624 грн. 56 коп., то відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 138 грн. 53 коп. (60,39% від ціни позову).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 258, 625 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Гарант-Авто» про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (код ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пеню в розмірі 5 146 грн. 48 коп., 3% річних розмірі 3 090 грн. 70 коп., інфляційні втрати в розмірі 3 010 грн. 76 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія Гарант-Авто» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 138 грн. 53 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя