Постанова № 30880977, 23.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 5016/2693/2012(8/109) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 23.04.2013р.:

від позивача: Лиценко З.В., за довіреністю № 1Д від 05.03.2013р. ;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 12 лютого 2013 року

по справі №5016/2693/2012 (8/109)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс"

до відповідача: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення коштів у сумі 255139 грн. 82 коп.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.04.2013р.

В судовому засіданні 23.04.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.02.2013р. по справі №5016/2693/2012 (8/109) (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Валтекс» до ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення коштів у сумі 255139,82 грн. з посиланням на те, що позивачем в порушення п. 5.2 договору № 37 від 10.04.2012р. не надано відповідний пакет документів, тому неможливо визначити ані строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару, ані час прострочення, за який нараховується пеня та 3 % річних.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ «Валтекс» з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 12.02.2013р. по справі №5016/2693/2012 (8/109) та прийняти нове рішення, яким стягнути з ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ «Валтекс» 214034,39 грн., з яких: 200830,94 грн. основного боргу, 10997,85 грн. пені та 3 % річних у сумі 2205,60 грн. мотивуючи це тим, що всі документи, передбачені п. 5.2 договору № 37 від 10.04.2012р. надавались відповідачу своєчасно при фактичному здійсненні кожної з поставок, а саме: факт надання видаткових накладних підтверджується підписами на примірниках цих документів уповноваженого представника відповідача; факт надання відповідачу податкових накладних підтверджується відсутністю розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між податковими зобов'язаннями ТОВ «Валтекс» та податковим кредитом відповідача, а також відсутністю скарг до ДПА України від відповідача з приводу ненадання позивачем податкових накладних. Крім того, товарно-транспорті накладні, які відповідно до п. 5.2 договору надаються за потреби, були надіслані відповідачу 31.07.2012р. та отримані ним 08.08.2012р., а згодом по одному екземпляру кожного примірника повернуто позивачу. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що факт отримання відповідачем рахунків за поставлений товар підтверджується здійснення відповідачем часткових оплат.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.04.2013р..

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Валтекс», перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - скасувати, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2012р. між ТОВ «Валтекс» (постачальник, позивач) та ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець, відповідач) укладено договір № 37, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві одяг робочий та взуття в асортименті (товар), узгодженими партіями, а покупець зобов'язується його оплатити та прийняти в кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з постачальником. Кількість товару для постачання за договором визначається відповідно до заявок покупця (п.1.1 договору).

Згідно з п.3.1 договору відвантаження кожної партії товару проводиться протягом 12-ти календарних днів після отримання постачальником заявки на партію товару.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата отримання цього товару покупцем та одночасного надання постачальником покупцю документів, вказаних в п.5.2 цього договору.

Відповідно до п.4.2 договору ціна за одиницю товару встановлюється в національній валюті України та є динамічною. Вартість товару визначається постачальником за погодженням з покупцем за п'ять робочих днів до постачання цього товару.

За п.4.3 договору покупець здійснює оплату товару відповідно виставленого рахунку з відтермінуванням платежів протягом 45-ти календарних днів після отримання товару та виконання п.5.2 договору. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок - фактура від постачальника. При затримці виконання п.5.2, відлік строку оплати за товар розпочинається з дати отримання відповідних документів.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний надати покупцеві такі документи на товар, що постачається: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, оформлену відповідно до діючого Податкового кодексу України, товарно-транспортну накладну (за потреби).

Згідно з п. 5.3 договору за прострочення терміну оплати, вказаного в п.4.3 на поставку для кожної партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення, діючої у період прострочення платежу.

Відповідно до п.8.2 договору заявки на відвантаження товару у випадку їх передачі факсимільним або електронним зв'язком приймаються постачальником до виконання.

На виконання умов договору ТОВ «Валтекс» поставило ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" товар на загальну суму 240830,94 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000778 від 27.04.2012р. на суму 78321,60 грн., №РН-0000844 від 08.05.2012р. на суму 22140,00 грн., №РН-0001051 від 30.05.2012р. на суму 140369,34 грн., які підписані уповноваженим представником ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за відповідними довіреностями (арк. спр. 17-18).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не здійснило оплату поставленого товару у встановлений п.4.3 договору строк, внаслідок чого у ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" утворилась заборгованість перед ТОВ «Валтекс» у сумі 240830,94 грн.

З метою досудового врегулювання спору 13.06.2012р. ТОВ «Валтекс» на адресу ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надіслано вимогу про виконання грошового зобов'язання за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №РН-0000778 від 27.04.2012р. на суму 78321,60 грн., яка отримана покупцем 25.06.2012р..

21.06.2012р. позивачем була надіслана відповідачу Претензія №1 з проханням сплатити борг за видатковими накладними №РН-0000778 від 27.04.2012р. на суму 78321,60 грн., №РН-0000844 від 08.05.2012р. на суму 22140,00 грн., а також 353,09 грн. пені і 70,81 грн. 3 % річних, які нараховані на суму 78321,60 у зв'язку з простроченням терміну оплати за накладною №РН-0000778 від 27.04.2012р.. Дана претензія отримана відповідачем 27.06.2012р.

