Рішення № 30881812, 19.04.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

19.04.2013 Справа № 901/671/13-гЗа позовом Приватного вищого навчального закладу «Кримський інститут економіки та господарського права», м. Сімферополь.

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Схід», м. Сімферополь.

про стягнення 41 446,57 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Буракова М.О., довіреність № 19/01 від 18.02.2013 р., юрисконсульт.

Від відповідача - Чередніченко М.В., довіреність від 01.03.2012 р., представник.

Суть спору: Приватний вищий навчальний заклад «Кримський інститут економіки та господарського права» звернувся до Господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Схід» про стягнення 40 000,00 грн. основного боргу за попереднім договором оренди від 01.09.2012 р., пені в розмірі 1 446,57 грн., всього 41 446,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у встановлений попереднім договором строк не виконав свої зобов'язання та не уклав з позивачем основний договір оренди.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що позивач користувався приміщеннями та неналежним чином виконував свої зобов'язання.

В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

01 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Схід» (орендодавець) та Приватним вищим навчальним закладом «Кримський інститут економіки та господарського права» (орендар) був укладений попередній договір оренди нежитлових приміщень (а. с. 28-32).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець зобов'язується передати орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення № 103-121 з майном, яке там знаходиться (додаток № 2), розташовані на 4 поверсі за адресою: м. Сімферополь, вул. Козлова, 45 А загальною площею 1845,8 кв.м., для розташування учбового закладу, а орендар зобов'язується його прийняти та використовувати згідно з умовами даного договору.

Базова сума орендної плати за користування об'єктом оренди складає 20 000,00 грн. в місяць, у тому числі ПДВ (пункт 1.3).

Згідно п. 2.1 договору об'єкт оренди надається в оренду, повертається після закінчення строку оренди або розірвання даного попереднього договору на підставі акту прийому-передачі (додаток № 1), який підписується обома сторонами.

У пункті 2.2 договору зазначено, що строк передачі об'єкту оренди не повинен перевищувати п'яти календарних днів з моменту укладення попереднього договору, закінчення строку оренди або підписання сторонами угоди про розірвання даного попереднього договору.

Орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди не пізніше 5 днів з моменту підписання даного попереднього договору. Передача об'єкту оренди здійснюється у порядку, встановленому у п. 2.1 договору (пункт 3.1.).

Проте, порушуючи вказану домовленість сторін, об'єкт оренди у встановлені договором терміни позивачу переданий не був, більш того, об'єкт оренди не був переданий в користування і протягом всього терміну дії договору.

Відповідно до п. 5.5 при укладенні попереднього договору протягом одного місяця з моменту підписання сторонами даного попереднього договору, орендар сплачує орендодавцю суму оплати по попередньому договору за перший місяць дії попереднього договору та компенсаційний внесок у розмірі місячної орендної плати.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передоплату за користування об'єктом оренди у розмірі 20 000 грн. і компенсаційний внесок у розмірі 20 000 грн., всього 40 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.09.2012 р. (а. с. 33).

Однак, не дивлячись на те, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по попередній оплаті за користування об'єктом оренди і зобов'язання по сплаті компенсаційного внеску, відповідач, порушуючи п. 2.2., 2.1., 3.1. договорів, так і не передав позивачу об'єкт оренди.

Крім того, відповідач порушив п. 10.9 договору, відповідно до якого даний договір є попереднім договором, на умовах якого орендодавець зобов'язаний на протязі трьох місяців оформити його належним чином та засвідчити нотаріально.

Проте, основний договір сторонами укладений та оформлений нотаріально не був. Також судом встановлено, що відповідно до іпотечного договору № 151107Z171 від 18.12.2007 р. (а. с. 78-81) укладеного між відповідачем та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлова будівля, та господарсько-побутові будівлі, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, буд. 45-а.

Позивачем був направлений лист від 24.10.2012 р. № 165 (а. с. 34), у якому останній просить рахувати попередній договір розірваним та повернути сплачену орендну плату у розмірі 40 000,00 грн. Дані вимоги відповідач залишив без відповіді.

Листом від 27.11.2012 р. № 194 (а. с. 35) позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачу суму у розмірі 40 000,00 грн., проте даний лист також залишений без відповіді відповідачем.

Крім того, листом від 11.12.2012 р. № 204 (а. с. 36) позивач звернувся до відповідача з пропозицією проведення переговорів для вирішення питань по попередньому договору, однак і даний лист залишений без відповіді.

У статті 769 Цивільного кодексу України вказано, що передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 586 Цивільного кодексу України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Проте, як вбачається з попереднього договору, відповідач не повідомив позивача, що відносно спірного об'єкту, укладений іпотечний договір, згідно з яким накладається заборона відчуження на спірний об'єкт до припинення іпотечного договору. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що банк давав згоду на укладання договору оренди.

Відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що компенсаційний внесок та передплата у розмірі 40 000,00грн. були використані відповідачем на погашення невиконаних зобов'язань згідно п. 5.5 договору, а саме: несплату позивачем орендної плати за листопад 2012 р.

Проте дані твердження суд не приймає до уваги, оскільки об'єкт оренди не передавався позивачу, акт приймання-передачі не підписувався сторонами, з чого можна зробити висновок, що позивачем спірний об'єкт оренди не використовувався, а тому підстави для нарахування орендної плати у відповідача відсутні.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача відносно того, що спірне приміщення використовувалося та представниками позивача у ньому проводилися роботи, що на думку відповідача підтверджується журналом видачі та повернення ключів, оскільки даний журнал не підтверджує того, що позивач використовував приміщення за цільовим призначенням, а саме - для розміщення учбового закладу.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, компенсаційний внесок у розмірі 20 000,00 грн. та передплата за користування об'єктом оренди у розмірі 20 000,00 грн. перераховані позивачем на виконання попереднього договору від 01.09.2012 р. є такими, що перераховані безпідставно, а тому суд дійшов висновку, що сума у розмірі 40 000,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Крім того, позивач просить стягнути пеню за період з 02.12.2012 р. по 28.02.2013 р. у розмірі 1 446,57 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 Цивільного кодексу України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2 попереднього договору за порушення орендарем строків, встановлених п. п. 5.1, 5.4-5.5 та орендодавцем п. 10.9 попереднього договору нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем строків встановлених п. 10.9 попереднього договору, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1 446,57 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів повернення позивачу коштів у розмірі 40 000,00 грн. або укладення основного договору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Схід» (код ЄДРПО України 05502539) на користь Приватного вищого навчального закладу «Кримський інститут економіки та господарського права» (код ЄДРПО України 22276228) 40 000,00 грн. основного боргу по попередньому договору оренди від 01.09.2012 р., пеню у розмірі 1 446,57 грн., всього 41 446,57 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 19.04.2013р.

Повне рішення складено - 24.04.2013р.

Суддя С.О. Лукачов