Рішення № 30883948, 17.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/3222/13 17.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Уманьгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України"

про стягнення 84 498,06 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Любива А.А. - предст. за довір.;

від відповідача: Мельник В.В. - предст. за довір.

Рішення прийняте 17.04.2013 у зв'язку із оголошеними у судовому засіданні перервами з 18.03.2013 до 08.04.2013 та 08.04.2012 до 17.04.2013.

У судовому засіданні 08.04.2013 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Уманьгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 84 498,06 грн., з яких: 36 187,82 грн. - проценти річні, 48310,24 грн. - втрати від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2013 порушено провадження у справі №910/3222/13, розгляд справи призначено на 18.03.2013.

У судовому засіданні 18.03.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 08.04.2013.

У судовому засіданні 08.04.2013 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 08.04.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 17.04.2013.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2009 між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Уманьгаз", яке в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Уманьгаз" (далі - позивач, виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 14/1581/09 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3. Договору за завдання замовника виконавець зобов'язується прийняти природний газ замовника в пунктах приймання-передачі газу (газорозподільних станціях на магістральних трубопроводах та/або пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) і про транспортувати газ системою газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користування виконавця до пунктів призначення (вхідної запірної/відключаючої) арматури газопроводів та/або ГРП споживача, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.

Згідно із п.п. 6.1., 6.2. договору вартість наданих виконавцем замовнику послуг з транспортування газу у звітному місяці визначається у акті, зазначеному у п. 4.1. даного договору, та тарифів, зазначених у п. 5.1. з урахуванням планових обсягів газу, які були доведені до виконавця доля транспортування.

Оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури в розмірі вартості послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці транспортування газу, протягом 20 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору у період з січня по грудень 2010 року позивач надав відповідачу послуги з транспортування газу на загальну суму 4 166 642,83 грн., що підтверджується актами приймання - передачі послуг з транспортування газу, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками позивача та відповідача (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи).

Також на виконання умов договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, копії яких містяться у матеріалах справи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що в порушення умов Договору відповідач несвоєчасно здійснював оплату наданих послуг, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача за час прострочення проценти річні у розмірі 36 187,82 грн. та інфляційні втрати у розмірі 48 310,24 грн.

У поданому відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно із розрахунком відповідача сума втрат від інфляційних процесів складає 37 788,74 грн., а також просив врахувати повну сплату відповідачем суми основного боргу за договором та його скрутне матеріальне становище.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається та сторонами не заперечується, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати послуг з транспортування газу.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Вказана правова позиція також відображена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997.

Враховуючи вищенаведене та згідно із нижченаведеним розрахунком суду розмір інфляційних втрат за час прострочення грошового зобов'язання становить 43 224,33 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу27.02.2010 - 08.06.2010598503.641.0000.0030.03.2010 - 08.06.2010494423.230.9910.0030.04.2010 - 08.06.2010407691.360.9940.0002.06.2010 - 08.06.2010124707.951.0000.0030.06.2010 - 11.01.201152353.361.0562931.7929.07.2010 - 11.01.201126761.851.0581552.1931.08.2010 - 11.01.201146588.781.0462143.0829.09.2010 - 11.01.201114070.231.016225.1229.10.2010 - 11.01.2011227568.481.0112503.2527.11.2010 - 11.01.2011817609.151.0086540.8729.12.2010 - 11.01.2011545158.881.0000.0002.02.2011 - 22.08.2011811205.321.03125147.3631.08.2011 - 28.12.2011311205.321.0041244.8229.12.2011 - 28.04.2012210836.361.0071475.8529.04.2012 - 28.05.201217083.190.9970.00 43 224.33Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 43 224,33 грн. згідно із розрахунком суду.

Зважаючи на те, що у наданому позивачем розрахунку невірно визначено початок перебігу строку прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 35 334,78 грн. згідно із нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів598503.6427.02.2010 - 08.06.20101023 %5017.59494423.2330.03.2010 - 08.06.2010713 %2885.26407691.3630.04.2010 - 08.06.2010403 %1340.36124707.9502.06.2010 - 08.06.201073 %71.7552353.3630.06.2010 - 11.01.20111963 %843.3926761.8529.07.2010 - 11.01.20111673 %367.3346588.7831.08.2010 - 11.01.20111343 %513.1114070.2329.09.2010 - 11.01.20111053 %121.43227568.4829.10.2010 - 11.01.2011753 %1402.82817609.1527.11.2010 - 11.01.2011463 %3091.23545158.8829.12.2010 - 11.01.2011143 %627.31811205.3202.02.2011 - 22.08.20112023 %13468.23745405.3223.08.2011 - 23.08.201113 %61.27665405.3224.08.2011 - 25.08.201123 %109.38575405.3226.08.2011 - 26.08.201113 %47.29475405.3227.08.2011 - 29.08.201133 %117.22365405.3230.08.2011 - 30.08.201113 %30.03311205.3231.08.2011 - 28.12.20111203 %3069.42210836.3629.12.2011 - 28.04.20121223 %2108.3617083.1929.04.2012 - 28.05.2012303 %42,00 35 334.78З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 78 579,11 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Уманьгаз" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев'янка, буд. 19, ідентифікаційний код 03361419) 43 224,33 грн. (сорок три тисячі двісті двадцять чотири гривні 33 коп.) - інфляційних втрат, 35 334,78 грн. (тридцять п'ять тисяч триста тридцять чотири гривні 78 коп.) - процентів річних, 1 599,57 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 57 коп.) - судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.04.2013

Суддя М.Є. Літвінова