Проте, ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на вищезазначені вимогу і претензію відповідей на надіслало.

05.07.2012р. ТОВ «Валтекс» на адресу відповідача надіслана ще одна Претензія №3 (Досудове попередження) на суму 101577,52, з врахуванням основного боргу, пені та 3 % річних, отримана відповідачем 12.07.2012р.

18.07.2012р. за вих №Юр/1254 ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надіслало ТОВ «Валтекс» відповідь на Досудове попередження від 05.07.2012р., де відповідач зазначає про неможливість здійснення оплати через відсутність товарно-транспортних накладних.

Товарно-транспортні накладні були надіслані відповідачу 31.07.2012р. та отримані ним 08.08.2012р., а згодом по одному екземпляру кожного примірника повернуто позивачу з відповідними підписами відповідача

Всупереч умовам договору, ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" так і не здійснило оплати за поставлений товар, що стало підставою звернення ТОВ «Валтекс» до господарського суду Миколаївської області про стягнення основного боргу у сумі 240830,94 грн., 11918,62 грн. пені та 3 % річних у сумі 2390,26.

08.01.2013р. від ТОВ «Валтекс» за вих. № 03/01 надійшла заява про зменшення позовних вимог, оскільки позивачем помилково не враховано часткову оплату, здійснену відповідачем, на загальну суму 40000,00 грн., а саме: 10.08.2012р. - 5000,00 грн.; 21.09.2012р. - 35000,00 грн., що вбачається з виписки банку за особовим рахунком позивача (арк. спр. 68-69).

Таким чином, сума заборгованості ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перед ТОВ «Валтекс» складає 214034,39 грн., з яких: 200830,94 грн. основного боргу, 10997,85 грн. пені та 2205,60 грн. - 3 % річних.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, на підставі видаткових накладних №РН-0000778 від 27.04.2012р., №РН-0000844 від 08.05.2012р., №РН-0001051 від 30.05.2012р. ТОВ «Валтекс» поставило товар ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на загальну суму 240830,94 грн.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" лише частково сплатило заборгованість за договором на суму 40000,00 грн., що підтверджується випискою банку.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний надати покупцеві такі документи на товар, що постачається: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, оформлену відповідно до діючого Податкового кодексу України, товарно-транспортну накладну (за потреби).

Господарським судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем документів, відповідно до п.5.2 договору, таким чином неможливо встановити строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару, а також період прострочення, за який нараховується пеня та 3 % річних.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що поставка товару підтверджується видатковими накладними №РН-0000778 від 27.04.2012р., №РН-0000844 від 08.05.2012р., №РН-0001051 від 30.05.2012р., які підписані уповноваженим представником відповідача.

Факт надання відповідачу податкових накладних підтверджується відсутністю розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між податковими зобов'язаннями ТОВ «Валтекс» та податковим кредитом відповідача, а також відсутністю скарг до ДПА України від відповідача з приводу ненадання позивачем податкових накладних.

Товарно-транспортні накладні, які відповідно до п. 5.2 договору надаються за потреби, надіслані відповідачу 31.07.2012р. та отримані ним 08.08.2012р..

Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що факт отримання відповідачем рахунків за поставлений товар підтверджується здійснення відповідачем часткових оплат, оскільки з виписки банку за особистим рахунком позивача вбачається, що 10.08.2012р. відповідачем сплачено 5000,00 грн. - оплата за жилет сигнальний згідно рахунку №СФ-0000653 від 27.04.2012р.; 21.09.2012р. - 35000,00 грн. - оплата за жилет сигнальний згідно рахунку №СФ-0000653 від 27.04.2012р., за черевики робочі згідно рахунку № СФ-0000643 від 26.04.2012р..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Валтекс» до ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" належним чином обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, ТОВ «Валтекс» просило господарський суд стягнути із ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" пеню у розмірі 10997,85 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.3 договору за прострочення терміну оплати, вказаного в п.4.3 на поставку для кожної партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення, діючої у період прострочення платежу.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

У позовній заяві ТОВ «Валтекс» також просило стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 2205,60 грн..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок розміру 3% річних, апеляційний господарський суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Валтекс» про стягнення із ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 3% річних в сумі 2205,60 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 12.02.2013р. по справі №5016/2693/2012 (8/109) слід скасувати, а апеляційну ТОВ «Валтекс» - задовольнити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.02.2013р. по справі №5016/2693/2012 (8/109) скасувати, виклавши резолютивну частину вказаного рішення в наступній редакції

« Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, код ЄДРПОУ 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Городинського, 2, код ЄДРПОУ № 32393877) основний борг у сумі 200830,94 (двісті тисяч вісімсот тридцять) грн. 94 коп., пеню у розмірі 10997,85 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 85 коп., три відсотки річних з простроченої суми у розмірі 2205,60 (дві тисячі двісті п'ять) грн. 60 коп., 5102,80 (п'ять тисяч сто дві) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору».

Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, код ЄДРПОУ 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Городинського, 2, код ЄДРПОУ № 32393877) 2140,35 (дві тисячі сто сорок) грн. 35 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 24.04.2013р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.