Ухвала суду № 30881369, 23.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року справа №805/107/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів Чебанова О.О., Лях О.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. у справі № 805/107/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення примусово сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі про визнання дій неправомірними та стягнення примусово сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо відмови у поверненні ОСОБА_2 10 775 грн., сплачених у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10 775 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 15 лютого 2008 року ОСОБА_2 придбав легковий автомобіль марки "Toyota Land Cruiser 200" вартістю 277 750 грн. відповідно довідки-рахунку № 040200.

26 лютого 2008 року ОСОБА_2 сплатив на користь Державного бюджету України збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3% від вартості транспортного засобу, а саме 10 775 грн., що підтверджується квитанцією від 26 лютого 2008 року.

11 грудня 2012 року позивач звернувся до УПФУ з заявою про повернення йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, але листом від 14.12.2012 року відповідач відмовив йому в поверненні вказаного збору.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного на день виникнення спірних відносин) визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно якого платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, на позивача не розповсюджувався обов'язок по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний збір сплачено позивачем 26 лютого 2008 року, а до суду позивач звернувся 03 січня 2013 року, тобто майже через п'ять років після сплати збору.

Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відмова відповідача від 14.12.2012 року про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для застосування місячного строку для звернення до адміністративного суду з дня, коли позивач дізнався про таку відмову, оскільки законом не передбачена можливість досудового порядку вирішення спору по даній категорії справ.

Отже, про порушення своїх прав позивачу було відомо ще 26 лютого 2008 року, але до суду він звернувся лише 03 січня 2013 року, тобто з пропуском шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів вважає, що жодних поважних причини пропуску строку звернення до суду позивачем не надано, нормативно-правові акти та судова практика є загальнодоступною інформацією, а тому підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Крім того, позивач взагалі не заявляв клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Отже, позивач без поважних причин пропустив шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, тому його позов підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та задовольнив позов без дотриманням норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. у справі № 805/107/13-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. у справі № 805/107/13-а - скасувати.

Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення примусово сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий М.І. Старосуд

Судді О.О.Чебанов

О.П.Лях