Ухвала суду № 30879341, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

17 квітня 2013 року Справа №827/725/13-аОкружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

Судді - Шаповала І.І., секретаря судового засідання - Бойко І.В.,

за участю представника позивача - Татарашвілі Папуни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради, в якому просив:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення СМР від 12.09.2012р. № 4206 про відмову в дачі згоди на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0980 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка).

2. Зобов'язати СМР повторно розглянути питання про дачу згоди громадянинові ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0, 980 га, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка).

Частиною 2 ст. 18 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року (далі - Пленум), при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу України, п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України.

Згідно п. 7 Пленуму, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Таким чином Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року чітко визначив компетенцію загальних судів щодо розгляду справ, які виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з адміністративного позову та наданих матеріалів, фізична особа-позивач оскаржує питання щодо ненадання Севастопольською міською радою дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто з огляду на вище викладене, ця справа не підсудна Окружному адміністративному суду міста Севастополя, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень. З урахуванням правової позиції Пленуму ВССУ № 3 від 01 березня 2013р. земельні відносини, суб'єктами яких є (як у даному випадку) фізична особа та орган місцевого самоврядування регулюються земельним і цивільним законодавством і даний спір є приватноправовим, оскільки виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права при здійсненні позивачем суб'єктивного цивільного права на земельну ділянку і тому цей спір підлягає розгляду відповідним місцевим районним судом м. Севастополя в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Викладене свідчить про те, що ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і тому не може бути розглянута в Окружному адміністративному суду м. Севастополя.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. п. 1 ч. 1 ст. 157, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі № 827/725/13-а за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачу, що для розгляду цієї справи він має звертатися до відповідного місцевого районного суду м. Севастополя.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення цієї ухвали.

Суддя /підпис/ І.І. Шаповал.

З оригіналом згідно.

Суддя І.І. Шаповал.