Постанова № 30884424, 09.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2013 р. (12:10) Справа №2а-12201/10/11/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Залюбовської Л.В., представника прокуратури - Блохіной Г.В., посвідчення №015162, представника позивача - Попової С.В., довіреність №1905/9/7/10 від 01.03.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом прокурора Нижньогірського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим

до ОСОБА_3

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Нижньогірського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 2638,34 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.2010 року суддею Александровим О.Ю. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до наданого у судовому засіданні від 23.01.2011 року додатку до позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5864,14 грн. (а.с.43-44).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.06.2011 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення в адміністративній справі № 2а-5163/11/0170/12.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.03.2013 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Москаленко С.А. та поновлено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5545,30 грн..

Представник прокурора у судовому засіданні проти задоволення заяви про зменшення позовних вимог не заперечував, надав пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином - судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю не з'явившегося представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідач у справі є фізичною особою (ІПН НОМЕР_1), знаходиться на податковому обліку у Джанкойській об'єднаній державній податковій інспекції в Автономної Республіки Крим

Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі сплачують земельний податок. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні (ст. 5 Закону України "Про плату за землю").

Згідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про плату за землю" визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Стаття 17 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання із земельного податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Між позивачем та Нижньогірською селищною радою був укладений договір оренди землі від 01.02.2008 року, відповідно до якого відповідачу була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,3115 за адресою АДРЕСА_1 та у зв'язку з чим позивач зобов'язувався сплачувати орендну плату за землю у розмірі 6266,77 грн., у тому числі щомісячна сплата складала 522,23 грн.(а.с.13-15).

Рішенням 29 сесії 5 скликання Нижньогірської селищної ради №1404 від 17.09.2009 року затверджений проект землеустрою зміни цільового призначення земельної ділянки за вищезазначеною адресою, відповідно до якого частина земельної ділянки площею 0,1500 га передається у власність, частина земельної ділянки площею 0,1615 га передається в оренду на 49 років (а.с.82-83).

Між позивачем та Нижньогірською селищною радою був укладений договір оренди землі від 23.10.2009 року, відповідно до якого відповідачу була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,1615 за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позивач зобов'язувався сплачувати орендну плату за землю у розмірі 1807,67 грн., у тому числі щомісячна сплата складала 150,64 грн. (а.с.84-86).

У зв'язку з несплатою орендної плати за землю позивачем складено та направлено на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 року №0223671700 на загальну суму 7645,24 грн. (а.с.8).

Пунктом 5.2.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III, від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до абз.3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Із зазначених норми випливає, що податковим боргом визнається податкове зобов'язання, яке узгоджене в установленому порядку та яке не сплачено у встановлений строк. Більш того, строк сплати податкового зобов'язання починає перебіг з моменту узгодження такого податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2010 року №0223671700 відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом про визнання його протиправним та скасування (справа №2а-5163/11/0170/12).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013 року по справі №2а-5163/11/0170/12 у задоволенні адміністративного позову відмовлено, ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 11.02.2013 року апеляційну скаргу на постанову від 11.02.2013 року залишено без задоволення.

При розгляді зазначеної справи суди першої та апеляційної інстанції дійшли до висновку, що прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене сума податкового боргу, визначена за податковим повідомленням від 29.06.2010 року №0223671700, є узгодженою у судовому порядку сумою податкового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 5545,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09.04.2013 року. У повному обсязі постанову відповідно до ст. 163 КАС України складено 15.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету Нижньогірської селищної ради (р/р 33213815700193 в УГК АР Крим, м. Сімферополь, ЗКПО 37956998, МФО 824026, код платежу 13050500) податковий борг у розмірі 5545,30 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.