Рішення № 30883936, 16.04.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2013 р. Справа № 902/362/13-г

Провадження № 16/902/25/13

за позовом: Вінницького технічного коледжу, м.Вінниця

до: приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал", м.Вінниця

про стягнення 5165,34 грн. заборгованості за поставлений товар

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники сторін:

позивача - Арустамян А.Е. (довіреність від 16.04.2013 року);

відповідач не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Вінницький технічний коледж звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" 5165,34 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №1895890 від 28.02.2012 року.

Ухвалою суду від 12.03.2013 року порушено провадження у справі №902/362/13-г та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.04.2013 року.

В судовому засіданні 16.04.2013 року представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання (16.04.2013 року) не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема підписом уповноваженої особи від 20.03.2013 року на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №21100 2079546 5 (а.с. 9).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Суд зауважує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.02.2012 року між Вінницьким технічним коледжем та приватним акціонерним товариством "Поділлявторметал" було укладено договір поставки металобрухту №1895890.

Згідно з п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і сплатити за лом і відходи чорних металів (далі металобрухт).

Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів з дати складання покупцем приймально-здавальних актів (п. 3.3 договору).

Рахунок виставляється продавцем на основі акту ф. 19ц, який і є підставою для розрахунків (п. 3.4 договору).

Датою поставки, моментом переходу права власності на лом вважається дата складання акту по ф. 19 (ф.19ц) (п. 4.5 договору).

Відповідачем було отримано від позивача товар (відходи та брухт чорних металів) в кількості 2300 кг на загальну суму 5165,34 грн., що підтверджується актом прийняття металів чорних (вторинних) №01-0007 від 12.03.2012 року.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 5165,34 грн.

Разом з цим, листом від 07.08.2012 року відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем заборгованість буде погашена до 31.09.2012 року.

В зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, укладений 28.02.2012 року договір №1895890 між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526,ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з викладеного, враховуючи доведеність боргу наявними у справі доказами, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 5165,34 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" (21100, м.Вінниця, вул.К.Маркса, 11; код ЄДРПОУ 33587480) на користь Вінницького технічного коледжу (21100, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 91/2; код ЄДРПОУ 20097154) 5165,34 грн. боргу; 1720,50 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 24 квітня 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - Вінницькому технічному коледжу (21100, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 91/2);

3 - відповідачу - ПАТ "Поділлявторметал" (21100, м.Вінниця, вул.К.Маркса, 11)