Постанова № 30877283, 22.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6819/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Дем'янова В.А.,

представника відповідача - Оринчина В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" (далі- позивач, ТОВ "НЕТСо") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, Полтавська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042301 від 27.06.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про нікчемність правочину, укладеного з ТОВ "Макростаб", та донарахування податку на прибуток у розмірі 130949,00 грн, оскільки правильність формування валових витрат у розмірі 211877 грн та валових доходів у розмірі 254252,00 грн по господарським операціям з цим контрагентом є документально підтвердженою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи на здійснення контрагентом позивача - ТОВ "Макростаб" діяльності з наданням податкової вигоди для третіх осіб, зокрема ТОВ "НЕТСо".

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 23.05.2012 по 06.06.2012 Полтавською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НЕТСо" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2012.

За результатами перевірки складено акт від 13.06.2012 №848/22/23812829, в якому зафіксовано порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо заниження валових доходів у розмірі 254252,00 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 62129,00 грн; пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу щодо завищення витрат у розмірі 211877,00 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 51786,00 грн.

За змістом акту перевірки донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 130949,00 грн зумовлено заниженням ТОВ "НЕТСо" валових доходів у розмірі 254252,00 грн внаслідок невключення до складу "Інші доходи" вартості продукції, безкоштовно отриманої від третіх осіб, та завищенням валових витрат у розмірі 211877,00 грн в результаті безпідставного включення до складу витрат сум, сплачених по неіснуючим господарським операціям з ТОВ "Макростаб", правочини з яким за наслідками проведених перевірок фінансово-господарської діяльності визнані нікчемними.

На підставі акту перевірки Полтавською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000042301 від 27.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 130949,00 грн (113973,00 грн-за основним платежем, 17034,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).

За наслідками адміністративного оскарження скаргу ТОВ "НЕТСо" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення-без змін.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 334/94) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі -Закон № 334/94) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Аналізуючи письмові докази, представлені ТОВ "НЕТСо" на підтвердження виконання приписів вказаних норм при обліку господарських операцій з ТОВ "Макростаб", судом з'ясовано, що 15.04.2010 між позивачем та ТОВ "Макростаб" укладено договір № 15/04-02, відповідно до якого ТОВ "Макростаб" зобов'язувався передати у власність покупця товар, а ТОВ "НЕТСо"- прийняти та оплатити. Вартість товару вказана в рахунках - фактурах та накладних на поставку товару, які являються невід'ємною частиною даного договору. Умови поставки товару - самовивіз зі складу продавця (Київська обл., Броварський район, с.Димитрово, вул.Дмитрова, 2Г) (а.с. 86-88 Т.1).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ТОВ "Макростаб" товар (витратні матеріали та хімічні сполуки для виготовлення плит ПВХ) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с.59-104 Т.1). податкових накладних (а.с.105-120 Т.1), товарно-транспортних накладних (а.с.121-134, 136 Т.1), банківських виписок (а.с. 24-39 Т.2).

Облік придбаного товару позивач відобразив у картках складського обліку матеріалів (а.с.165-184, т.1) та накладних на внутрішнє переміщення (а.с.137-164, т.1).

Також позивач надав суду докази використання придбаного товару у власній господарській діяльності, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с.185-214 Т.1) та терміновими звітами про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (а.с. 215-244 Т.1).

Отже, матеріалами справи підтверджується реальність поставки товару за договором № 15/04-02 від 15.04.2010, отримання позивачем від ТОВ "Макростаб" товару, проведення оплати та подальшої реалізації, а тому суд вважає доведеним факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ТОВ "Макростаб".

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

За приписами статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

З огляду на вказані норми, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на порушення ТОВ "Макростаб" приписів частини 5 статті 203, частин 1,3 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України.

При прийнятті рішення судом також враховано такі обставини. На підставі акту перевірки від 13.06.2012 №848/22/23812829, в якому зроблено висновки про порушення позивачем приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Податковогго кодексу Украхни у зв'язку з придбанням товару на підставі нікчемного правочину за договором № 15/04-02 від 15.04.2010, Полтавською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 27.06.2012, яким ТОВ "НЕТСо" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з ПДВ на 48 569,75 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 адміністративний позов ТОВ "НЕТСо" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Полтавської МДПІ № 0000052301 від 27.06.2012.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2013 апеляційну скаргу Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 у справі № 2а-1670/6819/12, яка набрала законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у справі № 2а-1670/6819/12, суд виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Макростаб", використання товару у власній господарській діяльності підтверджується первинним документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, оформленими відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а також податковими накладними, оформленими згідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що відображені в акті перевірки висновки перевіряючих про заниженням валових доходів у розмірі 254252,00 грн та завищенням валових витрат у розмірі 211877,00 грн не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, з державного бюджету України на користь ТОВ "НЕТСо" підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 1309,58 грн, сплачені згідно з квитанцією від 25.10.2012.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000042301 від 27 червня 2012 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" витрати у вигляді судового збору у розмірі 1309 гривень 58 копійок, сплачені згідно з квитанцією від 25 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 24 квітня 2013 року.

Суддя С.М. Серга