Постанова № 30882584, 24.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року 810/839/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Житлово-комунальне підприємство «Немішаєве» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби від 14.09.2011 № 0001721530.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом 2010 року та 2011 року Житлово-комунальне підприємство "Немішаєво" подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та сплачує самостійно узгоджені суми податкових зобов'язань у строки визначені податковим законодавством. Проте, відповідач протиправно у 2010 році здійснив зміну призначення платежів, вказаних у відповідних платіжних дорученнях, та зарахував кошти у рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів.

Відповідно до тверджень позивача зазначені протиправні дії призвели до безпідставного застосування до позивача у 2010 році штрафних (фінансових) санкцій і нарахування пені та, як наслідок, зміни призначення платежів позивача у 2011 році.

За наведених обставин позивач вважає оскаржуване рішення відповідача необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що вважає дії податкового органу правомірними, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства орган державної податкової служби зобов'язаний зараховувати кошти, що сплачує платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Крім цього, як зазначив представник відповідача, зміна призначення платежів, нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій та пені здійснюється електронною системою відповідача та розподіляється в автоматизованому режимі за допомогою алгоритму, який не передбачає його зміни у зв'язку з наявністю, зокрема, рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 по справі № 2а-5583/11/1070, відповідно до якого відповідача зобов'язано відобразити у картках особового рахунку позивача сплату податкових зобов'язань за період травень-грудень 2010 року відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних документах позивача.

За наведених обставин відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Враховуючи, що сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.103,104) судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Житлово-комунальне підприємство "Немішаєво" є юридичною особою, що зареєстрована Бородянською районною державною адміністрацією від 14.11.1995 за №288. Як платник податків узяте на облік Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області з 16.11.1995 за № 9097. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №13595254, має статус платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 235795210058.

14 вересня 2011 року на підставі положень статті 76 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету по податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складений Акт від 14.09.2011 №313/1530/23579528 (далі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного пунктом 203.2 статті 203 розділу 2 Податкового кодексу України, а саме,

Звітний періодУзгоджене податкове зобов'язанняГраничний термін сплати№ та дата документа на підставі якого здійснено сплатуСума сплатиКількість днів затримкиДекларація №9002093278 від 18.04.201135782,0030.04.2011Платіжне доручення від 29.08.2011 №641828,12121Декларація №9003406090 від 19.05.201138386,0030.05.2011Платіжне доручення від 29.08.2011 №6418967,2091Декларація №9003406090 від 19.05.201138386,0030.05.2011Платіжне доручення від 29.08.2011 №26219822,7591Декларація №9002093278 від 18.04.201135782,0030.04.2011Платіжне доручення від 29.07.2011 №23728146,0090Декларація №9002093278 від 18.04.201135782,0030.04.2011Платіжне доручення від 29.07.2011 №2374200,0090Декларація №9002093278 від 18.04.201135782,0030.04.2011Платіжне доручення від 27.07.2011 №2346200,0088

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 14.09.2011 № 0001721530, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 11396,32 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідачеві були подані податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року (№9002093278 від 18.04.2011), сума податкового зобов'язання за якою становила 35782,00 грн. та за квітень 2011 року (№9003406090 від 19.05.2011 ), сума податкового зобов'язання за якою становила 38386,00 грн.

Позивач здійснив оплату зазначених податкових зобов'язань наступними платіжними дорученнями: від 30.05.2011 №168 сплачено суму у розмірі 38500,00 грн., призначення платежу - ПДВ за квітень 2011 року, утримано і перераховано повністю, строк сплати - 30.05.2011; від 22.04.2011 №132 сплачено суму у розмірі 6500,00 грн., призначення платежу - ПДВ за березень 2011 року, утримано і перераховано повністю, строк сплати - 30.04.2011 та відповідно до виписки по рахунку позивачем 27.04.2011 сплачено суму у розмірі 30000,00 грн., призначення платежу - ПДВ за березень 2011 року, строк сплати - 30.04.2011. (а.с.7,8).

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що позивачем не заперечується факт наявності у нього заборгованості зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість станом на 01.01.2011.

Разом з цим, позивач заперечує щодо розміру такої заборгованості та, як наслідок, розміру застосованих штрафних (фінансових) санкцій, які згідно даних позивача не повинні перевищувати 7000,00 грн.

В обґрунтування даних тверджень позивач зазначив, що у зв'язку з протиправною зміною відповідачем у 2010 році призначення платежів, останнім, як наслідок, безпідставно було здійснено нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені.

У зв'язку з наведеним, у лютому 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача стосовно зарахування у 2010 році платежів у рахунок погашення узгоджених податкових зобов'язань та зобов'язання позивача зробити перерахунок фінансових санкцій, пені та основних платежів, які вчинено відповідачем за період з травня 2010 року по жовтень 2011 року.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 по справі № 2а-5583/11/1070 за позовом ЖКП «Немішаєво» до ДПІ у Бородянському районі, яке станом на день розгляду даної справи по суті заявлених позовних вимог набрало законної сили, дії ДПІ у Бородянському районі щодо розподілу коштів, сплачених ЖКП «Немішаєво» згідно з платіжними дорученнями від 30.06.2010 №235, від 08.07.2010 №257, від 09.07.2010 № 260, від 28.07.2010 №291, від 30.07.2010 №295, від 30.08.2010 №334, від 31.08.2010 №336, від 30.09.2010 №396, від 28.10.2010 №435, від 26.11.2010 №501, від 29.11.2010 №502, 30.11.2010 №503, від 23.12.2010 №549 у рахунок погашення податкового боргу та пені визнано протиправними; зобов'язано ДПІ у Бородянському районі відобразити у даних картки особового рахунку ЖКП "Немішаєво" сплату податкових зобов'язань з травня 2010 року по січень 2011 року відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних документах та зобов'язано ДПІ у Бородянському районі відобразити у даних картки особового рахунку ЖКП "Немішаєво" сплату податкових зобов'язань з січня 2011 року по жовтень 2011 року відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім цього, як встановлено судом по справі № 2а-5583/11/1070, протиправні дії відповідача, що виявились у зміні призначення платежу коштів, які позивач сплачував згідно платіжних доручень у 2010 році, призвели до невірного зарахування коштів, які були сплачені позивачем у 2011 році у рахунок сплати податкових зобов'язань та невірного нарахування штрафних санкцій та пені.

З огляду на ту обставину, що позивачем не заперечувався факт несвоєчасного погашення у 2011 році узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи судом було запропоновано відповідачеві здійснити та надати суду розрахунок щодо розподілу коштів позивача починаючи з 30.06.2010 з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 по справі № 2а-5583/11/1070, яке станом на день подання адміністративного позову не було виконано відповідачем.

Тобто, судом були створені всі належні та необхідні умови для встановлення фактичних обставин та правильного застосування законодавства.

Разом з цим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду ані доказів виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 по справі № 2а-5583/11/1070, яке безпосередньо впливає на вирішення даної справи, ані власних розрахунків штрафних (фінансових) санкцій та пені з урахуванням виконання рішення суду по справі № 2а-5583/11/1070, що в свою чергу забезпечило б об'єктивний розгляд справи.

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

Адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення передусім, досліджує його на предмет відповідності принципам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема принципу законності, що закріплений у статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте, це не означає, що суд зобов'язаний взяти на себе тягар доказування розміру нарахованих зобов'язань, здійснювати їх повторний розрахунок замість сторони у справі - суб'єкта владних повноважень у відносинах з юридичною чи фізичною особою.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

При цьому, законодавець не ставить обов'язковість виконання рішення суду в залежність від будь - яких об'єктивних чи суб'єктивних причин, у тому числі і тієї обставини, що нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій здійснюється в автоматизованому режимі за допомогою алгоритму, який не передбачає будь - яких коригувань у зв'язку з наявними судовими рішеннями. А відтак, суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо неможливості виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 по справі № 2а-5583/11/1070 та, як наслідок, прийняття обґрунтованого рішення.

Водночас, у суду не викликає сумніву, що приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення від 14.09.2011 № 0001721530 та розраховуючи суму штрафних санкцій у розмірі 11396,00 грн., відповідач керувався даними власної електронної системи, які згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 по справі № 2а-5583/11/1070 не є достовірними та підлягають коригуванню.

А відтак, при нарахуванні штрафних санкцій відповідачем порушені вимоги пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України, оскільки означена сума розрахована не у встановленому порядку та розмірі.

Крім цього, суд не приймає до уваги наданий відповідачем договір про організацію взаєморозрахунків від 12.11.2012 №04/517, який укладений між Територіальним органом казначейства в Київській області, Головним фінансовим управлінням Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Бородянської райдержадміністрації та Житлово-комунальним підприємством «Немішаєве» (а.с.59), як доказ узгодження податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення Бородянської ОДПІ форми «Ш» від 14.09.2011 № 0001721530, оскільки, як вбачається із додатку до даного договору, сума штрафу за даним рішенням не була включена до загальної суми податкового боргу, який було погашено згідно зазначеного договору про організацію взаєморозрахунків.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані, суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат сторонами суду не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби форми «Ш» від 14.09.2011 № 0001721530.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 24.04.2013