Ухвала суду № 30885824, 19.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

19 квітня 2013 року Справа № 812/2463/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колеснікової Я.А.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги

від 15.03.2013),

першого відповідача та

третьої особи: Обаполенка С.С. (довіреність № 24/8774-4 від 30.07.2012),

другого відповідача: Головатюка Л.В. (довіреність № 20/2026 від 03.04.2013),

Мусієнка С.В. (довіреність № 20/8439 від 07.12.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Військово-лікарської комісії Військово-медичної служби Військово-медичного управління в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області та Управління Служби безпеки України в Луганській області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_5 до Військово-лікарської комісії Військово-медичної служби Військово-медичного управління в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області, Центральної Військово-лікарської комісії Військово-медичного управління Служби безпеки України, третя особа - Управління Служби безпеки України в Луганській області, про визнання дій протиправними, визнання нечинною довідку № 153-2012 р., -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_5 до Військово-лікарської комісії Військово-медичної служби Військово-медичного управління в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області, Центральної Військово-лікарської комісії Військово-медичного управління Служби безпеки України, у якому позивачем заявлено такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії ГВЛК ВМС ВМУ в УСБУ в Луганській області щодо проведення медичного огляду (заочно) позивача - полковника ОСОБА_5;

- визнати протиправними дії ГВЛК ВМС ВМУ в УСБУ в Луганській області щодо складання довідки № 153-2012р. про непридатність позивача до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час;

- визнати протиправними дії Центральної Військово-лікарської комісії ВМУ Служби безпеки України щодо затвердження довідки № 153-2012р. про непридатність позивача до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час;

- визнати нечинною довідку ГВЛК ВМС ВМУ в УСБУ в Луганській області № 153-2012р. про непридатність позивача до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, затверджену ЦВЛК ВМУ Служби безпеки України 28.11.2012.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 29 березня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Одночасно з відкриттям провадження в адміністративній справі, ухвалою суду від 29 березня 2013 року залучено до участі у справі Управління Служби безпеки України в Луганській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

18 квітня 2013 року до початку розгляду адміністративної справи по суті до матеріалів справи надійшло клопотання представника Військово-лікарської комісії Військово-медичної служби Військово-медичного управління в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області та Управління Служби безпеки України в Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено таке.

Відповідно вимог ч.2 та ч.3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод та інтересів.

Із змісту позовних вимог ОСОБА_5 витікає, що останній оскаржує чинність довідки № 153-2012р. про його непридатність до військової служби. Вказана довідка стала підставою для видання наказів № 1453-ос від 30.11.2012, № 210-ос від 17.01.2013 про звільнення ОСОБА_5 із військової служби та виключення зі списків УСБУ в Луганській області. Таким чином, питання, яке вивчається у справі № 812/2463/13-а, безпосередньо відноситься до обставин звільнення громадянина зі служби та при обчисленні строку звернення до адміністративного суду необхідно діяти відповідно до вимог ч.3 ст.99 КАС України.

Позов до адміністративного суду ОСОБА_5 подано 12 березня 2013 року, а днем, коли він дізнався про можливе порушення його прав, свобод та інтересів, є 29 листопада 2012 року, тобто на момент подання даного позову минуло більше трьох місяців.

У судовому засіданні представник Військово-лікарської комісії Військово-медичної служби Військово-медичного управління в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області та Управління Служби безпеки України в Луганській області заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.

Представники Центральної Військово-лікарської комісії Військово-медичного управління Служби безпеки України заявлене клопотання також підтримали у повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення заявленого клопотання заперечував, пославшись на те, що дану позовну заяву подано не у зв'язку із звільненням ОСОБА_5 зі служби в СБУ, а у зв'язку з незгодою останнього з рішеннями ГВЛК ВМС ВМУ в УСБУ в Луганській області та ЦВЛК ВМУ СБУ. Таким чином, при обчисленні строку звернення до адміністративного суду, слід керуватися положеннями ч.1 та ч.2 ст.99 КАС України, а не ч.3 ст.99 КАС України. Адміністративний позов подано до суду у межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 КАС України.

Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

Згідно із ч.3 ст.99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу».

Статтею 1 цього Закону встановлено, що державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Згідно з вимогами ст.9 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», якщо інше не передбачено законами України.

Правове становище осіб, що проходять службу в органах Служби безпеки України визначено Законом України «Про Службу безпеки України».

Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України (ч.1 ст.1 Закону України «Про Службу безпеки України»).

Судом встановлено, що полковник ОСОБА_5 проходив службу в органах Служби безпеки України, тобто проходив публічну службу.

Згідно із ч.2 ст.19 Закону України «Про Службу безпеки України», до органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що однією з умов проходження особою служби в СБУ є належний стан здоров'я.

Порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, рядового, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України (далі - військовослужбовці Служби безпеки України), виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби у воєнний час визначено Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262.

Порядок проходження медичного огляду в Службі безпеки України (далі - СБУ) в мирний і воєнний час кандидатами на військову службу до СБУ, кандидатами до вступу на навчання до вищих військових навчальних закладів СБУ та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи СБУ з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу (далі - ВВНЗ), курсантами ВВНЗ, співробітниками - військовослужбовцями СБУ і членами їх сімей, колишніми військовослужбовцями, військовозобов'язаними, які проходять службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, а також порядок визначення причинного зв'язку захворювань (поранень, травм, контузій) з проходженням військової служби, на час виникнення спірних правовідносин, було визначено Положенням про проходження медичного огляду в Службі безпеки України, затвердженим Наказом Служби безпеки України від 30.09.2009 № 642, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.12.2009 за № 1219/17235.

Відповідно до п.3.1 розд.3 вказаного Положення основним завданням ВЛК, зокрема, є визначення придатності особи до військової служби в СБУ.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_5 звернувся за оскарженням дій відповідачів щодо визначення його придатності за станом здоров'я до служби в СБУ, а також за оскарженням довідки № 153-2012 р. про визнання його непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, тобто за оскарженням дій та рішення відповідачів, що вчинені ними у зв'язку із проходженням позивачем публічної служби в органах СБУ.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що висновки відповідачів щодо визнання ОСОБА_5 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, стали підставою для звільнення позивача з військової служби за п.п.«б» п.61 та п.п.«б» п.63 (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку, при обчисленні строку звернення до адміністративного суду, слід застосовувати положення ч.3 ст.99 КАС України.

З уточненого адміністративного позову вбачається, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів діями та рішенням відповідачів позивач дізнався 29 листопада 2012 року в ході бесіди щодо його звільнення з військової служби.

Отже судом встановлено, що перебіг строку звернення до адміністративного суду з даним позовом розпочався з 29 листопада 2012 року.

В той же час, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду тільки 12 березня 2013 року, тобто майже через три місяця після спливу місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.3 ст.99 КАС України.

Посилання представника позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений, суд вважає хибними, оскільки, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, відповідачами вчинено оскаржувані дії та прийнято оскаржуване рішення саме у зв'язку із проходженням ОСОБА_5 служби в органах СБУ, тобто, під час проходження публічної служби.

Відповідно до вимог ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Позивачем у позовній заяві та представником позивача у судовому засіданні не зазначено причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б суд міг визнати поважними.

Згідно із п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_5 до Військово-лікарської комісії Військово-медичної служби Військово-медичного управління в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області, Центральної Військово-лікарської комісії Військово-медичного управління Служби безпеки України, третя особа - Управління Служби безпеки України в Луганській області, про визнання дій протиправними, визнання нечинною довідку № 153-2012 р.

На підставі ч.3 та ч.7 ст.160 КАС України у судовому засіданні 19 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено до 24 квітня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Військово-лікарської комісії Військово-медичної служби Військово-медичного управління в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області та Управління Служби безпеки України в Луганській області, - задовольнити повністю.

Позовну заяву ОСОБА_5 до Військово-лікарської комісії Військово-медичної служби Військово-медичного управління в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області, Центральної Військово-лікарської комісії Військово-медичного управління Служби безпеки України, третя особа - Управління Служби безпеки України в Луганській області, про визнання дій протиправними, визнання нечинною довідку № 153-2012 р., - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 квітня 2013 року.

СуддяК.О. Пляшкова