Ухвала суду № 30876095, 02.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/7869/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача Дашко М.В.

представника відповідача Чирва Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-1670/7869/12

за позовом Приватного підприємства "Сула - 2009"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 р. позов ПП "СУЛА - 2009" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС № 0000081555/124 від 21.08.2012 р.; № 0000051555/125 від 21.08.2012 р.; № 0000061555/126 від 21.08.2012 р.; № 0000071555/127 від 21.08.2012 р.

Кременчуцька ОДПІ Полтавської області ДПС (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Сула-2009" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 2579/15-507/36618542 від 01.08.2012 р. (т. 1, а. с. 33-52).

В акті перевірки податковий орган зазначає про порушення позивачем :

- п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.4. 200.6., 200.7, 200.14 ст. 200 ПК України внаслідок завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за квітень 2012 р. на суму 99 563,00 грн.;

- п. 200.4. 200.6., 200.7, 200.14 ст. 200 ПК України у зв'язку із заниженням суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за травень 2010 р. на суму 18 830,00 грн.;

- п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.4. 200.6., 200.7, 200.14 ст. 200 ПК України внаслідок завищення залишку від'ємного значення (р.24 декларації з ПДВ) за квітень 2012р. у розмірі 39 366,00 грн.

21.08.2012 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000081555/124, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 39 366,00 грн.;

№ 0000051555/125, яким підприємству відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн.;

№ 0000061555/126, яким платнику збільшено суму відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн.;

№ 0000071555/127, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 80 733,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20 183,25 грн. (т. 1, а. с. 87-90).

За наслідками адміністративного узгодження прийнятих податковим органом рішень, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. (т. 1, а. с. 70-86, 93-110).

Підставою для прийняття податкових повідомлень рішень слугували висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ ВО "Моліс", тому як позивачем до перевірки не були надані докази фактичного переміщення товару, докази його зберігання, а також на актах приймання, видаткових накладних відсутня дата та номер акту

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи відповідача про порушення позивачем вимог податкового закону при формуванні показників бюджетного відшкодування та від'ємного значення ПДВ, не підтверджені належними доказами, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі таких висновків, є безпідставним та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що зменшення податкових зобов'язань у наступних періодах податку на додану вартість у розмірі 80 733,00 грн., стосується частини залишку від'ємного значення з ПДВ з попередніх періодів (декларація по ПДВ за квітень 2012 р.) за травень 2011р., та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 39 366,00 грн., що пов'язані з взаємовідносинами позивача з ТОВ ВО « Моліс».

Так, 17.05.2011 р. між ПП "СУЛА-2009" і ТОВ ВО "Моліс" укладено договір поставки № 02/17/05 , за умовами якого позивач придбав масло селянське солодко-вершкове обсягом 60 тонн на суму 2 160 000,00 грн., з них ПДВ - 360 000,00 грн. (т.1 а.с.217-220)

На підтвердження фактичного виконання договору позивачем, як до перевірки так і до суду надано договір, специфікацію, декларацію про оптову ціну на продовольчі товари, експертний висновок по якості ТМЦ, протокол вимірювань харчових продуктів, акт приймання-передачі товару; видаткові накладні; податкові накладні, виписки по банківських рахунках. (т.1, а. с. 217-243).

Передоплата по договору в сумі 1 439 406 грн. отримана ТОВ ВО «Моліс» була повернута позивачу, що підтверджується листами від 01.05.2011 р., від 17.06.2011 р. та банківською випискою від 01.06.2011 р.

На суму передоплати, контрагентом позивача видано уточнюючу податкову накладну від 01 червня 2011 року № 1010005/4 до податкової накладної № 1190001/4 від 19 травня 2011 року,, що сторонами не заперечується.

Фактичне переміщення придбаного позивачем у ТОВ ВО "Моліс" масла селянського солодко-вершкового здійснено автотранспортом підприємства ТОВ "Дніпро-сервіс плюс", з яким позивач уклав 11.05.2011р. договір № 11 про надання послуг з перевезення вантажів., що підтверджується копією договору, товарно- транспортними накладними. (т.1 а.с.111)

Поставка товару та його подальше зберігання в низькотемпературній камері, здійснювалася в м. Полтаву, вул. Зінківська,51/2 , а також м. Кременчук, вул. Профспілкова,7, що використовується позивачем на праві оренди, згідно з договорів № 58/1 від 23.05.2011р. з ВАТ «Полтавахолод», та від 27.05.2012р. № 01/05/12 з ФОП ОСОБА_3, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття послуг, банківськими виписками (т.1 а.с.168-216)

Операції з придбання позивачем у ТОВ ВО "Моліс" масла селянського солодко-вершкового у обсязі 20 тонн відображені у первинному бухгалтерському та податковому обліку: журналах ордерах: Дт 281 "Товар" Кт 631 "Розрахунки з постачальником", податковий декларації з ПДВ за травень місяць 2011 року.

Подальше використання в діяльності позивача придбаного у ТОВ ВО "Моліс" масла підтверджено копіями договорів поставки позивачем відповідних ТМЦ на користь ТОВ "Торговий дім «КУРС», ТОВ «Акрос Торг Груп», видатковими накладними, специфікаціями, банківськими виписками (т. 1, а.с. 118-138).

На момент укладення та виконання договору від 17.05.2011 р. ПП "СУЛА-2009" і ТОВ ВО "Моліс" мали статус юридичних осіб, були платниками ПДВ.

ТОВ ВО "Моліс" є виробником масла селянського солодко-вершкового, згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 07.10.2011р., одним із видів господарської діяльності ПП "СУЛА-2009" є, зокрема, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами (код 51.33.0.).

Підпунктами 14.1.18 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Приписами підпунктів 14.1.181 ст. 14, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст..198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Колегія суддів зазначає, що належним чином оформлені первинні документи, надають право відображати господарські операції в податковому та бухгалтерському обліку.

Суми податку на додану вартість заявлені (задекларовані) до бюджетного відшкодування у спірні періоди були фактично сплачені позивачем контрагентам-постачальникам у попередніх податкових періодах, тому віднесені до показників податкової звітності правомірно.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції про дефектність видаткових накладних, актів приймання-передачі між позивачем та ТОВ ВО « Моліс» , а саме відсутність в них дати та номеру акту, даних щодо осіб (прізвище, посада), які підписували дані первинні документи, колегія суддів вважає такими, що не свідчать про відсутність здійснення господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що можливі недоліки форми вказаних документів, не зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не виключають можливість їх використання платником при відображенні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності доводять реальність (товарність) операцій, проведених ПП "СУЛА-2009" і ТОВ ВО "Моліс" в межах угоди № 02/17/05 від 17.05.2011 р.

Доводи податкового органу щодо не надання під час перевірки доказів фактичного переміщення товару, а саме товарно -транспортних накладних, спростовуються матеріалами справи.

Так в заперечення на акт перевірки, а також в додатках до скарг на податкові повідомлення-рішення, позивач посилається на безпідставне не врахування під час перевірки товарно -транспортних накладних та угод про перевезення, надаючи їх копії до заперечень та скарг.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, щодо безпідставності винесення відповідачем податкових повідомлень - рішень від 21.08.2012 р. № 0000071555/127, № 0000081555/124.

Крім того, судом встановлено, що по рядку 23 податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року позивачем зменшено податкові зобов'язання у наступних періодах на 18 830,00 грн. використавши таким чином наявний залишку від'ємного значення з ПДВ попередніх періодів, який виник у відносинах позивача та ТОВ "Фірма "Мега Трейд" в березні 2010 року.

Так, 15.03.2010 р. позивач придбав у ТОВ «Фірма «Мега-Трейд» за договором купівлі-продажу нежитлові приміщення, які розташовані у м. Кременчуці Полтавської області по вул. Пролетарська, 30-А., що підтверджується нотаріально посвідченим договором, витягом з Державного реєстру правочинів, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно. Зазначене приміщення обліковують по основним фондам ПП "Сула-2009" (т.2 а.с.1-4)

Податок на додану вартість за угодою склав 133 333,00 грн.

Реальність операції за угодою відповідачем не заперечується.

Правильність формування показників податкової звітності з ПДВ за березень 2010 р. відповідачем перевірялася. Порушень податковим органом не зафіксовано, що підтверджується довідками ДПІ від 25.06.2010р. №3319/ 23-209/36618542. (т. 2, а. с. 49-55).

Право на податковий кредит в сумі ПДВ 133 333,00 грн. виникло у ПП "Сула-2009" за першою подією, що настала (передача позивачу об'єкта купівлі-продажу) та підтверджується належним чином оформленою податковою накладною (т. 2, а. с. 5-17).

Відповідачем не заперечується, що позивач відображав у податкових деклараціях з ПДВ розмір вищевказаного податкового кредиту з моменту виникнення відповідного права, зменшуючи його в наступних податкових періодах на суми податкових зобов'язань.

Починаючи з березня 2010 р., у податкових деклараціях з ПДВ позивач відображав: по рядку 18 - позитивне значення та сплачував відповідні кошти до державного бюджету, по рядку 24 - від'ємне значення як різницю між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, в тому числі із вираховуванням відповідних сум.

Сторонами не заперечується, що позивач подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяви про повернення суми бюджетного відшкодування суду не надано.

Відповідач вважає, що частина залишку від'ємного значення у розмірі 18 830 грн. за березень 2010 року мала бути заявлена платником до відшкодування в декларації за травень 2010 року, тобто в тому періоді, в якому платник мав право на одержання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає вказаний висновок відповідача помилковим.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Пунктами 200.2, 200.3, 200.4 вказаної статті передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 Податкового кодексу України).

При цьому відповідачем не враховано, що під час виникнення спірних правовідносин, платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначалися нормами Закону України "Про податок на додану вартість", а особливості справляння податків, загальнообов'язкових зборів (платежів) - Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (яка діяла на час придбання приміщення) не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники податку на додану вартість менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

Судом встановлено, що ПП "Сула-2009" зареєстроване платником податку на додану вартість 25.02.2010 р., тобто менше ніж за 12 місяців до місяця (березень 2010 року), за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

В акті податкової перевірки відповідачем не заперечується, що у період до квітня 2012 р. позивач заявляв ПДВ в бюджетне відшкодування у розмірі податку із сум фактично сплачених продавцю за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2010 р., оскільки мав дебіторську заборгованість перед ТОВ "Фірма "Мега-Трейд" (п.3.18 стор. 18-19).

Відповідно до підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже за змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному. Вище вказану правову позицію поділяє також Верховного Суду України.

Враховуючи вище встановлені обставини, збільшення позивачу податковим органом суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на відповідну суму є безпідставним.

Окремо колегія суддів зазначає, що пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, тобто, заява може бути подана не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пункт 14.1.39 статті 14, статті 102, статті 200 Податкового кодексу України).

Пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регламентує обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом Податкового кодексу України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, задекларованих позивачем в податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року в рядку 24.

Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди.

Висновок суду першої інстанції про безпідставність податкових повідомлень-рішень від 21.08.2012р. № 0000061555/126 та №0000051555/125 є правильним.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів в обґрунтування висновків податкової перевірки, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-1670/7869/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 08.04.2013 р.