Постанова № 30883764, 16.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа №805/3325/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Стойки В.В.,

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Мандрова О.А.,

представника відповідача Соколової Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Челеста Іммобілі» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0023601741 від 09 листопада 2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Челеста Іммобілі» звернулось до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0023601741 від 09 листопада 2012 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення суперечить нормам податкового законодавства, оскільки при перевірці первинних документів, платником податків самостійно було виявлено помилки в поданій податковій звітності за 1 та 2 квартали 2012 року. Факт самостійного виявлення помилок та їх виправлення податковий орган підтверджує в п. 2 акту перевірки. Крім того, перевірка була проведена на підставі даних уточнених форм-1 ДФ за 1 та 2 квартали 2012 року. Також, зауважує, що на підставі п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Таким чином, позивач вважає висновки податкового органу за результатами перевірки безпідставними. Крім того, зазначає, що відповідачем було порушено п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, у позивача не було можливості належним чином ознайомитись з актом перевірки та надати заперечення на нього. Просив позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з тих підстав, що при проведенні камеральної перевірки податковим органом було встановлено порушення вимог п.п. 3.1.12, п.п.3.1.13, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7, п.п. 3.7.1, п.п. 3.7.2, п. 3.8, п. 3.9 та п. 3.10 розділу ІІІ «порядок заповнення податкового розрахунку» Наказу № 1020 від 24.12.2010 р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податковго розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку». ПП «Челеста Іммобілі» була надана основна звітність за формою 1-ДФ про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1,2 квартали 2012 р. від 23.04.2012 р. реєстраційний № 6919, від 12.07.2012 р. реєстраційний № 9039937843 - звітний, від 16.07.2012 р. реєстраційний № 9040652995 - новий звітний. За результатами виявлених помилок платником податків був наданий уточнюючий звіт за 1,2 квартали 2012 року, який надано від 09.11.2012 р. реєстраційний № 9070202220, 9070204325. Даним уточнюючим розрахунком були виправлені данні основної звітності, а саме: виправлено 1 запис (видалено запис 2153211393, 2088219124, 2667208296, додана запис 2153211392, 2688219124, 2667208269) відповідно отриманої бази «ВР-файлів» з ЦБД ДРФО виявлені помилки у реєстраційному номері облікової картки платника. Таким чином, позивачем до податкового органу були надані недостовірні відомості, зазначені в основній звітності, яка надіслана до бази даних Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС за 1,2 квартали 2012 року від 23.04.2012 р., реєстраційний № 6919, від 12.07.2012 р., реєстраційний № 9039937843 - звітний, від 16.07.2012 р. реєстраційний № 9040652995 - новий звітний. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Приватне підприємство «Челеста Іммобілі» (далі за текстом - ПП «Челеста Іммобілі») згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 14 грудня 2011 року, включено до ЄДРПОУ за № 37989618 та перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідач, - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - Жовтнева МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Жовтнева МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС проводила камеральну перевірку звітності за формою 1-ДФ наданої підприємством ПП «Челеста Іммобілі» по податку з доходів фізичних осіб за 1,2 квартали 2012 р., за результатами якої було складено акт № 106/17-5/37989618 від 09 листопада 2012 року та встановлено порушення п.п.3.1.12, п.п. 3.1.13, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7, п.п. 3.7.1, п. 3.7.2, п. 3.8, п. 3.9 та п. 3.10 розділу ІІІ «Порядок заповнення податкового розрахунку» Наказу № 1020 від 24.12.2010 р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податковго розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за № 46/18784.

09 листопада 2012 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023601741 згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 106/17-5/37989618 від 09 листопада 2012 року за порушення п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: фінансові санкції по податку на доходи найманих працівників у розмірі 510 грн.

Суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на такі обставини.

Як зазначено в актах перевірки, податковим органом виявлено, що на порушення п.п. 3.1.12, п.п. 3.1.13, п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, п.п. 3.7.1, 3.7.2, п. 3.8, 3.9 і 3.10 розділу ІІІ наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" платником податків надані податкові звіти за формою 1ДФ за 1-й та 2-й квартал 2012 року з недостовірними відомостями, а саме - не вірно вказані реєстраційні номери облікової картки платників.

Згідно п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 Кодексу, заробітна плата для цілей розділу IV Податкового Кодексу України - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Керуючись п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, суд встановив, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

В п.18.1 ст.18 цього ж кодексу, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. (п.18.2 ст.18 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 164 Кодексу, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ставка податку передбачена пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, а саме становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Згідно зі ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Як вбачається з вказаних норм, податковий агент як учасник податкових правовідносин зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

За загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для подання податкової звітності, а саме, п. 46.1. ст. 46 Кодексу, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з ст. 49 Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Стаття 51 Кодексу визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно з п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку".

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Пунктом 171.1 ст.171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Крім того, стаття 67 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Тобто з урахуванням викладеного, платник податків повинен був своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки до бюджету та нести відповідальність за свої дії.

Судом встановлено, що на виконання вказаних норм ПП «Челеста Іммобілі» подано до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за 1-ий квартал 2012 року та 2-ий квартал 2012 року.

Крім того, позивачем було подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1-ий квартал 2012 року та 2-ий квартал 2012 року.

Суд визначає, що п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п.119.2 ст.119 Кодексу, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Склад правопорушення, передбаченого п. 119.2 Кодексу може виражатись в таких альтернативних діях, як неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Обов'язок подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку встановлюється статтею 51 і конкретизований п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 176.2 ст. 176 Кодексу. Така інформація має бути подана в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, суб'єктом даного правопорушення є податковий агент, який відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначається як юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений Розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та Розділом IV цього Кодексу.

За вчинення зазначеного правопорушення Кодексом передбачається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Суд зазначає, що ПП «Челеста Іммобілі» було подано до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1-ий квартал 2012 року та за 2-ий квартал 2012 року з недостовірними відомостями, у зв'язку з чим він же самостійно і визнав свої помилки та надав уточнюючі розрахунки. А стаття 119 Податкового кодексу України передбачає як склад порушення так і відповідальність за це правопорушення.

При цьому, в даному випадку не може бути застосовані приписи п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України в частині не застосування штрафу у разі самостійного виправлення помилок шляхом надання уточнюючого розрахунку платником податку, оскільки зазначені обмеження застосування штрафів стосуються тільки порушень, зазначених у п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу, до яких порушення визначені у п.119.2 ст.119 Податкового кодексу не відносяться.

Крім того позивачем на підтвердження своєї позовної вимоги було зазначено, що податковим органом був порушений п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, в результаті чого у позивача не було можливості ознайомитись з актом перевірки та надати на нього заперечення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.86.7. ст..86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Пунктом 86.8 ст.86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи акт камеральної перевірки № 106/17-5/3798618 від 09.11.2012 року було підписано представником позивача 12.11.2012, в той час як спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято 09.11.2012.

Отже, спірне податкове повідомлення рішення було прийнято з порушеннями вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України.

Втім, як вбачається з матеріалів справи позивачем в ході адміністративного та судового оскарження не було зазначено додаткових обставин, доводів чи доказів, які б не були відомі податковому органу при складанні акту перевірки та прийняття спірного рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що порушення податковим органом п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України не порушило права позивача на оскарження акту перевірки та надання заперечень, отже, зазначена обставина не може бути підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення..

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято незаконно, необґрунтовано, позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Челеста Іммобілі» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0023601741 від 09 листопада 2012 р. - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 16 квітня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 19 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.