ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.04.13 Справа№ 914/1284/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан», смт. Куликів,до відповідача:Львівського національного аграрного університету, м. Дубляни,про: стягнення 27 000,00 грн.Суддя М.М. Синчук При секретарі Гринчишин О. За участю представників:позивача:Панюра Н.Ф. - довіреність від 11.11.2012 р.відповідача:Не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» до Львівського національного аграрного університету про стягнення 27 000,00 грн. Ухвалою від 03.04.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.04.2013 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг №01/08-11 від 01.08.2011 р. не здійснив оплати за наданні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 27 000,00 грн.
В судове засідання 23.04.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 03.04.2013 р. виконав, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
В судове засідання 23.04.2013 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення №08068404 від 08.04.2013 р., причин неприбуття в судове засідання не з'явився не повідомив, вимог ухвали суду від 03.04.2013 р. не виконав.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено Договір про надання послуг №01/08-11 від 01.08.2011 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець (позивач у справі) бере на себе зобов'язання провести збирання зернових культур на площі 140 га на паливі замовника, відповідно до актів виконаних робіт (наданих послуг), що є невід'ємною частиною цього Договору, де міститься повна назва послуг, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість послуг, та замовник зобов'язується прийняти та здійснити оплату на умовах цього Договору.
01.08.2011 р. між сторонами у справі підписано Додаток №1 (Специфікацію) до Договору про надання послуг №01/08-11 від 01.08.2011 р., де погоджено договірну ціну на товар, яка є підставою для проведення взаємних розрахунків та платежів між сторонами.
Відповідно до п. 2.1. Договору виконавець надає послуги за договірною ціною, вказаною у актах виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно п. 2.2. Договору загальна сума договору визначається сумою всіх актів виконаних робіт (наданих послуг), які є невід'ємною частиною цього Договору і становить 42 000,00 грн., з розрахунку 300,00 грн. за 1 га (з ПДВ).
На виконання умов Договору позивачем виконано роботи (надано послуги) на суму 27 000,00 грн., що підтверджується Актом виконаних механізованих робіт №1 від 30.08.2011 р.
Відповідно до п. 2.3. Договору замовник зобов'язаний провести розрахунок з виконавцем за надані послуги до 31.12.2011 р.
На день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 27 000,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторонни та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, між сторонами у справі укладено Договір про надання послуг №01/08-11 від 01.08.2011 р., на виконання умов якого позивачем виконано роботи (надано послуги) на суму 27 000,00 грн., що підтверджується Актом виконаних механізованих робіт №1 від 30.08.2011 р.
Відповідно до п. 2.3. Договору замовник зобов'язаний провести розрахунок з виконавцем за надані послуги до 31.12.2011 р.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
В судове засідання 23.04.2013 р. представник відповідача не з'явився, доказів оплати заборгованості в розмірі 27 000,00 грн. суду не представлено.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд вважає, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 000,00 грн. заборгованості є обгрунтованими, доведеними зібраними по справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати потрібно покласти на нього.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Львівського національного аграрного університету (адреса: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. В.Великого, 1; ідентифікаційний код 00493735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» (адреса: 80362, Львівська область, смт. Куликів, вул. Шевченка, 65; ідентифікаційний код 32141207) 27 000,00 грн. - заборгованості, 1 720,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.
Судове рішення № 30877386, Господарський суд Львівської області було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1284/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: