Постанова № 30875762, 11.04.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Справа № 809/896/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Шумея М.В.,

секретаря Третяк В.Р.,

за участю: представника позивача Захарчук І.О.,

представника відповідача Тропця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Підприємство Коломийської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№ 41)» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101504 від 28.02.2013 року та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Підприємство Коломийської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№ 41)» звернулося до суду з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101504 від 28.02.2013 року та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до акту перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг. В даному акті зазначено, що позивач має сплатити суму грошового зобов'язання в розмірі 431385,3 грн. та штраф у розмірі 20%. Однак як зазначено в акті більша частина нарахування здійснена по закінченню 1095 днів, що суперечить Податковому кодексу України. Відповідно до ст. 102.1 ПК України контролюючий орган, крім випадків визначених ст.102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках визначених Податковим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що Коломийською оДПІ проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету ДП «Підприємством Коломийської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області № 41» по податку на додану вартість та збору зі спеціального використання води. Актом перевірки від 15.02.2013 року № 755/150/08680135 встановлено факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, чим порушено п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України. В акті перевірки зазначена дата виникнення податкового боргу, сума податкового боргу, сума погашеного податкового боргу, дата та номер документа, на підставі якого погашено податковий борг, кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та вказано порушення нормативних актів, якими передбачена сплата відповідних платежів. В даному ж випадку Коломийською оДПІ не визначались платнику податків грошові зобов'язання у відповідності з пп. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, а застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. При цьому п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України не встановлено строків давності доя притягнення платників податків до відповідальності за порушення вимог податкового законодавства - застосування штрафних санкцій. Тому посилання позивача на порушення податковим органом вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України є безпідставним.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні Коломийською оДПІ проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету ДП «Підприємством Коломийської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області № 41» по податку на додану вартість та збору зі спеціального використання води.

Актом перевірки від 15.02.2013 року № 755/150/08680135 встановлено факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, чим порушено п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України. В акті перевірки зазначена дата виникнення податкового боргу, сума податкового боргу, сума погашеного податкового боргу, дата та номер документа, на підставі якого погашено податковий борг, кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та вказано порушення нормативних актів, якими передбачена сплата відповідних платежів.

Відповдіно до вимог п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання проягом строків, визначених уим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків визначених ст.. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках визначених Податковим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від"ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від"ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або інщим законодавством, якщо:

54.3.1 платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2 дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3 згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4 рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5 дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6 результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Однак, як встановлено в судовому засіданні та акті перевірки № 755/150/08680135 від 15.02.2013 року більша частина нарахування штрафних санкцій здійснена на зобов"язання по закінченню 1095 днів, що суперечить Податковому кодексу України.

Таким чином, нарахуванню підлягали штрафні санкції на зобов"язання період спати яких, не перевищував 1095 днів, тобто на податковий борг в сумі 48 558,40 грн.

З огляду на зазначене, виходячи із суми боргу 48 558,40 грн., сума штрафних санкцій, яка підлягала б застосуванню до позивача, становитиме - 9711, 68 грн. (48 558,40 *20%).

А тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 000010504 від 28.02.2013 року Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції в частині стягнення штрафу у розмірі 76565 (сімдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 38 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Шумей М.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.04.2013 року.