Рішення № 30877352, 18.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.2013 Справа № 920/423/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Охтирський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго», м.Охтирка, Сумської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

про внесення змін до договору

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивача Лебець О.Ф., довіреність № 10-19/17-Д/32 від 02.07.2012 року;

Від відповідача: Блінова С.О., довіреність № юр-769/д від 12.12.2012 року;

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд вважати укладеним в редакції, запропонованій позивачем, додаток № 4 «Про порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 282 від 25.12.2008 року, укладеного між ПАТ «Сумиобленерго» та ПАТ «Укрнафта», а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 1147 грн. 00 коп.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 25/1078 від 02.04.2013 року, в якому проти позову заперечує і просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що підприємством відповідача була отримана пропозиція відповідача про укладення додаткової угоди б/н від 25.01.2013 року до договору про постачання електричної енергії № 282 від 25.12.2008 року, дана угода була підписана відповідачем з протоколом розбіжностей відносно п.6,7 додатку № 4 «Порядок розрахунків» і направлена на адресу позивача, при цьому зазначає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з даним позовом. Пункти договору, зазначені споживачем в протоколі розбіжностей, повністю відповідають положенням Правил користування електричною енергією.

Позивач подав письмові пояснення з урахуванням заперечень відповідача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач подав письмові пояснення по справі № 25/1300 від 17.03.2013 року, в яких зазначає, що розбіжності, які не врегульовані сторонами, є лише пункти 6 та 7 додатку № 4. На думку відповідача, позивачем пропозиції відповідача щодо викладення п.6 та п.7 «Порядку розрахунків» додатку № 4 до договору прийняті, оскільки позивач у двадцятиденний термін з моменту отримання протоколу розбіжностей від 11.02.2013 року не передав до суду розбіжності. Також відповідач вказує на те, що сплата пені, 3% річних та інфляційних збитків з планових платежів (попередня оплата) не передбачена чинним законодавством України. За таких обставин просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 1.3. розділу 12 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (далі - ПКЕЕ), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

25.12.2008 року між ПАТ «Сумиобленерго» та ПАТ «Укрнафта» був укладений договір про постачання електричної енергії № 282, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався сплачувати вартість спожитої електроенергії та здійснювати інші платежі, передбачені умовами договору та додатками до нього.

Відповідно до розділу 2 договору сторони домовились керуватися Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Сумиобленерго» в особі філії «Охтирський район електричних мереж» направив ПАТ «Укрнафта» в особі Качанівського газопереробного заводу проект додаткової угоди від 25.01.2013 року з проектом додатку № 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 282 від 25.12.2008 року, викладеним в новій редакції.

Відповідач не погодившись з п.6 та п.7 додаткової угоди, повернув підписану з приміткою «З протоколом розбіжностей» додаткову угоду від 25.01.2013 року та додаток № 4.

20.02.2013р. позивач отримав протокол розбіжностей від 11.02.2013 року до додатку № 4 до договору.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на ст.181 ГПК України і вказує на те, що позивач порушив двадцятиденний строк щодо врегулювання розбіжностей та передачу спору на вирішення суду.

Слід зазначити, що стаття 181 Господарського процесуального кодексу України стосується загального порядку укладення господарських договорів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем у справі вже укладений договір про постачання електричної енергії № 282 від 25.12.2008 року, між сторонами виник спір стосовно п.6 та п.7 додатку № 4 до договору (змін умов договору).

Порядок зміни господарських договорів передбачено ст.188 Господарського кодексу України. Зокрема, відповідно до ч. ч. 3 та 4 цієї статті сторона, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Виходячи із змісту ст.188 ГК України на відміну від загального порядку укладення господарських договорів згідно зі ст. 181 ГК, право зацікавленої сторони на звернення до суду із вимогою щодо зміни умов договору у разі недосягнення згоди або неодержання відповіді виникає незалежно від дотримання двадцятиденного строку, оскільки такий строк ч. 3 ст. 188 ГК передбачений лише для повідомлення сторони про результати розгляду пропозиції про зміну умов договору. Отже строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено.

Суд розглянувши позовні вимоги, вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарські договори відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі підписаний додаток № 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 282 від 25.12.2008 року з протоколом розбіжностей, не досягнуто згоди щодо п.6 та п.7, тобто залишились неврегульовані питання коригування договірної величини споживання електричної енергії та питання стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків з планових платежів. Щодо пунктів 1-5, 8, 9 додатку № 4 спір відсутній.

Пункт 6 додатку № 4 до договору № 282 викладено позивачем наступним чином:

«При потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Для здійснення коригування договірної величини споживання електричної енергії у відповідності до п.4.4. ПКЕЕ, споживач звертається до постачальника із заявою не пізніше, ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.

Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику».

Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника».

Відповідачем згідно протоколу розбіжностей п.6 Додатку № 4 до Договору № 282 від 25.12.2008 року «Порядок розрахунків» викладено в наступній редакції:

«Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви.

Пропозиція споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживач відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», сплачує постачальнику двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії».

Суд погоджується з наведеним позивачем обґрунтуванням, що пункт 6 додатку № 4 до договору в редакції відповідача не містить процедури відмови постачальником в коригуванні договірних величин, передбаченої п.4.4 ПКЕЕ, а саме: постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування.

Пункт 5.5. ПКЕЕ містить умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, серед них: порядок погодження, встановленні, перегляду та коригування договірних величин; відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин.

Порядок коригування договірних величин в діючих умовах договору та в запропонованій відповідачем редакції п.6 додатку № 4 до договору не містить підстави відмови в коригуванні та не має переліку всіх передбачених договором зобов'язань, враховуючи попередню оплату заявленого обсягу електроенергії.

Редакція позивача п.6 додатку № 4 до договору не забороняє звертатись відповідачу із заявою щодо коригування договірних величин протягом розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, пункт 6 додатку № 4 до договору в редакції позивача враховує порядок розрахунків, визначений п.2 додатку № 4 та конкретизує перелік зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором: «Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 до договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу».

Запропонована відповідачем редакція абз.4 п.6 додатку № 4 до договору не відображає суті положень ст.26 Закону України «Про електроенергетику».

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Суд дослідивши матеріали, справи приходить до висновку що п.6 додатку № 4 до договору «Порядок розрахунків» в редакції, запропонованій позивачем, в цілому є таким, що відповідає вимогам законодавства. При цьому, абзац 2 п.6 необхідно викласти в редакції п. 4.4 ПКЕЕ: «Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду».

Також між сторонами у справі виник спір щодо п.7 додатку № 4 до договору. В редакції позивача п.7 викладено наступним чином: «У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках».

Відповідач у протоколу розбіжностей запропонував наступну редакцію п. 7 додатку № 4: «У разі несвоєчасної оплати вартості обсягів фактично спожитої електричної енергії (за минулий розрахунковий період), постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується; на суму боргу здійснюється нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Пеня, інфляційні збитки та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках».

Суд погоджується із запереченнями відповідача, що викладення позивачем пункту 7 додатку № 4 до договору № 282 стосовно стягнення пені, 3 % річних з планових платежів не відповідає вимогам ПКЕЕ та положенням законодавства.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору (в редакції від 25.01.2013 р.), щодо якого спір між сторонами відсутній, споживач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

до 10 дня розрахункового періоду 34%;

до 20 дня розрахункового періоду 33%;

до 30 (31) дня розрахункового періоду 33%.

Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ планові платежі - це перерахування коштів частинами з певною періодичністю (плановий період) протягом розрахункових періодів.

Споживач відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу відповідного класу на обсяг електричної енергії, заявленої на поточний розрахунковий період із врахуванням відсотка планового платежу. В разі, якщо здійснена оплата першого планового платежу перевищує розрахункову суму, понад розрахункові кошти зараховуються як оплата наступного планового платежу.

Отже, відповідач по договору здійснює оплату за заявлений обсяг електроенергії, яка буде передана відповідачу в майбутньому (протягом розрахункового періоду).

Пунктом 1 додатку № 4 сторони визначили, що розрахунковим періодом вважається період з 20 числа місяця до 19 числа наступного місяця. Показники розрахункових засобів обліку фіксуються 20 числа кожного місяця та оформляються Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що п. 4.2.1. договору № 282 містить правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, в якому зазначається, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 4, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За договором про постачання електричної енергії № 282 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії. У відповідності до п. 2.1.2 договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Сторони у договорі № 282 визначили, що електрична енергія є різновидом товару та оплата за неї здійснюється плановими платежами з наступним перерахунком.

Відповідно ст. 230 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 549 ЦК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно п.8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

Суд погоджується з поясненнями позивача, що сплата пені, 3 % річних та інфляційних збитків з планових платежів не передбачена чинним законодавством України. Умовою застосування штрафної санкції (пені) є наявність заборгованості споживача перед Постачальником за спожиту електроенергію. Кількість остаточно спожитої у розрахунковому періоді електроенергії, а отже і суму заборгованості по її оплаті з урахуванням проведення (чи непроведення) планових платежів, можливо встановити лише на підставі Акту про обсяги спожитої електроенергії, що складається один раз на розрахунковий період (місяць) - 20 числа кожного місяця.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що пункт 7 «Порядку розрахунків» додатку № 4 до договору повинен бути викладений в редакції відповідача.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного вище, позивачем частково доведені заявлені позовні вимоги. За таких обставин вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме п.6 додатку № 4 до договору № 282 викласти в редакції позивача за виключенням абзацу 2, а п.7 додатку № 4 до договору № 282 викласти в редакції, запропонованій відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача і відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в розмірі 573 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Пункт 6 додатку № 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 282 від 25.12.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» викласти в наступній редакції:

«При потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.

Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику».

Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника».

3.Пункт 7 додатку № 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 282 від 25.12.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» викласти в наступній редакції:

«У разі несвоєчасної оплати вартості обсягів фактично спожитої електричної енергії (за минулий розрахунковий період), Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується; на суму боргу здійснюється нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Пеня, інфляційні збитки та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках».

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м.Київ, Шевченківський район, пров. Несторівський, 3-5; код 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Сумської філії «Охтирський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго» (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул. Снайпера, 84; код 37785014) 573 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.04.2013 року.

СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО