Постанова № 30877296, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

22 квітня 2013 року Справа №2а-15666/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявоюДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової службидо:товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд», Київського державного підприємства «Ізумруд»простягнення податкової заборгованості,ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Святошинському районі, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, з урахуванням заяви, прийнятої до розгляду 27 лютого 2013 року, до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» (далі - ТОВ «Завод «Ізумруд», відповідач-1), в якому просить стягнути з останнього податкову заборгованість в розмірі 1431963грн. 36коп. з рахунків у банках такого платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Завод «Ізумруд» є правонаступником прав і обов'язків Київського державного підприємства «Ізумруд» (далі - КДП «Ізумруд»), за яким станом на 01 листопада 2012 року згідно з даними АІС «Облік податків і платежів» обліковується податковий борг у розмірі 1431963грн. 36коп. Вказувалось також на те, що оскільки відповідач-1 є правонаступником КДП «Ізумруд», тому підстав для повторного направлення ТОВ «Завод «Ізумруд» вимог, які надсилались державному підприємству, податковий орган не вбачає. Зауважувалось на тому, що заборгованість на час вирішення даного спору відповідачем не погашена, що зумовило подання даного позову.

ТОВ «Завод «Ізумруд» стосовно задоволення заявленого позову заперечує, посилаючись на протиправність заявлених податковим органом вимог. У судовому засіданні представник відповідача-1 зазначав, що на час вирішення даного спору КДП «Ізумруд» є самостійною юридичною особою та платником податків і інших платежів, який може самостійно нести зобов'язання зі сплати своїх зобов'язань перед державою. Вказував на те, що комісією з припинення КДП «Ізумруд» передавальний акт не складався і КДП «Ізумруд» та ТОВ «Завод «Ізумруд» не підписувався. Представник відповідача звертав увагу на те, що ТОВ «Завод «Ізумруд» до внесення запису про державну реєстрацію припинення КДП «Ізумруд» до Єдиного державного реєстру не повинно відповідати за його зобов'язаннями. Зауважувалось на тому, що жодної податкової вимоги відповідач-1 не одержував, а тому взагалі відсутні правові підстави для подання даного позову. Також представник ТОВ «Завод «Ізумруд» просив врахувати й те, що податковий орган обізнаний про реорганізацію КДП «Ізумруд», проте не звертався до комісії з припинення юридичної особи з відповідними вимогами.

Ухвалою суду від 28 березня 2013 року (протокольною) до участі у даній справі залучене Київське державне підприємство «Ізумруд» як другий відповідач (далі - КДП «Ізумруд», відповідач-2), позивача зобов'язано надіслати копію заявленого позову та роз'яснено право на уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні представник ДПІ у Святошинському районі повідомив, що позивач не вбачає підстав для уточнення заявлених вимог, а тому просить задовольнити даний позов у повному обсязі.

КДП «Ізумруд» прибуття повноважного представника у судове засідання не забезпечило, тоді як належним чином повідомлене про розгляд даної справи.

Ухвалою суду від 18 квітня 2013 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши пояснення представників позивача та відповідача-1, судом встановлено наступне.

КДП «Ізумруд» (код ЄДРПОУ 05792885) зареєстроване ДПІ у Святошинському районі як платник податків і зборів.

Станом на 01 листопада 2012 року за КДП «Ізумруд» згідно з даними АІС «Облік податків і платежів» обліковується податковий борг у розмірі 1431963грн. 36коп., який виник у зв'язку з несплатою:

- податку на додану вартість - 867473грн. 17коп.;

- податку з власників наземних транспортних засобів - 442грн. 26коп.;

- земельного податку з юридичних осіб - 547508грн. 98коп.;

- комунального податку - 5562грн. 49коп.;

- збору за спеціальне використання води - 5391 грн. 74гоп.;

- за надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 244грн. 16коп.;

- зборів за забруднення навколишнього природного середовища - 1357грн. 56коп.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи.

Разом з тим, згідно з наказом Фонду державного майна України «Щодо прийняття рішення про припинення КДП «Ізумруд» №3275 від 09 серпня 2012 року та наказом Фонду державного майна України «Щодо внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 09.08.2012 року №3275 «Щодо прийняття рішення про припинення КДП «Ізумруд» від 14 листопада 2012 року №3827 прийнято рішення про припинення Київського державного підприємства «Ізумруд» як юридичної особи, шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд».Також вказаними наказами утворено комісію з припинення юридичної особи КДП «Ізумруд» та встановлено строки для заявлення кредиторами своїх вимог до КДП «Ізумруд» як юридичної особи, що припиняється, - не менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення КДП «Ізумруд» як юридичної особи, шляхом приєднання до ТОВ «Завод «Ізумруд».

Сторонами на дослідження суду не надавались письмові докази, які б свідчили про те, що комісія з припинення КДП «Ізумруд» склала та підписала передавальний акт, який би містив положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань останнього, стосовно всіх його кредиторів та боржників.

Крім того, з наявних у справі доказів вбачається (представниками сторін не спростовувалось), що КДП «Ізумруд» на час вирішення даного судового спору є зареєстрованою самостійною юридичною особою, яка наділена цивільною дієздатністю та правоздатністю, перебуває в стані припинення, яким керує відповідна комісія.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною, або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до підпункту 67.1.1 пункту 67.1 статті 67 Кодексу, у разі, коли внаслідок припинення платника податків - юридичної особи шляхом реорганізації частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною, такі податкові зобов'язання чи борг переходять (розподіляються) до юридичних осіб - правонаступників реорганізованої юридичної особи у порядку, визначеному цим Кодексом.

У частині 1 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до частини 2 статті 104 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Частиною 1 статті 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення передбачено у статті 107 Цивільного кодексу України, згідно з якою, зокрема, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

Як судом встановлено, наказами №3275 від 09 серпня 2012 року та №3827 від 14 листопада 2012 року Фонду державного майна України прийнято рішення про припинення КДП «Ізумруд» як юридичної особи, шляхом приєднання до ТОВ «Завод «Ізумруд».

Зазначеними наказами Фонду державного майна України утворено комісію з припинення юридичної особи КДП «Ізумруд» та встановлено строки для заявлення кредиторами своїх вимог до КДП «Ізумруд» як юридичної особи, що припиняється, не менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення КДП «Ізумруд» як юридичної особи, шляхом приєднання до ТОВ «Завод «Ізумруд». Так, комісія з припинення КДП «Ізумруд» передавального акту, який би містив положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань останнього, стосовно всіх його кредиторів та боржників, не складала та, відповідно, в органи за місцем державної реєстрації КДП «Ізумруд» та його правонаступника ТОВ «Завод «Ізумруд» не передавала.

КДП «Ізумруд» є зареєстрованою самостійною юридичною особою, яка перебуває в стані припинення та якою керує комісія з припинення.

Врахувавши наведене, а також те, що запису про реєстрацію припинення КДП «Ізумруд» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не вносилось та передавального акту не реєструвалось, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати ТОВ «Завод «Ізумруд» правонаступником КДП «Ізумруд».

Таким чином, є наявним висновок, що підстави для переходу чи розподілу податкових зобов'язань та боргів КДП «Ізумруд» до ТОВ «Завод «Ізумуд» відсутні, у зв'язку з чим немає підстави для стягнення з останнього податкового боргу, який виник у КДП «Ізумруд».

Щодо обґрунтувань позивача про необхідність стягнення податкового боргу КДП «Ізумруд» з ТОВ «Завод «Ізумруд», оскільки останнє прийняло на себе боргові зобов'язання за договором купівлі-продажу від 06 липня 2012 року №273, суд зазначає наступне.

Так, договором від 07 листопада 2012 року про переведення боргу за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу КДП «Ізумруд» від 06 липня 2012 року №273, ТОВ «ІМПЕРІЯ КОМФОРТУ» перевело на ТОВ «Завод «Ізумруд» боргові зобов'язання за договором купівлі-продажу від 06 липня 2012 року №273.

Разом з тим, згідно з протоколом №1 проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу від 23 лютого 2012 року переможцем аукціону та покупцем цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства «Ізумруд» стало ТОВ «ІМПЕРІЯ КОМФОРТУ», у зв'язку з чим між Фондом державного майна України та ТОВ «ІМПЕРІЯ КОМФОРТУ» укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу КДП «Ізумруд» №273 від 06 липня 2012 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору №273 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу КДП «Ізумруд» на аукціоні від 06 липня 2012 року продавець зобов'язується передати у власність покупцю цілісний майновий комплекс КДП «Ізумруд», а покупець зобов'язується прийняти по акту приймання-передачі об'єкт приватизації, сплатити ціну продажу і виконати умови, що визначені в цьому договорі.

Об'єкт приватизації належить державі Україна в особі Фонду державного майна України та КДП «Ізумруд» на праві державної власності та складається з визначеного договором майна на підставі визначених договором документів.

Актом №394 приймання-передачі цілісного майнового комплексу КДП «Ізумруд» від 06 серпня 2012 року ТОВ «ІМПЕРІЯ КОМФОРТУ» передано ряд об'єктів нерухомості, які входять до складу цілісного майнового комплексу відповідача-2.

Отже, з наведеного випливає, що ТОВ «ІМПЕРІЯ КОМФОРТУ» в результаті укладення договору від 06 липня 2012 року №273 стало власником цілісного майнового комплексу, яке належало на праві власності Фонду державного майна України та КДП «Ізумруд».

Відтак, посилання позивача на те, що ТОВ «Завод «Ізумруд» прийняло на себе боргові зобов'язання КДП «Ізумруд» є помилковим, а отже відсутні підстави для їх виконання ТОВ «Завод «Ізумруд».

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, податковим органом не доведено обґрунтованості заявленого позову, тоді як посилання останнього в межах заявлених вимог спростовано у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вище викладене, положення, зокрема, статей 11, 50, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення податкового боргу КДП «Ізумруд» з ТОВ «Завод «Ізумруд» є такою, що суперечить податковому законодавству, а тому позивач безпідставно звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача-1 суми податкової заборгованості, що усуває правові підстави для його задоволення.

Керуючись статтями 7-11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя(підпис) О.В. Пісоцька