Ухвала суду № 30885269, 17.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2013 р. м. Київ К/800/14164/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін: від позивача - Горянин О.А.,

від відповідача - Федько М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р.

у справі № 2а/2370/3805/2012

за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (далі - позивач, ПАТ «Черкасиобленерго») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2012р. №0001732301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р., в позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованим та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, надав письмові заперечення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складений акт від 05.04.2012 № 3/22-11/22800735 та встановлено порушення позивачем статті 29 Бюджетного кодексу України, вимог ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» в результаті чого ПАТ «Черкасиобленерго» не нараховано та не сплачено до Державного бюджету України до 01.07.2011 р. частину чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 2010 р. в сумі 7 004 328 грн.

На підставі зазначеного акту відповідач 13.04.2012 р. прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0001732301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, код платежу 3021010100 на загальну суму 7 004 328 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення прийшов що висновку, що позивачем не було допущено порушення норм діючого законодавства щодо сплати частини чистого прибутку до бюджету.

Суд касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Із аналізу положень частини 1 ст. 3, частини 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» вбачається, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, які є об'єктами державної власності, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При цьому, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних капіталах.

В абзаці 8 частини 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами державної податкової служби нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч. 13 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не є державним унітарним підприємством, товариство не є платником такого платежу, як частина чистого прибутку, код 21010100, а є платником дивідендів, нарахованих на державну частку у статутному фонді компанії, код платежу 21010500. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що дивіденди нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність в розмірі 7 004 384 грн. були перераховані позивачем до Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган не довів при вирішенні справи те, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено не відповідність законодавству спірного податкового повідомлення-рішення, позовні вимоги щодо його скасування обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р. у справі № 2а/2370/3805/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. Бухтіярова З оригіналом згідно Помічник судді (підпис) М. І. Костенко Т. В. Давидовська