Постанова № 30883784, 16.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2013 року № 826/257/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс Автодор"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про

скасування податкового повідомлення-рішення №0011392290 від 25.12.2012 р. в частині

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будімекс Автодор”, (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, про скасування податкового повідомлення-рішення №0011392290 від 25.12.2012 р. в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1617435,00 грн., з яких за основним платежем - 1293948,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 323487,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при проведенні планової виїзної перевірки не були враховані валові витрати позивача за 2009-2011 роки та документи, які подавав позивач за попередні звітні періоди, а тому відповідач дійшов хибного висновку про заниження позивачем грошових зобов"язань з податку на прибуток за третій квартал 2012 року в сумі 1293948,00 грн., в силу чого у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки є правомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 08.04.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Будімекс Автодор”, ідентифікаційний код 35466392 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року №2165/22-90/35466392 від 17.12.2012 р. (надалі - Акт перевірки №2165/22-90/35466392).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №2165/22-90/35466392, позивачем. зокрема, порушено вимоги: п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1297494,00 грн., у тому числі за третій квартал 2011 р. - на суму 3546,00 грн., за третій квартал 2012 р. – на суму 1293948,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №2165/22-90/35466392 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0011392290 від 25.12.2012 р. (надалі – ППР №0011392290), яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1620981,00 грн., з яких 1297494,00 грн. - за основним платежем, а 323487,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будімекс Автодор” зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.10.2007 р., взято на податковий облік у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 24.10.2007 р.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг”, як лізингодавцем, та ТОВ “Будімекс Автодор”, як лізингоодержувачем, був укладений Договір фінансового лізингу №023-03/2008-С від 27.03.2008 року (надалі – Договір фінансового лізингу), згідно п.1.1. та п.3.4 якого лізингодавець приймає на себе зобов’язання придбати предмет лізингу (спеціалізовану дорожню техніку та мобільну асфальтозмішувальну установку) у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у специфікації, та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі зазначені в графіку платежів щомісяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. Лізингодавець направляє лізингоодержувачу рахунки, зазначені в даному договорі за три дні до дати платежу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору фінансового лізингу ТОВ “Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” були виставлені позивачу рахунки на оплату на загальну суму 14573554,27 грн. (том 1 а.с. 25-62, 66-101, 105-141, 145-183, 187-225).

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору фінансового лізингу були сплачені кошти на загальну суму 14573554,27 грн., що підтверджується банківськими виписками (том 2 а.с. 170-204, том 3 а.с. 10-16), актами звірки розрахунків до Договору фінансового лізингу (том 1 а.с. 22-24, 63-65, 102-104, 142-144, 184-186).

Дослідивши, надану позивачем, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, судом встановлено, що ТОВ “Будімекс Автодор” включило до валових витрат 24999639,00 грн., з яких 6161661,00 грн. за Договором фінансового лізингу.

Відповідно до пп. 14.1.27. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимогами пункту 138.11. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді. Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання. Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження правомірності віднесення до валових витрат за три квартали 2012 року 6161661,00 грн. за Договором фінансового лізингу були надані усі необхідні первинні документи, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на Виконавчий напис нотаріуса від 11.11.2011 року (зареєстрований в реєстрі за №3359) як на доказ завищення позивачем валових витрат за 3 квартали 2012 року, що виникли при виконанні Договору фінансового лізингу, оскільки відповідно до вимог ч.1, 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи, те що основними видами діяльності позивача згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є, зокрема, будівництво доріг та автострад, суд приходить до висновку спеціалізована дорожня техніка та мобільна асфальтозмішувальна установка, що була предметом Договору фінансового лізингу, була отримана з метою використання у власній господарській діяльності.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов’язкових підстав для формування позивачем валових витрат за результатами господарських відносин із ТОВ “Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на прибуток приватних підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства та, як наслідок, не було допущено заниження податку на прибуток приватних підприємств на суму 1293948,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №00011392290 від 25.12.2012 р. в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1617435,00 грн., з яких за основним платежем - 1293948,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 323487,00 грн.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс Автодор" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 25 грудня 2012 р. №0011392290 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1617435,00 грн., з яких за основним платежем - 1293948,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 323487,00 грн.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс Автодор" (ідентифікаційний номер 35466392) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко