Постанова № 30881503, 24.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 р. Справа № 804/2878/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Якубовська О.В. Сидорчук І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ТИМАН" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

22.02.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000280220 від 01.02.2013 року Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби безпідставно дійшла висновку по не спрямованість правочину, укладеного позивачем з Приватним підприємством «Електро-Лайф», на реальне настання правових наслідків. Позивач зазначає, що ПП «Електро-Лайф» виконало для позивача підрядні роботи у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними. Позивач за виконані роботи розрахувався у повному обсязі.

Позивач також наголосив на тому, що твердження відповідача у акті перевірки про не надання позивачем під час перевірки первинних документів щодо взаємовідносин з ПП «Електро-Лайф» не відповідає дійсності, оскільки позивачем відповідачу направлено листа від 23.10.2012 року № 0222, до якого додано копії первинних документів щодо взаємовідносин з ПП «Електро-Лайф» у період з 01.08.2012 року по 30.08.2012 року. Позивач зазначив про те, що відповідач у листі від 12.10.2012 року № 24431/10/15-219 вимагав у позивача інформацію щодо взаємовідносин з ПП «Елеткро-Лайф» за період з 01.08.2012 року по 30.08.2012 року, про те у акті перевірки вказано інший період, який перевірявся, а саме з 01.01.2012 року по 30.10.2012 року.

Ухвалою суду від 25.03.2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2013 року витребувано від ПП «Електро-Лайф» інформацію та її документальне підтвердження щодо того якими силами та засобами виконувались для Приватного підприємства «Тиман» (код ЄДРПОУ 33855407) підрядні роботи за договорами підряду № 24/02 від 24.02.2012 року, № 27/03 від 27.03.2012 року та № 27/07 від 27.07.2012 року (копії трудових договорів з робітниками; документи, що підтверджуються наявність власного або орендованого приміщення (договір оренди, свідоцтво про право власності тощо), копії документів, що підтверджують наявність машин та механізмів необхідних для виконання підрядних робіт для Приватного підприємства «Тиман»).

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовним вимог та зазначив про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки позивач не надав під час перевірки первинні документи щодо здійснення фінансово-господарської діяльності за період січень-жовтень 2012 року. Окрім того відповідач повідомив суду про те, що ПП «Електро-Лайф» не мало фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати підрядні роботи для позивача згідно укладених договорів. Також відповідач наголосив на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення стосується взаємовідносин позивача з ПП «Електро-Лайф».

На виконання вимог ухвали суду від 25.03.2013 року ПП «Електро-Лайф» надано суду письмові пояснення щодо виконання робіт для позивача за договорами підряду № 24/02 від 24.02.2012 року, № 27/03 від 27.03.2012 року та № 27/07 від 27.07.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 21.12.2012 року по 24.12.2012 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань при взаємовідносинах з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 року по 30.10.2012 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 24.12.2012 року № 5282/271.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ на суму 775 318,00 грн.; відсутність документального підтвердження податкового кредиту в результаті чого завищено суму податкового кредиту у розмірі 697 727,00 грн.; нереальність здійснення господарських операцій за рахунок «ймовірного придбання - продажу товарів (робіт, послуг) від постачальників з ознакою «фіктивності» та подальшому продажу по ланцюгу постачання підприємствам - набувачам «податкової вигоди» на загальну суму ПДВ 199 198,00 грн.

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований не наданням позивачем під час перевірки та після неї до моменту винесення податкового повідомлення-рішення первинних документів, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності. Перевіркою ПП «Електро-Лайф» не підтверджено здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, кількість та розрахунки, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Електро-Лайф» - по ланцюгу постачання.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013 року № 0000280220 на суму 249 270,00 грн., в т.ч. за основним платежем 199 416,00 грн. та штрафними фінансовими (санкціями) 49 854,00 грн.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій по акту перевірки ПП «ТИМАН», який знаходиться у матеріалах справи, сума заниженого податку з ПДВ у розмірі 199 146,00 грн. на серпень 2012 року та штрафна санкція у розмірі 49 854,00 грн. нараховані відповідачем тільки по взаємовідносинам позивача з ПП «Електро-Лайф».

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті від 24.12.2012 року № 5282/271 щодо не спрямованості договору підряду, який укладений між позивачем та ПП «Електро-Лайф», на настання правових наслідків, з наступних причин.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ПП «Електро-Лайф» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ПП «Електро-Лайф» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ПП «Електро-Лайф» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ПП «Електро-Лайф».

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ПП «Електро-Лайф».

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Електро-Лайф» укладено три договори підряду:

- договір № 24/02 від 24.02.2012 року;

- договір № 27/07 від 27.07.2012 року;

- договір № 27/03 від 27.03.2012 року.

Згідно умов даних договорів ПП «Електро-Лайф» зобов'язувалось виконати для позивача підрядні роботи, а саме: пусконалагоджувальні роботи, перевірка, технічне обслуговування лічильників току обліку електричної енергії системи технічного обліку та системи АСКОЕ, поточний ремонт електрообладнання, ремонт кабелів тощо.

Факт виконання ПП «Електро-Лайф» для позивача підрядних робіт за трьома договорами підряду підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач розрахувався з ПП «Електро-Лайф» за виконані підрядні роботи за трьома договорами, що підтверджується копіями платіжних доручень та актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та ПП «Електро-Лайф», які також знаходяться у матеріалах справи.

Судом також встановлено, що ПП «Електро-Лайф» видано позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи та які оформлені у відповідності до норм законодавства України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної податкової служби України свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Електро-Лайф» анульовано 04.03.2013 року, тобто на момент здійснення господарської операції з позивачем у 2012 році ПП «Електро-Лайф» було платником податку на додану вартість та вправі було видавати податкові накладні.

Судом також встановлено, що ПП «Електро-Лайф» має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури, яка видана 26.10.2011 року та діє до 26.10.2016 року. Згідно вказаної ліцензії ПП «Електро-Лайф» вправі виконувати монтаж інженерних мереж.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Електро-Лайф» мав право виконувати роботи для позивача, які вказані у актах здачі-приймання виконаних робіт.

Одночасно судом встановлено із пояснень ПП «Електро-Лайф», які надано на запит суду, що роботи для позивача проведено із використанням обладнання та матеріалів позивача; для виконання підрядних робіт для позивача ПП «Електро-Лайф» уклало договори з фізичними особами.

Факт укладення ПП «Електро-Лайф» договорів з фізичним особами підтверджується копіями договорів № 01/08-8 від 01.08.2012 року, № 01/08-1 від 01.08.2012 року, № 01/08-11 від 01.08.2012 року, № 01/08-7 від 01.08.2012 року, № 01/08-4 від 01.08.2012 року, № 17/04-1 від 17.04.2012 року, № 01/04-3 від 02.04.2012 року, № 27/03-1 від 27.03.2012 року, № 01/04-8 від 02.04.2012 року, які знаходяться у матеріалах справи та з яких вбачається, що фізичні особи виконували для ПП «Електро-Лайф» роботи, які вказані у актах здачі-приймання виконаних робіт, що підписані між позивачем та ПП «Електро-Лайф».

ПП «Електро-Лайф» видало працівникам, що виконували роботи для позивача, відповідні посвідчення, у яких зазначено про те, що фізичні особи пройшли перевірку знань з охорони праці та перевірку знань з технічних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи факт використання ПП «Електро-Лайф» під час здійснення підрядних робіт обладнання та матеріалів позивача підтверджується Актами приймання - передачі матеріалів, обладнання та інструментів для виконання робіт від 30.03.2012 року, від 05.09.2012 року, від 09.08.2012 року, від 03.12.2012 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, відсутність документів, що підтверджують наявність у ПП «Електро-Лайф» власного обладнання та трудових ресурсів для здійснення підрядних робіт не є підставою для висновку про відсутність господарської операції між позивачем та ПП «Електро-Лайф», оскільки з інших документів, а саме: договорів, які укладені між ПП «Електро-Лайф» та фізичним особами, а також актів приймання - передачі матеріалів, обладнання та інструментів для виконання робіт, письмових пояснень ПП «Електро-Лайф», вбачається що ПП «Електро-Лайф» мало трудові ресурси, обладнання та матеріали для виконання підрядних робіт для позивача.

За таких обставин судом встановлено факт здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Електро-Лайф».

Судом відхиляються твердження відповідача про те, що позивач не надав під час перевірки та після неї до моменту винесення податкового повідомлення-рішення первинних документів, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності, оскільки як вбачається з листа позивача від 23.10.2012 року № 0222, який доставлено відповідачу 23.10.2012 року, позивачем надано копії первинних документів щодо взаємовідносин з ПП «Електро-Лайф» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, тобто за той період який відповідач вимагав підтвердити у листі від 12.10.2012 року № 24431/10/15-219.

На підставі викладеного, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0000280220 від 01.02.2013 року Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0000280220 від 01.02.2013 року Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ТИМАН» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 24.04.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін