Постанова № 30881994, 18.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 5015/3859/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів: Гриців В.М.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Януша Василевського Марімпекс (м. Люблін, Польща) від 14.01.2013 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2012 року

у справі № 5015/3859/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Русалка Дністрова», м. Львів

до відповідача: Януша Василевського Марімпекс, м. Люблін, Польща

про стягнення заборгованості 8 829 200,11 грн.

за участю представників:

від позивача: Кухар М.В. - представник

від відповідача: Коростильов В.А. - представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.11.2012 року у справі № 5015/3859/12 (суддя Цікало А.І.) задоволено позовні вимоги ТзОВ «Русалка Дністрова»: стягнуто з Януша Василевського Марімпекс на користь ТзОВ «Русалка Дністрова» - 224 597,04 доларів США та 2 792 847,53 польських злотих, що у перерахунку на національну валюту України відповідно до офіційного курсу Національного Банку України в сумі становить 8 829 200,11 грн. та 64 380,00 грн. - судового збору. Повернуто ТзОВ «Русалка Дністрова» переплачену суму судового збору в розмірі 1 073,00 грн..

При винесенні рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання умов контракту № 2 від 14.06.2011 року поставлено відповідачу товар, який останній прийняв, однак оплату за поставлений товар здійснив частково, в тому числі з простроченням строку його оплати, що підтверджено матеріалами справи, та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами. Виходячи з умов контрактів та вимог статті 193 ГК України, статей 526, 530, 712 ЦК України, місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Януш Василевський Марімпекс (м. Люблін, Польща) не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2012 року повністю та прийняти нове, яким відмовити в позові, оскільки рішення винесене з неповним з'ясуванням обставин справи та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що якість товару, яку поставив позивач відповідачу не відповідала вимогам контракту, укладеного між сторонами. Дана обставина була відома позивачу, а тому останній повинен був надати відповідачу знижку на поставлену продукцію.

Також, апелянт вважає, що позивачем необґрунтовано нараховані відсотки за прострочену оплату за поставлений товар, оскільки прострочення по оплаті за товар виникали, переважно, у зв'язку з перевіркою товару на якість.

15.04.2013 року відповідачем подано клопотання від 08.04.2013 року про звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку з важким фінансовим становищем та припиненням підприємницької діяльності.

18.04.2013 року апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке усно підтримано представником відповідача в судовому засіданні.

Представник позивача вимоги ухвали суду не виконав, відзив на апеляційну скаргу не подав, однак, в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Вважає оскаржене рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними, необґрунтованими, такими, які не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, відтак не підлягають задоволенню.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2011 року між ТзОВ «Русалка Дністрова» та Януш Василевський Марімпекс укладений контракт № 1 (том І, а.с. 22), відповідно до умов (п. 1.1 § 1) якого, позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідача гранули пресовані з луски насіння соняшника та деревини пресованої у вигляді гранул надалі товар, а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного контракту.

Згідно з § 2 контракту № 1, ціна на товар, який постачається по даному контракту, визначається в окремих специфікаціях, які становлять невід'ємну частину даного контракту (п. 2.1.). Ціни встановлюються в польських злотих, USD, EURO і розуміються на умовах ІНКОТЕРМС 2000: ДАФ Ізов Україна, DDU (DAP) FCA, включаючи експортне пакування і маркування товару (п. 2.2.).

Відповідно до п. 2.3 контракту № 1, із змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 30.09.2011 року (том І, а.с. 26), загальна кількість товару, що постачається по даному контракту в тоннах становить: 3100 т - гранули пресовані з луски насіння соняшника та деревини - пеллет.

Також, у § 3 та § 4 контракту № 1, сторони погодили умови та терміни оплати за поставлений товар та умови, терміни постачання і приймання товару.

Окрім цього, сторони в умовах контракту № 1 узгодили (п. 4.6.), що товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем по якості - згідно якості вказаної в контракті, по кількості - згідно кількості вказаної в супровідних документах на товар. Відповідач зобов'язаний перевірити отриманий товар у місці його постачання і негайно повідомити позивача про нестачу товару чи дефекти по якості. Якщо відповідач не проведе перевірки отриманого товару і не відправить повідомлення позивачу про нестачу товару, дефекти товару впродовж 2 (двох) днів, то пізніше відповідач не в праві посилатись на ці дефекти (п. 4.7.). Претензії (рекламації) заявляються в письмовій формі і направляються разом з документами, підтверджуючим предмет претензії та висновком незалежної експертної організації. Зміст і підстави претензії (рекламації) повинні підтверджуватись Актом, підписаним вповноваженими представниками обох сторін. Даний Акт є обов'язковим для обох сторін (п. 4.8.). У випадку не пред'явлення претензії (рекламації) з порушенням п.п. 4.7. - 4.8. контракту, товар вважається прийнятим відповідачем без претензій (п. 4.9.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі контракту № 1 (із внесеними змінами та доповненнями), поставив 3029,50 тонн гранул пресованих з луски насіння соняшника та деревини пресованої у вигляді гранул - пеллет на загальну суму 505 713,46 доларів США, що підтверджується вантажно-митними деклараціями (ВМД), міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) та рахунками-фактурами (копії долучено до матеріалів справи), які відповідачем прийняті без зауважень та заперечень.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, останній оплатив вищезазначену суму у повному обсязі, що також підтверджується міжбанківськими SWIFT -повідомленнями, банківськими виписками та банківськими повідомленнями (копії долучено до матеріалів справи), однак з порушенням строку оплати.

Згідно з п. 7.2. § 7 контракту № 1, при прострочені оплати за товар, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати за поставлений товар, позивачем, відповідно до умов Контракту № 1 (із внесеними змінами та доповненнями), нараховано пеню у розмірі 88 169,77 доларів США, що у перерахунку на національну валюту України відповідно до офіційного курсу НБУ на день подання позову до суду становить 704 740,97 грн..

Окрім цього, 14.06.2011 року між сторонами укладено контракт № 2 (том ІІ, а.с. 45), відповідно до умов якого (п. 1.1. § 1), позивач зобов'язується поставити та передані у власність відповідача гранули пресовані з луски насіння соняшника та деревини пресованої у вигляді гранул надалі товар, згідно загальної специфікації, яка становить невід'ємну частину даного контракту, а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного контракту.

Відповідно до п. 2.3 контракту № 2, із змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 01.12.2011 року (том ІІ, а.с. 49), загальна кількість товару, що постачається по даному контракту в тоннах становить: 10000 т - гранули пресовані з луски насіння соняшника та деревини - пеллет.

23 березня 2012 року між сторонами була укладена додаткова угода № 2 про зміну Контракту № 2 від 14.06.2011 року та врегулювання (погашення) заборгованості за ним (том ІІ, а.с. 50).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2, сторони погодили доповнити пункт 3.1. параграфу 3 Контракту № 2 абзацами другим - п'ятим такого змісту: «ціна товару: 1295 грн./тонна, після перерахування на одну з валют: USD, PLN, EUR. Вказані ціни Товару діятимуть до письмового погодження сторонами інших цін Товару».

Згідно з п. 2.2. Додаткової угоди № 2, сторони погодили, що борг, який виник в наслідок неочікуваного росту валютного курсу в період з жовтень 2011 - січень 2012 рр. відповідач погасить: - до кожної тони купленого товару буде доплачувати 10 PLN; - до 30 квітня 2012 року оплатить позивачу частинами або одноразово 180 000 PLN в рахунок погашення боргу.

Відповідно до п. 2.3. Додаткової угоди № 2, в разі розірвання договору, відповідач зобов'язується погасити борг на протязі 6 місяців.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 2, сторони погодили змінити положення пункту 3.3. параграфу 3 Контракту № 2, виклавши цей пункт у такій редакції: « 3.3. Порядок оплати: предоплата».

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 2, сторони погодили змінити положення пункту 4.3. параграфу 4 Контракту № 2, виклавши цей пункт у такій редакції: « 4.3. Термін поставки: позивач поставляє Товар відповідачу в максимальній кількості, але виключно після отримання від відповідача попередньої оплати відповідної партії Товару протягом 3 (трьох) робочих днів від дати отримання коштів. У разі нездійснення відповідачем попередньої оплати позивач не несе жодної майнової та/чи іншої відповідальності за не поставку відповідних не оплачених партій Товару.»

