Ухвала суду № 30886234, 17.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/7684/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Крісталіст» до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року позивач Публічне акціонерне товариство «Крісталіст» (далі - ПАТ «Крісталіст») звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішення відповідача Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтава) від 29 листопада 2012 року № 0001232312, яким на підставі акту перевірки від 14 листопада 2012 року № 4031/22-2/00222373, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 989 734 грн.; № 0001242312, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 375 173 грн. 75 коп. (300 139 грн. за основним платежем та 75 034 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0001252312, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 156 620 грн., посилаючись на хибність висновків перевірки, проведеної відповідачем, щодо наявності фактів порушень підприємством положень податкового законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року позовні вимоги підприємства задоволені в повному обсязі.

Судове рішення вмотивоване тим, що висновки здійсненні в акті перевірці, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення не відповідають вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України). Витрати підприємства на очищення дренажних вод та охорону підприємства підлягають виключенню зі складу витрат, які зменшують об'єкт оподаткування. Зупинення виробництва синтетичних алмазних порошків не означає припинення господарської діяльності, оскільки підприємство після зупинення виробництва, продовжувало здійснювати господарську діяльність, на балансі товариства наявні активи, за рахунок яких здійснюється господарська діяльність, охорона цих матеріальних цінностей безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Кісталіст» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 18 жовтня 2012 року № 1623, № 1624, № 1626 від 29 жовтня 2012 року № 1671 у період з 18 жовтня по 07 листопада 2012 року посадовими особами ДПІ у м.Полтава було проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Крісталіст» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року.

За даними перевірки встановлено, що порушення позивачем вимог: пункту 138.4 статті 138, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 989 734 грн., в тому числі за:2-4 квартал 2011 року в сумі 585 587 грн., за 1 півріччя 2012 року в сумі 404 147 грн.; пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 300 139 грн., в тому числі за періоди: за березень 2012 року в сумі 45 161 грн., за квітень 2012 року в сумі 234 158 грн., за травень 2012 року в сумі 11 595 грн., за червень 2012 року в сумі 9 225 грн.

В акті перевірки вказано, що ПАТ «Крісталіст» припинило у 2011 році виробництво, послуги з очищення дренажної води у розмірі 59% не є витратами, що формують собівартість реалізованих товарів (послуг, робіт), оскільки доходи від реалізації відсутні, є не пов'язаними з господарською діяльністю підприємства та підлягають виключенню з ряд. 06.5 декларації "інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" декларації з податку на прибуток в сумі 647 352 грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року в сумі 379 770 грн. та за 1 півріччя 2012 року.

Також, в акті перевірки зазначено, що суми витрат, понесених ПАТ «Крісталіст» у зв'язку з придбанням послуг з охорони підприємства, яка складала 342 383 грн. та відображена у рядку 06.5 "інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року та 1 півріччя 2012 року, підлягають виключенню зі складу витрат за відповідний період, у зв'язку з тим, що дані витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності, оскільки ПАТ «Крісталіст» з 01 квітня 2011 року не здійснювало виробництво.

На підставі висновків акту перевірки підприємства позивача ДПІ у м.Полтава прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно абзацу "є" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 ПК України до інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: витрати платника податку, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (крім витрат, що підлягають амортизації або відшкодуванню згідно з нормами статей 144-148 цього Кодексу), які перебувають у його власності; витрати на самостійне зберігання, переробку, захоронення або придбання послуг із збирання, зберігання, перевезення, знешкодження, видалення і захоронення відходів від виробничої діяльності платника податку, що надаються сторонніми організаціями, з очищення стічних вод; інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу "є" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України у разі виникнення розбіжностей між органом державної податкової служби та платником податку стосовно зв'язку проведених витрат на природоохоронні заходи з діяльністю платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до уповноваженого органу, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення органом державної податкової служби

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що господарська діяльність ПАТ «Крісталіст» припинена в частині виробництва продукції, а діяльність з надання послуг, продажу товарів та діяльність на підтримання активів підприємства здійснювалась позивачем, на балансі позивача перебувають очисні споруди, підприємством здійснювалась діяльність по очистці дренажної води на підставі припису Державної екологічної інспекції в Полтавській області, відповідачем не доведено факт звернення до уповноваженого органу щодо проведення експертизи стосовно зв'язку проведених витрат на природоохоронні заходи з діяльністю платника податку.

Із матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2011 року проведено реєстрацію зміни найменування з відкритого акціонерного товариства «Елемент Шість» на публічне акціонерне товариство «Елемент Шість», а 21 листопада 2011 року проведена реєстрація зміни найменування товариства з публічного акціонерного товариства «Елемент Шість» на публічне акціонерне товариство «Крісталіст». Відповідно до довідки АА № 668860 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: "виробництво абразивних виробів" (код за КВЕД 23.91); "неспеціалізована оптова торгівля" (код за КВЕД 46.90); "допоміжне обслуговування наземного транспорту" (код за КВЕД 52.21); "будівництво трубопроводів" (код за КВЕД 42.21); "будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій" (код за КВЕД 42.22).

10 листопада 2010 року на позачергових загальних зборах акціонерів прийнято рішення про зупинення виробництва продукції - виробництва синтетичних алмазних порошків, через його комерційну невигідність, в період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року ПАТ «Крісталіст» не здійснювало виробництва. Рішеннями Загальних зборів акціонерів позивача № 18 від 11 квітня 2012 року та № 16 від 31 березня 2011 року були затверджені основні напрямки діяльності, зокрема, здійснення продажу нерухомого майна, будівель та споруд; реалізація виробленої продукції, неліквідів та інших оборотних та необоротних активів, для покриття витрат на поточну діяльність для підтримки підприємства та інше.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарська діяльність позивача припинена в частині виробництва продукції, в той час як діяльність з надання послуг, продажу товарів та діяльність на підтримання активів підприємства здійснювалася позивачем.

Позивач здійснював діяльність по очистці дренажної води на підставі припису Державної екологічної інспекції в Полтавській області (№06-03 П/78-2009), правомірність зазначеної діяльності податковим органом під час проведення перевірки не досліджувалась та під сумнів не ставилась.

ДПІ у м. Полтава не зазначено, які саме витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, позивач не мав включати до складу витрат у 2-4 кварталі 2011 року а 1 півріччі 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 березня 2009 року між ПАТ «Крісталіст» та спільним українсько-нідерландським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Група 4 Секурітас ЛТД» укладено договір №1142-09, предметом якого є надання послуг з охорони та комерційної безпеки на об'єкті Замовника, який розташований за адресою м. Полтава, вул. Красіна, 71-а, позивачем доведено факт виконання умов договору, що підтверджує здійснення ним господарської діяльності.

Позивачем також правомірно включено до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування витрати на охорону підприємства згідно п.п. «в», п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 ПК України, послуги з охорони виробних приміщень включаються до складу витрат підприємства на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що діяльність ПАТ «Крісталіст» з очистки дренажної води та здійснення витрат на охорону підприємства не пов'язані з господарською діяльністю, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про обґрунтованість включення позивачем до ряд. 06.5 декларації "інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" Декларації з податку на прибуток в сумі 989 734 грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року в сумі 379 770 грн. та за 1 півріччя 2012 року.

Стосовно завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за березень 2012 року в загальній сумі 156 620 грн., то відповідно до положень пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Статтею 200 ПК України закріплено Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Пунктами 200.2, 200.3, 200.4 вказаної статті передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 Податкового кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Крісталіст» своєчасно та правомірно декларувало суми від'ємних значень, які виникли за лютий 2009 року у розмірі 156 620 грн., які у свою чергу, позивач відобразив у рядку 24 декларації з ПДВ за березень 2012 року.

Залишок від'ємного значення попередніх періодів включається до складу податкового періоду і не є бюджетним відшкодуванням. Позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - у рядку 24 декларації, по декларації за березень 2012 року суму залишку від'ємного значення у розмірі 156620, які виникли за лютий 2009 року, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність збільшення ДПІ у м.Полтава суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Керуючись ст.ст. 108, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22 квітня 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова