Рішення № 30883868, 17.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5003/13 17.04.13

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, Якушинецької сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ-Україна"

про зобов'язання вчинити дії та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився;

від позивачів: не з'явився;

від відповідача: Колеснікова М.А.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Вінницького району звернувся в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, Якушинецької сільської ради до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "РТМ-Україна" про зобов'язання вчинити дії та повернення земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що відповідачем самовільно встановлено рекламний щит, без погодження із позивачами, що є порушенням закону, а тому просив зобов'язати відповідача демонтувати рекламоносій та повернути самовільно зайняту земельну ділянку.

Служба автомобільних доріг Вінницькій області у письмових поясненнях від 29.03.2013р. зазначила, що при проведенні повторного обстеження 28.03.2013р. встановлено, що рекламний щит було демонтовано, про що повідомлено прокуратуру.

Якушинецька сільська рада станом день судового засідання письмових пояснень на позовну заяву не подала, явку представника не забезпечила.

Відповідач у відзиві зазначив, що станом на момент звернення прокурора із позовом рекламний носій було демонтовано, земельна ділянка не використовується, а тому проти позову заперечував.

Прокурор та позивачі явку представників не забезпечили, повідомлялись належним чином, у зв'язку із чим розгляд справи відкладався з 03.04.2013р. на 17.04.2013р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної перевірки Службою автомобільних доріг у Вінницькій області на автодорозі М-12 «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка» км 377+619 (праворуч) виявлено встановлення ТОВ "РТМ-Україна" рекламного щита.

У листі №1367 від 12.11.2012р. адресованого прокурору Вінницької області зазначено, що ТОВ "РТМ-Україна" отримало первинні документи від Служби автомобільних доріг у Вінницькій області для подальшого отримання дозволу, проте дозвіл отримано не було.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про автомобільні дороги» розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.

Відповідачем не надано доказів наявності дозволу на встановлення рекламного щита на автодорозі М-12 «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка» км 377+619 (праворуч). Представник відповідача не заперечував проти даної обставини.

Прокурором Вінницького району скеровувалось на адресу ТОВ "РТМ-Україна" подання №53-233 від 08.01.2013р. про вжиття заходів щодо демонтажу рекламного щита.

Листом №19 від 16.01.2013р. ТОВ "РТМ-Україна" повідомило, що демонтаж рекламного щита буде здійснено до 31.01.2013р.

Службою автомобільних доріг у Вінницькій області надано копію акту перевірки №3 від 28.03.2013р. в якому встановлено, що рекламний щит демонтовано та додано фото.

Також Службою автомобільних доріг у Вінницькій області надано лист №382 від 29.03.2013р., адресований прокуратурі Вінницького району, в якому повідомлено про демонтаж рекламного щита станом на 28.03.2013р.

Відповідно до ч. 1, п. 3, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням того, що на момент розгляду справи відповідачем самостійно демонтовано рекламний щит, що підтверджується актом №3 від 28.03.2013р. та фотоматеріалами, прокурором не доведено зворотнього, суд вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходилась під щитом, то суд вважає, позовні вимоги в цій частині безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно п. д ст.. 6 цього Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Відповідно до ст.10 цього Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Статтею 531 КпАП України передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

В обґрунтування вимог прокурором не надано доказів (актів, протоколів відповідних органів) які б підтверджували самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки. При цьому, як зазначалось вище на момент розгляду справи рекламний щит відповідачем демонтовано.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.6 постанов Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

З врахуванням викладеного судом проведено розподіл судових витрат.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Якушинецької сільської ради Вінницького району (23222, Вінницький р-н., с. Якушинці, вул. Новоселів, 1, ідентифікаційний код: 04330021) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (на рахунок: - 31215206783001, банк отримувача -ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, отримувач коштів - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача 37993783, призначення платежу: 22030001) 571 грн. судового збору.

3. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Єрмака, 2А, ідентифікаційний код: 25845655) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (на рахунок: - 31215206783001, банк отримувача -ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, отримувач коштів - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача 37993783, призначення платежу: 22030001) 571 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.04.2013р.