Згідно з п. 7.1. Додаткової угоди № 2, сторони визнали, що на момент підписання цієї додаткової угоди заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені позивачем відповідачу товари станом на 01.03.2012 р. складає 914 460,54 польських злотих.

На виконання умов Контракту № 2 (із внесеними змінами та доповненнями), позивач поставив відповідачу 5 471,18 тонн гранул пресованих з луски насіння соняшника та деревини пресованої у вигляді гранул - пеллет на загальну суму 323 118,91 доларів США та 1 828 304,11 PLN, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями (ВМД), міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) та рахунками-фактурами (копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до повідомлення відділення № 8 у м. Львів Центральної філії ПАТ "Кредобанк" від 30.08.2012 р. вих. № 28.06-17208/12 (том IV, а.с. 59) відповідач, по контракту № 2 від 14.06.2011 року, має 89 неоплачених вантажно-митних декларацій на загальну суму 971 384,02 польських злотих.

З огляду на те, що відповідач частково оплатив позивачу вартість поставленого товару по Контракту № 2 на суму 323 118,91 доларів США та 859 428,93 PLN, що підтверджується відповідними міжбанківськими SWIFT -повідомленнями та банківськими виписками, проте з порушенням строків оплати, станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар по Контракту № 2 становить 968 875,18 польських злотих, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 2 440 184,81 грн.

Окрім цього, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати за поставлений товар, позивачем, відповідно до умов п. 7.2. § 7 Контракту № 2 (із внесеними змінами та доповненнями), нараховано пеню у розмірі 136 427,27 доларів США та 1 823 972,35 польських злотих, що у перерахунку на національну валюту України відповідно до офіційного курсу НБУ на день звернення із позовною заявою до суду в сумі становить 5 684 274,33 грн..

Враховуючи вищенаведене, позивач зазначає, що на підставі Контракту № 1 від 14.06.2011 р. (із внесеними змінами і доповненнями) та Контракту № 2 від 14.06.2011 р. (із внесеними змінами і доповненнями), повинен сплатити позивачу 224 597,04 доларів США та 2 792 847,53 польських злотих, що у перерахунку на національну валюту України відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 13.09.2012 року (день підписання позовної заяви) в сумі становить 6 389 015,30 грн. (з яких: 968 875,18 польських злотих, що еквівалентно 2 440 184,81 грн. - заборгованість за поставлений товар по контракту № 2 від 14.06.2011 р. із змінами та доповненнями; 88 169,77 доларів США, що еквівалентно 704 740,97 грн. - пеня за прострочення оплати товару, поставленого по Контракту № 1 від 14.06.2011 р. із змінами та доповненнями; 136 427,27 доларів США та 1 823 972,35 польських злотих, що еквівалентно 5 684 274,33 грн. - пеня за прострочення оплати товару, поставленого по Контракту № 2 від 14.06.2011 р. із змінами та доповненнями).

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово направляв відповідачу акти звірки взаєморозрахунків із пропозицією погасити основну суму заборгованості в добровільному порядку, що підтверджується відповідними поштовими документами про відправку таких актів відповідачу, копії яких долучено до матеріалів справи (том IV, а.с. 43-58). Однак, відповідачем звернення позивача були залишені поза увагою.

Положення статті 124 ГПК України, визначають, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 року № 2709-IV (із змінами і доповненнями), суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Відповідно до п. 9.1. § 9 Контрактів № 1 та № 2 (із змінами та доповненнями), в разі, коли сторони не дійдуть до порозуміння, суперечка або розбіжність підлягають розгляду в господарському суді сторони, що звинувачує.

Таким чином, відповідно до положень контрактів та норм ГПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право", місцевим господарським судом обґрунтовано прийнято до розгляду заявлений позов ТзОВ «Русалка Дністрова» до іноземного суб'єкта господарювання - Януша Василевського Марімпекс (м. Люблін, Польща).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із змісту ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами контракту № 2 (із внесеними змінами та доповненнями) (п. 3.3 § 3) сторони погодили, що оплата за товар здійснюється по предоплаті.

Однак, незаважаючи на умови п. 3.3 § 3 контракту № 2 (із внесеними змінами та доповненнями) позивач здійснив поставку товару на загальну суму 1 828 304,11 польських злотих, який відповідачем прийнятий та оплачений частково на суму 859 428,93 польських злотих. А тому, з огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведення матеріалами справи факту виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки товару за укладеним між сторонами контрактом та порушення господарського зобов'язання з боку відповідача, та відповідно вважає обґрунтованим задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 968 875,18 польських злотих заборгованості, що еквівалентно становить 2 440 184,81 грн..

В силу вимог ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2. § 7 контрактів, сторони погодили, що при прострочені оплати за товар, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки сторони погодили такий обсяг відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача 88 169,77 доларів США, що еквівалентно 704 740,97 грн. - пені за прострочення оплати товару, поставленого по Контракту № 1 від 14.06.2011 р. із змінами та доповненнями та 136 427,27 доларів США і 1 823 972,35 польських злотих, що еквівалентно 5 684 274,33 грн. - пені за прострочення оплати товару, поставленого по Контракту № 2 від 14.06.2011 р. із змінами та доповненнями, є обґрунтованими та такими, що підставно задоволені до стягнення судом першої інстанції.

Щодо твердження відповідача в апеляційній скарзі на поставку товару неналежної якості, колегія суддів з цим погодитись не може, оскільки як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, відповідач поставлений позивачем товар, а саме гранули пресовані з луски насіння соняшника та деревини - пеллет, приймав без заперечень, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями (ВМД), міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) та рахунками-фактурами, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 687 ЦК України, покупець має здійснювати перевірку додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов, у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Сторони в § 4 контрактів узгодили, що товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем по якості - згідно якості вказаної в контракті, по кількості - згідно кількості вказаної в супровідних документах на товар. Відповідач зобов'язаний перевірити отриманий товар у місці його постачання і негайно повідомити позивача про нестачу товару чи дефекти по якості. Якщо відповідач не проведе перевірки отриманого товару і не відправить повідомлення позивачу про нестачу товару, дефекти товару впродовж 2 (двох) днів, то пізніше відповідач не в праві посилатись на ці дефекти. Претензії (рекламації) заявляються в письмовій формі і направляються разом з документами, підтверджуючим предмет претензії та висновком незалежної експертної організації. Зміст і підстави претензії (рекламації) повинні підтверджуватись Актом, підписаним вповноваженими представниками обох сторін. Даний Акт є обов'язковим для обох сторін. У випадку не пред'явлення претензії (рекламації) з порушенням п.п. 4.7. - 4.8. контракту, товар вважається прийнятим відповідачем без претензій (п. 4.9 контрактів). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач претензії (рекламації) не складав та позивачу не надсилав.

З огляду на наведене, доводи апелянта про неналежну якість поставленого позивачем товару, колегією суддів до уваги не приймаються.

Окрім цього, ухвалою апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року суд вимагав від апелянта сплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674 (із змінами і доповненнями), у розмірі 34 410,00 грн..

Скаржник вимоги ухвали не виконав та належних доказів сплати судового збору не подав.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (із змінами і доповненнями), визначено, що у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд також має право стягнути недоплачену суму судового збору за результатами апеляційного провадження.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, оскільки відповідач (скаржник) вимог ухвал суду не виконав, доказів сплати судового збору не подав, відповідно несплачений судовий збір в сумі 34 410,00 грн. слід стягнути з останнього до Державного бюджету України.

В силу статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Апелянт при наданих йому можливостях, підставності своїх вимог не довів. Висновки викладенні скаржником в апеляційній скарзі є безпідставними та спростовані вищенаведеним і матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу Януша Василевського Марімпекс (м. Люблін, Польща) - без задоволення.

2. Стягнути з Януша Василевського Марімпекс (20-336, Республіка Польща, Люблінське воєводство, м. Люблін, вул. Словіча, 20; ідентифікаційний номер REGON 430652971; номер NIP 7120079841; номер наданий реєструючим/обліковим органом 37811; PLN 50103000190109853000299341, EUR 62103000190109786010058633, USD 09103000190108406011036940 Сітібанк (Польща) - (Citibank S. A.), Banch Lublin, Krakowskie Przedmiescie 7, 20-002 Lublin, Poland) в дохід Державного бюджету України - 34 410,00 грн. (що в еквіваленті до офіційного курсу НБУ, на момент прийняття постанови, становить 4 305,02 долари США або 3 279,01 євро або 13 491,50 польських злотих) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.